Події     3 тижні тому

Глобальні агротренди та місце України у 2019 році – про що говорили на Landlord Club


Місце України у світовому виробництві та споживанні аграрної продукції, торговельна війна США та Китаю; інструменти, які допомагають у часи нестабільності у країні; тренди на ринку сільського господарства — про це та багато іншого спілкувалися учасники закритого ділового заходу Landlord Club за підтримки Syngenta.

На зустрічі були присутні близько сотні представників 40 компаній: власники, топ-менеджери, агрономи, трейдери, які зібралися обговорити тенденції виробництва та прогнози споживання аграрної продукції у світі та які висновки з цього може зробити Україна.

Головна цьогорічна подія світових ринків — торговельна війна між США та Китаєм, зокрема заборона на поставки американської сої до Піднебесної.

Глобальний оглядач із сільського господарства Thomson Reuters Карен Браун зазначила, що Сполучені Штати не розрахували збільшення врожаю сої, хоча попередньо в очікувані майбутнього ембарго з боку Китаю скоротили площі під культурою.

Глобальний оглядач із сільського господарства Thomson Reuters Карен Браун

«У 2017 році у нас був абсолютний рекорд врожаю сої — 90 млн тонн. І до торговельної війни приблизно 60% сої забирав Китай. Цього року ми засадили трохи менше площ під сою, ніж минулого, але був дуже гарний врожай, і Китай цього року придбав близько нуля. І навіть якщо Китай і США потиснуть завтра одне одному руки, це не вирішить ситуації, тому що ми виробили дуже багато сої та нам не потрібно було засаджувати такі площі», — пояснила вона.

За результатами 2016/2017 МР потреби Китаю становили 106,35 млн т, а виробляє самостійно країна тільки 12,9 млн т, тому Китай — цілком імпортозалежна країна за цією товарною позицією. За словами Браун, у США планують наступного року більше уваги приділити виробництву злакових культур.

Виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко. Глобальний оглядач із сільського господарства Thomson Reuters Карен Браун

«Останні чотири-п’ять років у нас була дуже гарна погода. З 2016-го американські експерти підрахували, наскільки сильно Китай зацікавлений у сої. Через це ми сфокусували всі свої процеси на цьому. Зараз в деякому сенсі все розвалюється. Ми сподіваємося, що це не назавжди. Подивимося, наскільки Китай зможе витримати — вони стверджують, що можуть. Та далеко не всі експерти в це вірять. США цього року виробили занадто багато сої, навіть незважаючи на торговельну війну з Китаєм, — у будь-якому випадку занадто багато. І ми плануємо переходити на злаки», — поділилася Браун планами США.

Кожен із присутніх хотів дізнатися про те, як ці глобальні тренди вплинуть на Україну та агробізнес. За словами економіста, експерта з питань аграрної політики Олександра Коліберди, зростання українського агросектора повністю залежить від того, як буде розвиватися світовий. Він перелічив головні фактори, які наразі гостро стали перед Україною.

Керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Хелен Фейрлемб. Економіст, експерт з питань аграрної політики Олександр Коліберда

Трудові ресурси

Тут ми вже маємо проблеми. І негативні тренди щодо кадрів у сільському господарстві будуть загострюватися. Якщо держава, агровиробники, місцева влада не знайдуть нормальних рішень, то на ринку складеться ситуація, коли в агросекторі доведеться возити людей на більші відстані.

Логістика

Щонайменше на кілька майбутніх років одним з обмежувальних факторів ефективності нашого агроринку буде саме логістика, що збільшуватиме наші витрати на одиницю продукції. Усе через те, що в цій галузу немає простих рішень, а навіть якщо є, то вони не застосовуються.

Земельна реформа

Останні два роки те, що відбувалося навколо ринку землі, оберталося довкола Міжнародного валютного фонду. Є очікування, що таке обговорення триватиме. Сам ринок землі запустять, але, можливо, не наступного року — в рік виборів такі рішення приймати складно.

Зараз триває процес децентралізації. Роль об’єднаних територіальних громад зростає. Цього року їм буде передано 760 000 га державної землі, і є питання оформлення. Кабінет Міністрів багато чого не врахував з юридичного боку. Але коли прийде питання переукладання договорів, місцева влада висловить свою позицію.

Фінансові ресурси

$2 млрд прямих іноземних інвестицій на рік, які ми зараз маємо, — це соромно. Українському ринку на рік потрібно $5 млрд тільки в агросектор.

Поради українським фермерам за таких трендів надала керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Хелен Фейрлемб.

Керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Хелен Фейрлемб

«Ми не можемо знати на 100%, що буде відбуватися з урожаєм на світових ринках в майбутньому, через це ми повинні навчитися планувати свій бізнес. І є дві речі, які дуже часто роблять нестабільним український агробізнес. Перша — недостатнє своєчасне фінансування, тому що ми спочатку сіємо, а потім виявляється, бракує врожаю. Або посіяли більше і отримуємо надлишок. Друга — ми, наприклад, очікували, що експортна ціна кукурудзи буде $180, а сьогодні вона значно нижча. Тому треба вміти користуватися додатковими фінансовими інструментами, такими як аграрні розписки. Це допоможе вам дістати гроші та хеджувати ризики», — зазначила Фейрлемб.

Після виступу головних спікерів присутні почали ставити запитання, але головне з них експертам поставив модератор Landlord Club, виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко: «Інвестиції знижуються, погода погіршується, яким чином врожайність в Україні зростає?»

Виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко. Глобальний оглядач із сільського господарства Thomson Reuters Карен Браун

«Українські фермери мають внутрішній стрижень. Так, бракує ресурсів, спеціалістів, але насправді українські фермери мають правильні навички, вміють працювати і використовувати сучасні технології. Історично українські фермери не вміють працювати з банками. Чому бракує фінансування від іноземців або з інших джерел? Тому що є велика різниця між ризиком вкладати в Україну і вкладати в українське сільське господарство. Український фермер більш надійніший, ніж ситуація навколо нього. Тому що він працює на землі. Чому я говорю про аграрні розписки — коли ви приміряєте ризики фермера, то він зрозумілий контрагент, який має бізнес, має землю, з якими можна працювати», — пояснила керівник IFC.

Вже після закінчення головного заходу, у більш неформальній обстановці, представники компаній розповіли журналістам про своє бачення трендів на українському аграрному ринку.

Головний агроном господарства «Агрофорт» Віктор Чайківський зауважив, що для вітчизняного агросектора на наступні п’ять років прибутковими залишаться традиційні види агробізнесу, та перелічив топ-3 прибуткових напрями.

Головний агроном господарства «Агрофорт» Віктор Чайківський

  • Елеватор. Сьогодні це безпрограшний варіант, усі сільгоспвиробники страждають від того, що є врожай — нема де розмістить. Для успішного бізнесу зі зберігання зернових повинна бути інфраструктура, як мінімум залізниця, комунікації, прийомка, ваги, своя лабораторія. Проте слід обачливо підходити до будівництва елеватора, деякі «кустарні» елеватори й досі стоять не заповнені, а також треба розуміти регіон, де дефіцит зберігання найгостріший.
  • Взяти в оренду землю та вирощувати п’ять основних культур —кукурудзу, соняшник, сою, ріпак і пшеницю. Вони приносять гарний прибуток. Для цих культур потрібно мати мінімум тисячу гектарів для рентабельності. І якщо починати з нуля, закладати потрібно мінімум $20 000 на кожен гектар, тому що потрібна хімія, добрива, насіння та багато іншого.
  • Переробка. Прибутковим є виробництво олії.

«Ми аграрна країна, ці топ-3 будуть актуальні ще мінімум п’ять років. Промисловості в Україні мало, та все тримається на сільському господарстві. До нішевих культур ставлюся спокійно, вони можуть вистрілити раз на 10 років. Для тваринництва потрібно набагато більше капіталовкладень. Плюс аби заробляти на тваринництві, треба працювати 365 днів на рік», — пояснив свій вибір агроном.

Трейдер компанії Spike Trade Юрій Гаврилюк поділився трендами у сфері продажів аграрної продукції.

Трейдер компанії Spike Trade Юрій Гаврилюк (на фото ліворуч)

«Важливо, що наші виробники задумалися над хеджуванням своїх ризиків. Усі звикли лише старими методами продавати тоді, коли вони потребують коштів. Але світ рухається вперед, і якщо американський фермер давно займається хеджуванням на Чиказькій біржі, то наші ні. Хоча для українських виробників є вже достатньо інструментів, таких як своп-контракти, контракти з мінімальною ціною, прив’язка до аукціонів. Також цього року бачимо прорив — різного роду платформи на базі месенджерів, інтернет-сервісів, де можна купити чи продати, як фізичний контракт, своп-контракт. Головне збільшувати ліквідність у тому напрямку, тому ми будемо цікавіші для наших зовнішніх покупців. Але ці інструменти для того і зроблені, щоб виробник міг більше зосередитися на власному виробництві, а трейдер — займатися торгівлею й отримувати максимальний зиск з цього. Кожен має робити свою роботу. Потенціал України можна збільшити в декілька разів, просто продаючи товар один одному, навіть у межах країни. Для виробника це плюс, тому що з’являється більше потенційних покупців безпосередньо на його фізичний товар. А для країни це привабливість на зовнішніх ринках перш за все», — підкреслив Гаврилюк.

Фото: Олександр Ларичкін.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!



Читайте також

Вас зацікавить