Події / Трейдинг     02 листопада 2018 13:17

Глобальні агротренди та місце України у 2019 році – про що говорили на Landlord Club


Місце України у світовому виробництві та споживанні аграрної продукції, торговельна війна США та Китаю; інструменти, які допомагають у часи нестабільності у країні; тренди на ринку сільського господарства — про це та багато іншого спілкувалися учасники закритого ділового заходу Landlord Club за підтримки Syngenta.

На зустрічі були присутні близько сотні представників 40 компаній: власники, топ-менеджери, агрономи, трейдери, які зібралися обговорити тенденції виробництва та прогнози споживання аграрної продукції у світі та які висновки з цього може зробити Україна.

Головна цьогорічна подія світових ринків — торговельна війна між США та Китаєм, зокрема заборона на поставки американської сої до Піднебесної.

Глобальний оглядач із сільського господарства Thomson Reuters Карен Браун зазначила, що Сполучені Штати не розрахували збільшення врожаю сої, хоча попередньо в очікувані майбутнього ембарго з боку Китаю скоротили площі під культурою.

«У 2017 році у нас був абсолютний рекорд врожаю сої — 90 млн тонн. І до торговельної війни приблизно 60% сої забирав Китай. Цього року ми засадили трохи менше площ під сою, ніж минулого, але був дуже гарний врожай, і Китай цього року придбав близько нуля. І навіть якщо Китай і США потиснуть завтра одне одному руки, це не вирішить ситуації, тому що ми виробили дуже багато сої та нам не потрібно було засаджувати такі площі», — пояснила вона.

За результатами 2016/2017 МР потреби Китаю становили 106,35 млн т, а виробляє самостійно країна тільки 12,9 млн т, тому Китай — цілком імпортозалежна країна за цією товарною позицією. За словами Браун, у США планують наступного року більше уваги приділити виробництву злакових культур.

Виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко. Глобальний оглядач із сільського господарства Thomson Reuters Карен Браун

«Останні чотири-п’ять років у нас була дуже гарна погода. З 2016-го американські експерти підрахували, наскільки сильно Китай зацікавлений у сої. Через це ми сфокусували всі свої процеси на цьому. Зараз в деякому сенсі все розвалюється. Ми сподіваємося, що це не назавжди. Подивимося, наскільки Китай зможе витримати — вони стверджують, що можуть. Та далеко не всі експерти в це вірять. США цього року виробили занадто багато сої, навіть незважаючи на торговельну війну з Китаєм, — у будь-якому випадку занадто багато. І ми плануємо переходити на злаки», — поділилася Браун планами США.

Кожен із присутніх хотів дізнатися про те, як ці глобальні тренди вплинуть на Україну та агробізнес. За словами економіста, експерта з питань аграрної політики Олександра Коліберди, зростання українського агросектора повністю залежить від того, як буде розвиватися світовий. Він перелічив головні фактори, які наразі гостро стали перед Україною.

Керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Хелен Фейрлемб. Економіст, експерт з питань аграрної політики Олександр Коліберда

Трудові ресурси

Тут ми вже маємо проблеми. І негативні тренди щодо кадрів у сільському господарстві будуть загострюватися. Якщо держава, агровиробники, місцева влада не знайдуть нормальних рішень, то на ринку складеться ситуація, коли в агросекторі доведеться возити людей на більші відстані.

Логістика

Щонайменше на кілька майбутніх років одним з обмежувальних факторів ефективності нашого агроринку буде саме логістика, що збільшуватиме наші витрати на одиницю продукції. Усе через те, що в цій галузу немає простих рішень, а навіть якщо є, то вони не застосовуються.

Земельна реформа

Останні два роки те, що відбувалося навколо ринку землі, оберталося довкола Міжнародного валютного фонду. Є очікування, що таке обговорення триватиме. Сам ринок землі запустять, але, можливо, не наступного року — в рік виборів такі рішення приймати складно.

Зараз триває процес децентралізації. Роль об’єднаних територіальних громад зростає. Цього року їм буде передано 760 000 га державної землі, і є питання оформлення. Кабінет Міністрів багато чого не врахував з юридичного боку. Але коли прийде питання переукладання договорів, місцева влада висловить свою позицію.

Фінансові ресурси

$2 млрд прямих іноземних інвестицій на рік, які ми зараз маємо, — це соромно. Українському ринку на рік потрібно $5 млрд тільки в агросектор.

Поради українським фермерам за таких трендів надала керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Хелен Фейрлемб.

Керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Хелен Фейрлемб

«Ми не можемо знати на 100%, що буде відбуватися з урожаєм на світових ринках в майбутньому, через це ми повинні навчитися планувати свій бізнес. І є дві речі, які дуже часто роблять нестабільним український агробізнес. Перша — недостатнє своєчасне фінансування, тому що ми спочатку сіємо, а потім виявляється, бракує врожаю. Або посіяли більше і отримуємо надлишок. Друга — ми, наприклад, очікували, що експортна ціна кукурудзи буде $180, а сьогодні вона значно нижча. Тому треба вміти користуватися додатковими фінансовими інструментами, такими як аграрні розписки. Це допоможе вам дістати гроші та хеджувати ризики», — зазначила Фейрлемб.

Після виступу головних спікерів присутні почали ставити запитання, але головне з них експертам поставив модератор Landlord Club, виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко: «Інвестиції знижуються, погода погіршується, яким чином врожайність в Україні зростає?»

Виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко. Глобальний оглядач із сільського господарства Thomson Reuters Карен Браун

«Українські фермери мають внутрішній стрижень. Так, бракує ресурсів, спеціалістів, але насправді українські фермери мають правильні навички, вміють працювати і використовувати сучасні технології. Історично українські фермери не вміють працювати з банками. Чому бракує фінансування від іноземців або з інших джерел? Тому що є велика різниця між ризиком вкладати в Україну і вкладати в українське сільське господарство. Український фермер більш надійніший, ніж ситуація навколо нього. Тому що він працює на землі. Чому я говорю про аграрні розписки — коли ви приміряєте ризики фермера, то він зрозумілий контрагент, який має бізнес, має землю, з якими можна працювати», — пояснила керівник IFC.

Вже після закінчення головного заходу, у більш неформальній обстановці, представники компаній розповіли журналістам про своє бачення трендів на українському аграрному ринку.

Головний агроном господарства «Агрофорт» Віктор Чайківський зауважив, що для вітчизняного агросектора на наступні п’ять років прибутковими залишаться традиційні види агробізнесу, та перелічив топ-3 прибуткових напрями.

Головний агроном господарства «Агрофорт» Віктор Чайківський

  • Елеватор. Сьогодні це безпрограшний варіант, усі сільгоспвиробники страждають від того, що є врожай — нема де розмістить. Для успішного бізнесу зі зберігання зернових повинна бути інфраструктура, як мінімум залізниця, комунікації, прийомка, ваги, своя лабораторія. Проте слід обачливо підходити до будівництва елеватора, деякі «кустарні» елеватори й досі стоять не заповнені, а також треба розуміти регіон, де дефіцит зберігання найгостріший.
  • Взяти в оренду землю та вирощувати п’ять основних культур —кукурудзу, соняшник, сою, ріпак і пшеницю. Вони приносять гарний прибуток. Для цих культур потрібно мати мінімум тисячу гектарів для рентабельності. І якщо починати з нуля, закладати потрібно мінімум $20 000 на кожен гектар, тому що потрібна хімія, добрива, насіння та багато іншого.
  • Переробка. Прибутковим є виробництво олії.

«Ми аграрна країна, ці топ-3 будуть актуальні ще мінімум п’ять років. Промисловості в Україні мало, та все тримається на сільському господарстві. До нішевих культур ставлюся спокійно, вони можуть вистрілити раз на 10 років. Для тваринництва потрібно набагато більше капіталовкладень. Плюс аби заробляти на тваринництві, треба працювати 365 днів на рік», — пояснив свій вибір агроном.

Трейдер компанії Spike Trade Юрій Гаврилюк поділився трендами у сфері продажів аграрної продукції.

Трейдер компанії Spike Trade Юрій Гаврилюк (на фото ліворуч)

«Важливо, що наші виробники задумалися над хеджуванням своїх ризиків. Усі звикли лише старими методами продавати тоді, коли вони потребують коштів. Але світ рухається вперед, і якщо американський фермер давно займається хеджуванням на Чиказькій біржі, то наші ні. Хоча для українських виробників є вже достатньо інструментів, таких як своп-контракти, контракти з мінімальною ціною, прив’язка до аукціонів. Також цього року бачимо прорив — різного роду платформи на базі месенджерів, інтернет-сервісів, де можна купити чи продати, як фізичний контракт, своп-контракт. Головне збільшувати ліквідність у тому напрямку, тому ми будемо цікавіші для наших зовнішніх покупців. Але ці інструменти для того і зроблені, щоб виробник міг більше зосередитися на власному виробництві, а трейдер — займатися торгівлею й отримувати максимальний зиск з цього. Кожен має робити свою роботу. Потенціал України можна збільшити в декілька разів, просто продаючи товар один одному, навіть у межах країни. Для виробника це плюс, тому що з’являється більше потенційних покупців безпосередньо на його фізичний товар. А для країни це привабливість на зовнішніх ринках перш за все», — підкреслив Гаврилюк.

Фото: Олександр Ларичкін.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

8 години тому

У торговельній війні США та Китаю вже виграла українська кукурудза

Фуражна кукурудза з України успішно замінила американську на ринку Китаю. Підвищилися шанси й для українських експортерів ячменю. Про такі тенденції агроринку на тлі протистояння двох потужних економік світу розповів Рено Квач, директор, Dongling Grain&Oil (Китай).

Доповідаючи на конференції «Зерно Причерномор’я», Рено Квач детально проаналізував вплив торговельної війни між США та Китаєм на економіку обох країн. На його думку, обидві країни втрачають від цього протистояння, і тому слід шукати шлях перемовин і скасовувати імпортні мита.

Втім, Рено Квач зазначає, що імпорт американської агросировини для Китаю має не вельми суттєве значення, його можна замінити імпортом з інших країн, що на даний час і відбувається. Шанси відкриваються для України, зокрема.

– Українська кукурудза успішно замінила американську. По пшениці ми імпортуємо всього 11%. На тлі величезного внутрішнього ринку це несуттєво, — заявив Рено Квач.

Проте Китай відчуває залежність від американської сої, сорго і ячменю, хоча у  2018 році й скоротив ці види американського імпорту майже наполовину. Сою вже доправляють до Китаю з Бразилії.

Імпорт фуражного ячменю Китай готовий наростити з України, зазначив Рено Квач.

Читайте: Торговельна війна США vs Китай: коли закінчиться і чому Трамп уже програв – Рено Квач

Не суттєво залежить Китай від США і в імпорті м’яса. Водночас, китайський експерт зазначає, що втрата США такого ринку експорту аграрної продукції, як Китай, негативно позначиться на економіці штатів.

Рено Квач, однак, сподівається на відновлення торговельних стосунків обох країн, якщо не завадять політичні причини.

– Обом сторонам варто дійти угоди, консенсусу у відносинах, – каже він.

Він визнає, що Китай через імпортні мита США на промислові товари вже відчуває суттєвий негативний вплив на економіку, і він може погіршитися з зв’язку з втратою ринку. Так, США ввели мита у квітні 2018 року. До листопада 2018 року валюта Китаю впала на 10% до долара США. Рено Квач зазначає, що Китай був змушений «дзеркально» відповідати на введення мит з боку штатів.

Як повідомляв раніше LandLord, у березні намітилася розрядка у торговельній війні США та Китаю. Так, Китай купив 1,5 млн т американської сої. Країни ведуть перемовини щодо скасування мит.

Політика   

14 години тому

Урожай зернових в Україні складе 65 млн т. Експорт – 46 млн т

Такі прогнози озвучив Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт». За його словами, найближчим часом слід очікувати підвищення інвестиційної привабливості агросектору України.

Про тенденції розвитку аграрного сектору України та світу Сергій Феофілов розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я». Він підкреслив, що міжнародні експерти та фінансові інституції теж оптимістичні в своїх прогнозах щодо розвитку України та зростання її валового продукту. Прогноз «УкрАгроКонсалт» на урожай: 65 млн т, на експорт – 45-46 млн т.

– Ці амбіційні плани з виробництва основані на високій конкурентоспроможності зерна та олійних культур з України. Вірогідне значне підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору України. Швидше за все, це відбудеться наприкінці 2019 року або на початку 2020 року, – прогнозує гендиректор «УкрАгроКонсалт».

Читайте: Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

Разом із тим, він говорить про ризики та виклики для виробників агропродукції у світі. Один із ризиків – політична нестабільність. Проте експерт вважає, що для України цей ризик є короткостроковими, більшу роль відіграють економічні ризики. Передусім, пов’язані з розвитком глобальної економіки.

– Уповільнення росту глобальної економіки – головний виклик для аграрного сектору, – підкреслює Сергій Феофілов.

Він розповів про сценарії адаптації для виробників та експортерів. Політичне регулювання ринку, на думку експерта, є дуже суперечливим.

Тому на перший план виходять економічні важелі. Сергій Феофілов зупинився на застосуванні нових інструментів сільгоспвиробниками, а саме – спеціалізації на окремих культурах, які зумовлюють розвиток агросектору країни. Наприклад, в Україні найбільшими темпами зростають врожаї та експорт кукурудзи, у Бразилії – сої, у Росії – пшениці.

Як раніше повідомляв LandLord, у 2018 році в Україні зафіксовано рекордний урожай зернових – 70,1 млн тонн.

Рослинництво   

16 години тому

Кооператив із кластером у 100 тис. га або як Вілія створює найпотужніше фермерське об’єднання України

Засновник одного з найбільших агрохолдингів Волині – групи компаній «Вілія» Євген Дудка – розповів про непросту історію побудови свого дітища та поділився планами розвитку компанії у найближчий час.

Зокрема, у спецпроекті «Унікальний регіон» Євген Дудка зазначив, що розвитком агробізнесу на Волині він почав займатися ще в 90-х, проте справжні обриси агрогіганта «Вілія» з’явилися на початку 2000-х, коли за шалені на той час $63 тис. було придбане підприємство для переробки зернових та за $18 тис. 5 га землі. Такі інвестиції дали суттєвий поштовх для подальшого розвитку підприємства й закріплення його в статусі одного з найсучасніших в регіоні.

«Якщо згадати історію розвитку нашого бізнесу, то він бере початок з торгівлі (що було характерним для більшості підприємств 1990-х років). Наступним щаблем зростання була давальницька переробка зернових та поява власного транспорту. А придбання у 2003 році першого підприємства за шалені на той час кошти — $63 000, і ще $18 000 за 5 га землі в межах міста, стало фактично стартом нашої виробничої діяльності. Ось тоді ми й почали займатися переробкою, яка є моєю улюбленою темою. Чим більша глибина переробки, тим стійкіша структура. Проте сьогодні борошномели переживають не найкращі часи».

На сьогодні керівництво господарства «Вілія» планує зафіксувати у власному обробітку 30 тис. га. землі та об’єднати навколо компанії фермерів із загальним земельним кластером у 100 тис. га. Усе це Євген Дудка планує зробити для створення кооперативів, аби вітчизняні фермери не боялися інвестувати гроші в загальну справу за для виходу агробізнесу на вищий щабель рентабельності та більш ефективної роботи.

Читайте: Бахматюк жорстко наїхав на Гонтарєву, назвавши її катом української економіки

«Наша стратегія — зафіксувати 30 000 га землі у власному обробітку, разом із тим розвиваючи нашу унікальну компетенцію — можливість надання повного комплексу ресурсу та послуг для потреб агровиробників, об’єднати навколо компанії агропідприємства та фермерів із загальним земельним масивом у 100 000 га. Наша компанія, таким чином, стає своєрідним інтегратором між глобальними компаніями-постачальниками, такими як Syngenta, та малими і середніми агровиробниками.

Наступний якісний крок — залучити фермерів, аграрників в об’єднання як акціонерів елеваторної, логістичної інфраструктури і вже практично трансформуватися в кооператив. Проте, потрібен певний час — ще п’ять-десять років  — для зміни ментальності людей та розвитку акціонерної культури, щоб вони були готові інвестувати власні гроші в загальну справу та віддати в управління комусь частину свого активу. Адже що може об’єднати людей? Або спільна небезпека, або спільна вигода. На сьогодні небезпека вже багатьох об’єднала. На Волині я був ініціатором заснування громадської спілки «СПАС» (Самоврядна перша аграрна спілка). У чому сенс? 15 основних виробників домовилися про досить прості речі. Перше — про політику добросусідства. Друге — ми зафіксували межі. Третє — принцип НАТО: напад на одного означає напад на всіх».

Нагадаємо, що в рамках спецпроекту «Унікальний регіон» Євген Дудка поділився секретами ефективної побудови корпоративної культури та пояснив, чому за фермерськими кооперативами стоїть майбутнє українського агросектору.

Кейси   

17 квітня 2019 16:54

6 способів навчити дітей цінувати їжу й поважати фермерів, які її виробляють

821 млн людей на планеті гостро відчувають на собі проблему нестачі продовольства. Враховуючи актуальність боротьби з голодом у світі, варто навчити дітей поважати їжу і працю тих, хто її виробляє. Адже сільське господарство – це не просто робота, це мистецтво!

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Третина всього виробленого у світі продовольства втрачається або викидається у відходи. Одним із напрямків боротьби із голодом і нестачею води у світі ФАО вважає запобігання продовольчим втратам і псуванню харчової продукції. Це те, що може кожен, – не викидати їжу, не купувати зайвого, використовувати в готуванні залишки їжі. І цьому варто навчити своїх дітей.

Отже, пропонуємо 6 способів, як навчити дітей цінувати їжу і поважати світ, який стоїть за тим, що ми їмо.

Скорочуйте харчові відходи

Купуйте тільки ті продукти, які вам необхідні, навчіться любити непоказні фрукти й овочі, не виходьте за межі розумного у своїх порціях, розберіться з термінами придатності, правильно зберігайте продукти харчування, а нез’їдене перетворюйте на нові страви на завтра. Акцентуйте на цьому увагу дітей.

Підтримуйте місцевих виробників продовольства

Закуповуйте продукти на місцевих ринках і знайомтеся зі своїми фермерами. Ставши їхнім клієнтом, ви забезпечите їм визнання і повагу. Дайте зрозуміти дітям, що продукти харчування починають свій шлях на стіл із ферми.

Цінуйте майстерність виробника

Поясніть дітям, що сільське господарство – це не просто робота, це мистецтво. Поясніть дітям, що для виробництва продовольства потрібно дуже багато: насіння і ґрунт, вода і праця, захист і терпіння. Наприклад, для того щоб виростити один апельсин, потрібно 50 л води. Наші харчові переваги впливають на здоров’я планети і визначають майбутнє продовольства. Коли ми їмо, ми споживаємо природні ресурси і важку працю фермерів, бджіл і всіх тих, хто поклав їжу на нашу тарілку. Навчіть дітей цінувати їжу так, як би це був витвір мистецтва.

Переходьте на здоровіший, більш екологічно стійкіший раціон харчування

Наш організм працює за рахунок калорій і поживних речовин. Ми отримуємо енергію і підтримуємо здоров’я завдяки правильному харчуванню. Ми не звертаємо увагу на ту силу, яку їжа і харчування дають нашому організму. Необхідно пам’ятати, що їжа – це паливо. Занадто багато їжі, або занадто багато однієї і тієї ж їжі це може призвести до ожиріння, різних дефіцитів або захворювань, пов’язаних із раціоном харчування.

Розкажіть дітям, звідки береться їжа

Де ростуть ківі – на деревах чи кущах? Помідори – це фрукт чи овоч? Дізнавшись більше про продукти харчування, звідки вони беруться, коли настає їх сезон і що потрібно для їх виробництва, ми, разом з виявом поваги, розширюємо свої пізнання про те, що їмо.

Обговорюйте ці питання з дітьми і зі своїм оточенням

Віддаючи належне кожній страві, ми виявляємо повагу до фермерів, які виробили продукти, до, ресурсів, які на це потрібні були, і до людей, яким цього не дісталося. Повазі можна навчитися.

Завдяки цим правилам діти навчаться усвідомленому, здоровому і стійкому вибору харчових продуктів.

Landlord раніше повідомляв про те, що до 2025 року дві третини населення відчуватимуть нестачу води. ФАО вказує 4 напрямки для подолання кризи.

Агролайф   

17 квітня 2019 13:21

Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

За прогнозами, сумарні площі під зерновими культурами в Україні цього року дещо перевищать минулорічні, а стан перезимівлі озимих оцінюють як добрий. Проте оптимізм аграріїв щодо нового урожаю дещо зменшився внаслідок посушливої весни. Чи варто хвилюватися фермерам?

Про це розповіла, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я» експерт зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко.

У новому сезоні аналітики прогнозують дещо нижчий експорт пшениці з Причорномор’я, ніж у сезоні 2018–2019. Це зумовлено тим, що за всіма оцінками, у 2019 р. виробництво зернових не досягне торішніх рекордних показників, а отже, і обсяги експорту з регіону скоротяться.

Читайте: Раптові неврожаї: прогноз швейцарського кліматолога для України

Останні кілька тижнів ринок обговорює проблему дефіциту вологи в південних областях України, який може негативно позначитися на врожайності зернових культур.

Щоб зрозуміти, наскільки серйозним є вплив браку опадів на майбутній урожай, аналітики компанії «УкрАгроКонсалт» проаналізували відхилення від тренду врожайності озимої пшениці, починаючи з 2006 року.

За словами Єлизавети Малишко, у січні – березні 2019 р. кількість опадів найменша за останні 15 років. Експерт навела дані, за два попередні роки з найбільшим дефіцитом вологи у ґрунті – за 2011 і 2014-й, відзначивши, що у 2014 р. урожайність була вищою за трендову, а в 2011-му – нижчою за трендову.

Тобто, як стверджують аналітики «УкрАгроКонсалт», брак опадів, який зараз спостерігається на початку року, не обов’язково позначиться на врожайності зернових.

«Треба дивитися на травневі опади, – пояснює Єлизавета Малишко. – Якщо в травні ми матимемо таку кількість опадів, як у 2011 році, то отримаємо урожайність, нижчу за трендову. Якщо опади будуть, як у 2014 році, то отримаємо урожайність, вищу за трендову».

Тобто, на думку експертів, треба уважно відслідковувати погодні умови в найближчі кілька тижнів, і тільки потім робити висновки.

Landlord раніше повідомляв про те, які перспективи України на глобальному ринку у 2019–2020 МР: на що можуть розраховувати країна в цілому й українські аграрії зокрема.

Фото на заставці: Володимир Мірненко

Новини   

Показати ще