Земля

1 годину тому

Ціна мораторію: заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 році $22,5 млрд

Розрахунки економістів свідчать про те, що якби в Україні 18 років тому не ввели мораторій на продаж землі, сьогодні продуктивність у рослинництві могла б бути вдвічі вищою, і у 2018 році агросектор міг би забезпечити на 22,5 млрд більшу додану вартість у структурі українського ВВП.

Про це повідомляє Економічна правда.

Фахівці Київської школи економіки Ольга Галиця та Олег Нів’євський провели розрахунки, результати яких наочно демонструють, що мораторій на продаж земель сільгосппризначення є негативним чинником, який призвів до зниження можливостей українського агросектора і до втрат загального ВВП країни.

Промовисті цифри

У 2018 р. частка валової доданої вартості (ВДВ) сільського господарства у структурі ВВП України дорівнювала близько 10%, тоді як у 1990 р. – 24%.

Читайте: Таємниці часникового бізнесу: як і за скільки часу можна досягти рентабельності

За даними Світового банку, в Україні з її родючими ґрунтами ВДВ агросектора в рази нижча порівняно з країнами, що мають менш продуктивні землі:

Так, у 2016 р. цей показник становив:

  • у Франції –  $22 239 на 1 га,
  • США – $1414 на 1 га,
  • Бразилії – $1266 на 1 га,
  • Аргентині – $773 на 1 га,
  • Канаді – $604 на 1 га,
  • Росії – $527 на 1 га
  • Україні – $416 на 1 га.

Підхід до оцінювання впливу мораторію

Автори прагнули оцінити вплив на ВДВ безпосередньо мораторію, але при цьому враховували інші чинники,  які могли б зумовлювати зміни продуктивності в агросекторі:

  • пільгове оподаткування,
  • інтеграція із СОТ та ЄС,
  • макроекономічна ситуація,
  • вплив аграрної політики,
  • фінансова криза 2008 року,
  • анексія Криму,
  • індивідуальні особливості агрогосподарств,
  • зміни клімату,
  • кон’юнктура міжнародного ринку агропродукції.

Автори назвали цей підхід «дослідженням подій», відзначивши, що він не дає найточніших даних, проте є наразі єдино можливим.

Отримані дані

Розрахунки та аналіз отриманих даних показали, що якби не було мораторію, щорічний темп зростання продуктивності в галузі рослинництва міг би бути на 6% вищим. Таким чином, якби 18 років тому в Україні не запровадили мораторій, то сьогодні продуктивність у рослинництві могла б бути вищою приблизно вдвічі.

Якби ринок землі був в Україні відкритий, то у 2018 р. агросектор міг би забезпечити близько $35,8 млрд ВДВ замість фактичних $13,3 млрд. Тож без мораторію ВВП України у 2018 р. міг би бути на на 17% (або на $22,5 млрд) більшим від фактичного рівня.

«Це і є ціна мораторію, яку сплачує вся Україна», – підводять підсумок економісти.

Landlord раніше повідомляв про те, що як вважає Джон Шморгун, міжнародні інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні. 

Земля

23 години тому

Інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні – Джон Шморгун

Для залучення потужних інвестицій в агросектор України потрібно зняти мораторій на землю і прийняти Інвестиційний кодекс. Таку думку одностайно висловлювали учасники круглого столу «Інвестиції в агробізнес. Що нового нам готує час змін».

Про це повідомляє ресурс InVenture.

На заході, організованому спільно компаніями AgroGeneration і AgroInsightex Co, піднімалися питання ефективного розвитку українського АПК, який неможливий без іноземних інвестицій. Водночас вразливість інвестиційного клімату є однією з головних причин того, що міжнародні інвестори вже 4 роки дисконтують Україну.

Читайте: Поля у США перетворилися на ставки. Великі території залишилися незасіяними

Відсутність кардинальних змін і реформ у Генпрокуратурі України призводить до непрозорості законодавства, що своєю чергою веде до скорочення інвестиційних потоків.

«Адже якщо немає прозорості в законодавстві, то про які інвестиції може йти мова?» – відзначив президент AgroGeneration Джон Шморгун.

За його словами, зараз інвестори чекають парламентських виборів і об’єднання парламентаріїв у більшість для посиленої роботи і змін в Україні.

При цьому друге питання, яке має бути невідкладно вирішене, – це земельне: зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення, тобто відкриття ринку землі.

«Необхідно зняти мораторій, і я сподіваюся, що це станеться. Інвестори цього дуже чекають», – наголосив президент Джон Шморгун.

Він також зазначив, що допомагати Україні впроваджувати реформи повинні західні фахівці, які сприятимуть зміні системи.

Про важливість формування нової інвестиційної політики та її подальшого законодавчого втілення говорили зокрема директор Департаменту ентнонаціональної безпеки Юрій Марченко та голова правління Міжнародної асоціації переробників сільгосппродукції Ольга Кулакова.

«Україні потрібна не просто розробка окремого закону, а саме створення та прийняття Інвестиційного кодексу, який дозволить максимально гармонізувати інвестиційне законодавство», – зазначила Ольга Кулакова.

Саме Інвестиційний кодекс допоможе Україні мінімізувати наявні сьогодні перешкоди для надходження інвестицій, такі як:

  • низька оцінка інвестиційної привабливості України;
  • відсутність чітких «правил гри» для інвесторів;
  • відсутність рівноправності інвесторів і держави;
  • корупція на всіх рівнях влади і відсутність дієвих механізмів захисту прав інвесторів.

Як повідомляв Landlord, Джон Шморгун вважає, що пережити кризу в Україні аграріям буде значно простіше, аніж іншій економіці. Джон Шморгун був пілотом ВМС США, а зараз керує одним з найбільших агрохолдингів країни із земельним банком 110 000 га.

Земля

17 червня 2019 10:13

Не вигідно, але правильно – Олег Бахматюк про вільний ринок землі

З одного боку, зняття мораторію на продаж сільгоспземель призведе до переділу ринку, що призведе до дисбалансу в рентабельності агробізнесу. З іншого – рішення правильне, бо дасть нові можливості для розвитку територій.

Про це сказав СЕО та власник групи компаній «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк, відповідаючи на запитання кореспондента Landlord про його власне ставлення щодо можливого зняття мораторію на продаж сільгоспземель.

«Мені, як крупному гравцю, це не вигідно. Будь-яка зміна на ринку призведе до його викривлення. Але питання ринку землі – питання оцінки самої території», – зазначив Олег Бахматюк.

З його точки зору, оцінка земель дає можливості для внутрішнього та зовнішнього кредитування. Проте, відкриваючи ринок землі, потрібно створити рівні умови для бізнесу, щоб не знищити українських виробників. «Дерегуляція – це не безвідповідальність, – наголосив Олег Бахматюк, підкресливши, що в Україні повинні бути створені умови для появи середнього класу. Разом із тим він висловився за якомога більш вільний ринок продажу сільгоспземель.

«Не можна бути успішним на неуспішній території, – продовжив Бахматюк. – І тому питання землі для мене, як власника великого банку, невигідне. Але воно правильне, воно на часі, воно оцифрує ринок і дасть нові можливості території. Так само і мені з часом дасть нові можливості. Тому що територія стане багатшою.

Читайте: Чому трудова міграція – це добре і як повернути заробітчан в Україну

«Якщо я неефективний – маю зникнути»

Відповідаючи на запитання, чи не боїться він конкуренції, якщо ринок буде відкритим, Бахматюк відповів:

«Не боюсь, якщо я неефективний, я маю зникнути. Найкращий вимір – це конкуренція».

Він зазначив, що в умовах економічної конкуренції, за необхідності підвищувати зарплати, щоб не втратити людей, сталі видатки компанії (незалежно від умов роботи, урожаю) можуть сягнути 40% (хоча раніше стартували з 5%). «Якщо ми до цього не готові, ми не керівники», – підкреслив Бахматюк.

Обмежуючий фактор у ціні – задача держави

На запитання, скільки має коштувати українська земля, власник групи компаній «Укрлендфармінг» відзначив: «Не знаю, можливо, 2-3-4 тисячі доларів». При цьому зауважив, що держава має встановити обмежуючий фактор – ціну, нижче якої не можна продавати».

Нагадаємо, раніше СЕО та власник групи компаній «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк розповів про 2 шляхи вирішення проблеми трудової міграції українців.

Земля

14 червня 2019 10:02

Мораторій на продаж землі: 20 червня очікують на переломний момент

20 червня Львівський апеляційний суд розглядатиме справу фермера Дмитра Огнєва про визнання права українського аграрія купувати землю. Несподіваний розвиток подій, який спостерігався після зборів Всеукраїнського аграрного форуму, дає надії на позитивне вирішення цього питання в суді.

Про це повідомляє НВ.

Восени 2018 р. фермер Дмитро Огнєв і юристи PwC Legal Ukraine подали до суду позов про визнання права аграрія купувати землю сільгосппризначення в Україні. Позов спирався на справу «Зеленчук і Цицюра проти України», виграну в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Рішення, ухвалене тоді ЄСПЛ, означало, що де-юре мораторій на продаж сільгоспземель в Україні конфліктує з міжнародним правом.

Читайте: 60 тракторів заблокують трасу М-14: фермери Миколаївщини виходять на акцію протесту

11 червня на черговому засіданні Львівського апеляційного суду у справі Дмитра Огнєва головуючий суддя несподівано «взяв паузу і попросив надати йому більше інформації про рішення ЄСПЛ».

Юристи пов’язують такий розвиток подій із проведенням 10 червня масштабного опитування серед учасників зборів Всеукраїнського аграрного форуму, яке показало, що понад 80% представників агробізнесу проти мораторію на продаж землі.

Абсолютна більшість із 490 опитаних аграріїв дала ствердну відповідь на запитання «Чи зацікавлені ви/ваша компанія в можливості купувати землю?». Результати опитування змусили багатьох політиків висловитися за відкриття ринку землі.

Після цього із заявами щодо необхідності відміни мораторію на землю виступили глава партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко, глава партії «Слуга народу» Дмитро Разумков, глава партії «Голос» Святослав Вакарчук, колишній міністр економіки Айварас Абромавічус і народний депутат від партії Петра Порошенка Володимир Ар’єв.

20 червня має відбутися наступне засідання Львівського апеляційного суду в справі Дмитра Огнєва. І, за словами Ольги Балицької, глави практики нерухомості «PwC Legal Україна», враховуючи «різку зміну в країні політичної повістки», це засідання «може стати історичним для України».

Якщо суд дозволить українському фермеру купити ділянку землі для ведення агробізнесу, то це означатиме найбільший перелом в сільськогосподарській галузі України – перехід до відкритого ринку землі.

Як повідомляв Landlord, лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков заявив, що скасування мораторію на продаж сільгоспземель в Україні можливо протягом року.

Земля

11 червня 2019 10:16

Затверджено новий порядок проведення інвентаризації земель

В Україні затверджено Порядок проведення інвентаризації земель, який регламентує вимоги до проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Відповідну постанову (№ 476 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України») КМУ прийняв 5 червня 2019 р.

Читайте: Як працює ринок землі в пострадянських країнах: механізми, ціни, результати

Зокрема постановою визначено:

Забезпечує проведення державної інвентаризації земель Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель.

Замовляти технічну документацію можуть органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Зведений інвентаризаційний план складається у разі, коли об’єктами інвентаризації є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення.

Зведений інвентаризаційний план не складається у разі інвентаризації окремої земельної ділянки.

Окремо складаються переліки земельних ділянок:

  • наданих у власність (користування) з присвоєнням кадастрових номерів;
  • наданих у власність (користування) без присвоєння кадастрових номерів;
  • не наданих у власність та користування у розрізі угідь;
  • що використовуються без документів, які посвідчують речові права на них;
  • що використовуються не за цільовим призначенням;
  • нерозподілених, невитребуваних земельних часток (паїв);
  • відумерлої спадщини.

Landlord раніше повідомляв про те, що інвентаризація земель – це одна із трьох головних інновацій законопроекту про захист від агрорейдерства.

Земля

Показати ще