Події    26 квітня 2019 15:13

Агротитани зустрічаються на Grain Ukraine 2019

IV Міжнародна зернова конференція Grain Ukraine цього року відбудеться 24-25 травня і відкриє "аграрний тиждень" в Одесі. Свою участь в Grain Ukraine 2019 вже підтвердили ключові гравці ринку. Організатори очікують на події понад 400 учасників зернового ринку з 10 країн.

IV Міжнародна зернова конференція Grain Ukraine цього року відбудеться 24-25 травня і відкриє “аграрний тиждень” в Одесі. Свою участь в Grain Ukraine 2019 вже підтвердили ключові гравці ринку. Організатори очікують на події понад 400 учасників зернового ринку з 10 країн.

«Подія має статус найатмосфернішої аграрної тусовки року, на якій можна в неформальній обстановці обговорювати всі ключові питання. Недаремно девіз події – «Аграрні титани зустрічаються тут», – говорить голова оргкомітету Grain Ukraine Ірина Бондаренко.

Програма цього року присвячена перспективам чорноморського зерна в зв’язку з торговими війнами. Учасники обговорять глобальні тренди світового ринку зерна, драйвери зростання торгівлі зерном Чорноморського регіону і прогнози на сезон.

Серед офіційних осіб та експертів конференції – Ольга Трофімцева, в. о. міністра аграрної політики і продовольства України; Андрій Ставніцер, генеральний директор компанії ТІС; Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації; Іван Мірошниченко, народний депутат України, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин; Іванна Доріченко, керуючий директор TRADAIDE< Владислава Рутицька, віце-президент SigmaBleyzer в Україні, віце-президент AgroGeneration; і багато інших.

Акцент цього року – експертні круглі столи, які дозволяють зібрати різні точки зору і обговорити актуальні питання. Так, під час торгової панелі експерти поговорять про перспективи українського зерна на основних ринках збуту (Євросоюз, Африка, Азіатський регіон) і обговорять, за рахунок чого Україна може вигравати конкуренцію з іншими гравцями Чорноморського регіону.

Інфраструктурна панель буде присвячена аналізу транспортної стратегії України та перспективам появи нових інфраструктурних проектів, орієнтованих на вирішення транспортних проблем на ринку зерна.

Під час аграрної панелі відбудеться дискусія, присвячена ключових питань аграрної стратегії Україна 2020.

І, нарешті, учасники фінансової панелі говоритимуть про найбільш значимі фінансові проекти, а також про перспективи фінансування гравців аграрного ринку.

25 травня відбудеться візит на новий зерновий термінал MV Cargo. У березні термінал MV Cargo, працюючи в тестовому режимі, перевалив свій перший мільйон тонн зернових. Гостям Grain Ukraine продемонструють новітнє обладнання і передові потужності найбільшого за останні роки інвестиційного проекту в агросекторі України.

Одна з родзинок конференції – насичене неформальне спілкування. У цьому році організатори готують Big Agrarian Party з провокаційною назвою «What happens at Grain Ukraine stays at Grain Ukraine». Хедлайнер вечірки – гурт ТНМК.

Зареєструватися на Grain Ukraine можна тут.

Організатор – група компаній ТІС, співорганізатор – компанія IdeasFirst. Рrimary sponsor – компанія GSI.

 

Аналітика        31 липня 2019 16:08

Ольга Трофімцева пояснила, навіщо аграріям міністерство

Мінагрополітики має бути медіатором, лобістом та неупередженим економістом-аналітиком для АПК – такими бачить функції ввіреної їй структури в.о. міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева.

Про це повідомляє Економічна правда.

Керівник і політик нової генерації Ольга Трофімцева висловила своє бачення доцільності існування профільного міністерства для аграріїв, а також його основних завдань саме на сьогоднішньому етапі.

Чи потрібно аграріям своє міністерство?

Сьогодні можна почути думку про необхідність об’єднання Мінагрополітики з іншими суміжними міністерствами. Ольга Трофімцева відзначає, що через такий досвід проходило багато країн (США, Німеччина, Франція, Нідерланди), проте всі вони визнали необхідність окремого міністерства, яке б формувало та реалізувало аграрну політику держави.

Читайте: Українські аграрії можуть втратити частину врожаю через транспортний колапс – Олександр Криворучко

Ольга Трофімцева вважає, що в аграрного сектора України є повне право мати власного представника, лобіста, в Кабінеті міністрів. Доцільність його обумовлена необхідністю «забезпечення економічного зростання (18 % ВВП та 40 % валютної виручки формує сьогодні саме АПК) та світовим досвідом».

В.о. міністра відзначає, що майже всі країни, які лідирують на продовольчих ринках, мають не лише власне міністерство, а й загальноєвропейський директорат DG Agri, та витрачають на їх функціонування значні кошти.

Навіщо аграріям потрібно своє міністерство?

На думку Ольги Трофімцевої, ключові функції Мінагрополітики – це бути «медіатором, лобістом та неупередженим економістом-аналітиком для АПК».

За її словами, діяльність міністерства має формуватися з огляду на найбільш чутливі точки зростання продуктивності в агросекторі:

  • Інноваційність

У цьому ключі в.о. міністра  наголошує на пріоритетності нових підходів до аграрної науки та освіти.

  • Конкурентоспроможність та експорт

Концентрація на продуктивності праці, створенні доданої вартості та оптимізації енергозатрат.

  • Управління ризиками та формування підходів climate smart agriculture

Розвиток механізмів управління ризиками, впровадження заходів страхування, адаптації до змін клімату, раціонального використання природних ресурсів.

  • Розвиток сільських територій

Для досягнення економічного зростання це один із найпріоритетніших напрямків.

Landlord раніше повідомляв про те, що президент УКАБ Алекс Ліссітса пропонує об’єднати в одному міністерстві напрямки сільського господарства, продовольства, екології, регіонального розвитку, земельних відносин, захисту прав споживачів, торгівлю аграрною продукцією та професійно-технічну освіту.

Поділися

Трейдинг        25 липня 2019 12:10

Український агроекспорт виріс на 18,6% – до $10,3 млрд

За підсумками січня-червня експорт продукції аграрного сектору склав понад $10,3 млрд, що на $1,6 млрд (або на 18,6%) більше порівняно з аналогічним періодом 2018 року.

Свіжі дані українського аграрного експорту наводить Мінагрополітики на своєму сайті. У зовнішньоторговельному обігу України в цілому продукція АПК складає чверть, у цінах це $13,1 млрд.

Про це повідомила в. о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева. За її словами, свіжі цифри з експорту за півроку дають усі підстави сподіватись на новий експортний рекорд у 2019 році.

«Найвагомішими чинниками таких результатів залишаються обсяги експорту зернових культур – 44,2%, олії – 22,9% та насіння олійних культур – 6%», – відзначила Ольга Трофімцева.

Читайте: Уряд скасував ліцензування імпорту та експорту спирту, алкоголю і сигарет

За її словами, обсяги експорту продукції рослинництва зросли на $1,5 млрд дол. США (на 19,3%) – до 9, 5 млрд дол. США.Обсяги експорту продукції тваринництва також зросли на  $73,2 млн (на 10,9%) і склали  $742,5 млн.

Куди йде найбільше українського  агроекспорту

  1. Країни Азії – 41,9%
  2. Країни Європейського Союзу – 33%
  3. Країни Африки – 15,4%.

Основні країни, до яких експортувалася українська продукція

(тис. дол. США)

  Країна Експорт Частка в експорті %
1 Китай 923 442 9,0
2 Єгипет 836 693 8,2
3 Індія 814 261 7,9
4 Туреччина 786 728 7,7
5 Нідерланди 732 188 7,1
6 Іспанія 572 118 5,6
7 Італія 380 006 3,7
8 Польща 353 094 3,4
9 Білорусь 319 811 3,1

Як повідомлявв раніше Landlord, українські аграрії встановили рекорд із експорту зернових – 50,4 млн тонн за рік.

Поділися

Політика        23 липня 2019 16:03

Ольга Трофімцева пропонує скоротити кількість аграрних університетів в Україні

Аграрна освіта в Україні потребує змін – на цьому наголошували учасники  панельної дискусії на Агропорт Південь Херсон 2019. Зокрема Ольга Трофімцева відзначила необхідність зменшення кількості аграрних вишів і зосередження зусиль на якості навчального процесу.

Про це повідомляє АгроЮг.

На думку в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольги Трофімцевої, 18 аграрних університетів в Україні не потрібно, оскільки за такої кількості бюджетних місць туди вступає багато людей без мотивації працювати в аграрній сфері, а лише заради отримання диплому про вищу освіту.

«Ми цим знецінюємо дипломи про вищу освіту з одного боку, а з іншого боку, нічого хорошого з точки зору знань там студенти, на жаль, не отримують», – наголошує Ольга Трофімцева.

Її пропозиція – залишити менше аграрних університетів, але забезпечити в них якісну вищу освіту – світового рівня.

Читайте: У Молдові для студентів ввели нову спеціальність – виробник ягід

Цікаву пропозицію щодо реформування української професійної освіти вніс генеральний директор ІМК, президент УКАБ Алекс Ліссітса. Він звернув увагу, що сьогодні підприємства в Україні купують сучасну техніку, тоді як кваліфікованих кадрів для її обслуговування не вистачає. Тому пан Ліссітса пропонує віддати ПТУ в оренду тим компаніям, котрі зможуть налагодити професійну освіту, яка відповідає потребам галузі.

«Я пропоную в Україні в плані розбудови професійної освіти віддати ПТУ в оренду компаніям, асоціаціям за 1 грн на 100 років уперед для того, щоб вони нарешті зробили професійну освіту можливою, сучасною, конкурентноздатною, тою, яка відповідає кращим світовим стандартам», – відзначив президент УКАБ.

Landlord раніше повідомляв про те, що УКАБ на базі факультету аграрного менеджменту НУБіП України започаткувала магістерську програму «Агрокебети», в якій студентів навчатимуть топ-менеджери провідних агрокомпаній. Розробники проекту сподіваються змінити аграрну освіту – зробити її бізнес-орієнтованою.

Поділися

Технології        21 липня 2019 12:18

Ринок органіки готується до змін: дискусія на Агропорт Південь Херсон 2019

2 серпня вступає в дію закон України про органічне виробництво. Але до його впровадження слід розробити ще 12 нормативно-правових актів, тож аграрії зараз активно обговорюють проблеми ринку органічної продукції. Зокрема дискусія на цю тему відбулася на Агропорт Південь Херсон 2019.

Про це повідомляє прес-служба Агропорт Україна.

18 липня на Агропорт Південь Херсон 2019 відбулася дискусійна панель, присвячена органічному виробництву, під назвою «Органіка: 15 днів до Закону».

Основними темами для дискусії стали:

  • Регулювання ринку органічної продукції та стандарти органічного виробництва – нові правила гри
  • Контроль органічного виробництва в Україні – від органу сертифікації до споживача
  • Фальсифікація органічної продукції – прийшов час поставити все на свої місця
  • Бізнес і законодавче регулювання – взаємна вигода чи додатковий виклик?

На початку дискусії Дмитро Титаренко, Organic Export Promoter та керівник проекту Агропорт Україна, визначив ключові питання, які постають перед виробниками у зв’язку з введенням у дію Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»:

«Ми стикаємося з тим, що багато хто торгує так званою «Еко» продукцією, не знаючи при цьому, що це. Дуже цікаво, що ж чекає на них та на споживачі у розрізі нового Закону. Хто буде поза Законом, якими будуть правила гри на ринку, які зміни відбудуться?»

Як зазначила в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева, для тих, хто працює у сфері сільськогосподарського органічного виробництва, зміни, що несе новий Закон, дуже важливі.

«Цей Закон, який ми називаємо «органічний», був ухвалений минулого року і вже з 2 серпня вступає в дію, але для його повної імплементації необхідно розробити ще 12 нормативно-правових актів. Що ж в цьому Законі є критично важливого для виробників. Перше – це момент, який стосується прав, обов’язків, повноважень та відповідальності державних органів – суб’єктів ринку органічної продукції. Йдеться про введення дворівневого контролю на ринку органіки, який здійснюватиме Держпродспоживслужба», – розповіла Ольга Трофімцева.

Також в.о. міністра нагадала, що новим Законом чітко регламентуються вимоги до виробництва, обігу, маркування і реалізації органічної продукції, та, крім того, пропонується механізм сертифікації органічного виробництва, створюються відкриті реєстри операторів ринку, органів сертифікації та органічного насіння.

«За порушення Закону передбачена адміністративна відповідальність», – додала Ольга Трофімцева.

У свою чергу голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа зауважив, що подальша доля сучасних «Еко» лавок – це питання контролю, який почнеться фактично тоді, коли будуть затверджені уніфіковані форми актів про перевірку на відповідність продукції вимогам Закону.

«Такі акти вже розробляються і після їхньої уніфікації, а також після створення реєстру операторів ринку органічної продукції буде можливо планувати контроль. Тобто, інструмент для наведення порядку на цьому ринку вже фактично є», – сказав Володимир Лапа.

З ним погодився і віце-президент ГС «Органічна Україна», генеральний директор ТОВ «НВП 5 елемент» Володимир Білий, який наголосив, що після введення Закону в дію необхідно перевірити усіх, хто працює на цьому ринку, адже сьогодні стільки видів сертифікатів, що може реалізовуватися будь-яка продукція під виглядом «Еко».

Наприкінці дискусії учасники торкнулись питання експорту вітчизняної органічної продукції. Дмитро Титаренко презентував присутнім найактуальнішу аналітику з цього питання та новий інструмент для експортерів органіки – телеграм-бот BuyBioBot.

Як повідомляв Landlord, 2 серпня 2019 р. в Україні вступає в силу закон про органічну продукцію, який стосується вимог до її виробництва та маркування. Документ сприятиме очищенню ринку від псевдоорганічної продукції, а отже, посилить конкурентоспроможність тих виробників, які дотримуються «органічних» правил.

Поділися

Трейдинг        05 липня 2019 14:26

Український агроекспорт до ЄС зріс на 31% – Ольга Трофімцева

За період із січня до травня 2019 року експорт товарів українського АПК до ЄС порівняно з відповідним періодом 2018-го зріс на третину – на 30,8%. Збільшився також і імпорт агропродукції з ЄС – на 12,1%.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

За перші 5 місяців 2019-го зовнішньоторговельний обіг між Україною та Європейським Союзом порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на чверть – на 24,7% (або на $830,6 млн) і досяг показника $4,2 млрд (з них $2,96 млрд – це експорт до країн ЄС, $1,33 млрд – імпорт європейської агропродукції в Україну).

Читайте: Трофімцева пообіцяла Китаю продовольчу безпеку

ТОП-10 країн, які  забезпечили найбільшу частку в товарообігу з ЄС:

  1. Нідерланди (17,6%)
  2. Іспанія (13,7%)
  3. Польща (13,1%)
  4. Німеччина (10,8%)
  5. Італія (10,8%)
  6. Франція (5,7%)
  7. Велика Британія (4,1%)
  8. Бельгія (3,2%)
  9. Португалія (2,9%)
  10. Угорщина (2,9%)

ТОП-10 товарних груп українського агроекспорту до ЄС:

  1. Зернові злаки (кукурудза, пшениця, сорго тощо) – $1,405 млрд
  2. Олія (соняшникова, соєва, ріпакова або свиріпова тощо) – $610,5 млн
  3. Залишки і відходи харчової промисловості (макуха та інші тверді відходи, одержані під час добування соняшникової олії, соєвої олії, відходи від виробництва крохмалю, цукру тощо) – $272,8 млн
  4. Насіння олійних культур (насіння свиріпи або ріпаку, соєві боби, насіння соняшнику, насіння інших олійних культур) – $177,4 млн
  5. М’ясо та харчові субпродукти свійської птиці – майже $86 млн
  6. Плоди, горіхи та цедра (інші горіхи, плоди та горіхи сирі або варені тощо) – $53 млн
  7. Вироби із зерна та хлібних злаків – $36,4 млн
  8. Мед – $34,6 млн
  9. Кондитерські вироби з цукру – $22 млн
  10. Продукти з какао-бобів, шоколад – $19,9 млн
  11. Продукти переробки овочів, плодів (томати, приготовлені або консервовані без оцту, овочі, консервовані з оцтом тощо) – $19,7 млн

Landlord раніше повідомляв про те, що за період із січня до травня 2019 року експорт товарів українського АПК склав $8,97 млрд, що становить 42,9% від загального експорту України.

Поділися
Показати ще