Новини / Земля     14 травня 2019 11:42

Земля в Україні має коштувати від $3000 до $15000 за га – Микола Горбачов

Ціну кожної ділянки в Україні визначать ефективність її використання та розмір прибутку, який можна отримати.

Ринок землі в Україні ще й не наблизився до омріяного вільного обігу головного сільськогосподарського активу, а дискусія щодо можливої ціни на нього точиться вже не перший рік. Які фактори стануть визначальними при встановленні ціни на землю, ми запитали у президента УЗА Миколи Горбачьова.

Зараз точиться дискусія щодо стартової ціни на землі сільськогосподарського призначення у разі відкриття вільного ринку землі. Чи можна наразі якось визначити цю ціну?

Ринок землі в Україні обов’язково повинен бути сформований, це нагальне питання, яке треба вирішувати просто зараз. Він обов’язково повинен працювати на засадах приватної власності на найцінніший актив країни, повинні бути ефективні приватні власники землі, повинна бути повноцінна здорова конкуренція між ними.

Це, звісно, можна вважати красивими гаслами, але що в сумі дає поєднання всіх перелічених умов? Це забезпечить ефективне використання землі як ресурсу.

Тут виникає дискусійне питання, що саме мається на увазі під ефективним використанням. На мій погляд, відповідь доволі проста — це отримання максимального прибутку за умови ефективного управління ресурсом.

І для того, щоб зрозуміти, скільки саме може коштувати земля, потрібно мати чітку картину того, скільки саме прибутку здатна приносити земля у регіональному розрізі.

Що ви маєте на увазі під регіональним розрізом?

Земля, яка зрошується природним шляхом у Херсонській області, об’єктивно буде дорожчою за землю у Кіровоградській області, а ділянка на Житомирщині буде коштувати більше, ніж аналогічний масив у Луганській області. Справа тут і у природних умовах, і у витратах на виробництво, і у можливості культивувати різні культури. Тобто так чи інакше, ми приходимо до прибутку, який можна отримати від землі.

Ми можемо взяти приклади інших країн, де ринки землі вже давно сформовані. Якщо спиратися на таку практику, яка ціна на землю в Україні може сформуватися після запуску вільного продажу?

Якщо бажаєте, можна провести певну паралель, наприклад, з тією ж Францією. Країна розташована у континентальній Європі, є поділ за умовами для сільського господарства між південною та північною частинами, французький аграрний сектор вирощує низку культур, які культивуються і в Україні, ми конкуруємо за одні й ті ж самі ринки збуту зерна. Виходячи з цього, можна припустити, що в Україні земля повинна коштувати від $3000 приблизно до $15 000 залежно від регіонального розташування. Але, підкреслю, що це лише приклад. Скільки коштуватиме земля насправді, визначить сам ринок, коли він буде сформований.

Ви сказали, що нам потрібно сформувати ринок землі. Але це справа, яку не можна зробити за один день. Давайте припустимо, що держава зробила все необхідне для відкриття ринку, затвердила всі закони та підзаконні акти. Скільки часу знадобиться на те, щоб ринок склався як повноцінний самодостатній механізм?

Знаєте, ринок неможливо сформувати законами чи постановами. Нормативні акти лише визначають, так би мовити, максимальні рухи у різні боки, межі дозволеного. Тобто завдання держави — лише встановити прозорі та чіткі правили гри. А вже як саме різні суб’єкти будуть грати, користуючись цими правилами, і стане ринком. Мінімальний строк, який знадобиться для того, щоб ринок почав працювати, на мій погляд, становить приблизно п’ять років. А для повноцінного його функціонування треба років 10. Але все залежатиме від встановлених правил. Наприклад, чи будуть обмеження щодо права купівлі ділянок іноземними громадянами, чи встановлять максимальні розміри сільгоспземель у приватній власності. Або чи буде можливо взагалі володіти землею і не використовувати її. Адже у світі є практика, за якої держава може передавати такі землі у користування будь-кому іншому для використання, а власник отримує лише орендну плату. І таких питань, якщо заглиблюватися у проблематику земельного ринку, виникає просто безліч. Роки потрібні навіть для того, щоб врегулювати всі ці моменти.

Чи можливо запозичити з досвіду іншої країни модель формування ринку землі і в такий спосіб прискорити завершення земельної реформи? Якщо так, то яку модель ви можете порадити?

Однозначної відповіді, яку саме модель можна запозичити, не існує. Зараз в Україні ефективно працює модель великотоварного сільськогосподарського виробництва, модель агрохолдингів. Вона досить ефективна, але чи достатньою мірою? Знову ж таки, повертаючись до прикладу Франції, можу сказати, що більш ефективними є кооперативні об’єднання невеликих агровиробників. Кооперативи, утворені різними власниками 100–150 га землі, демонструють більшу ефективність навіть у порівнянні з нашими великими господарствами. В Україні середня врожайність пшениці 4 т з 1 га, а у Франції — 8 т з 1 га.

Але повернемося до головного — чому так відбувається. Справа не в розмірі господарства, а у приватній власності — власник землі буде намагатися підвищити ефективність використання. Встановлювати незалежні джерела енергії, проводити системи зрошення тощо.

Земля в Україні повинна коштувати від $3000 до $15 000 за гектар залежно від регіонального розташування

В Україні є великі площі, де можна отримувати значно більший прибуток від вирощування ягід, овочів або фруктів. З гектара малини можна отримати $30 000–60 000. Якщо вирощувати пшеницю — це буде $800. Але чи означає це, що треба вирощувати лише малину? Звісно, ні, питання використання вирішить ефективний власник, а ціна буде визначатися регіональним фактором.

Тому неможливо дати відповідь, яка модель з існуючих у різних країнах нам може підійти, бо жодна з них не врахує всіх умов на конкретному полі, у певному районі однієї з областей України. Модель ми повинні скласти самі.

І нарешті, які глобальні тренди визначать аграрний ринок України цього року та чи буде серед них початок формування вільного обігу землі?

Глобальні тренди цього року назвати дуже просто. Це вибори Президента України, потім вибори до Верховної Ради України. І, нарешті, призначення нового складу Кабінету Міністрів, який визначить напрями державної політики щодо економічного регулювання. На жаль, у поточному році це і стане трьома глобальними трендами, які будуть діяти на українському аграрному ринку.

ТЕКСТ: Михайло Дикаленко

Політика        2 години тому

Новий міністр аграрної політики: 10 претендентів на посаду

Нового міністра агрополітики мають призначити на початку вересня – після того, як нова ВР обере прем’єра. Рекомендувати прем’єрові кандидатів на цю посаду можуть голова парламентського аграрного комітету або радник заступника голови Офісу президента Денис Малюська, який відповідає за земельне питання в команді президента.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

При цьому команда президента Володимира Зеленського намір ліквідувати Мінагрополітики, в якому зараз працює 360 осіб. Його хочуть зробити департаментом Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ). Тобто, надалі новий міністр агрополітики повинен очолити департамент у МЕРТ або піти з посади.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

На посаду міністра аграрної політики претендують понад 10 кандидатів. Ресурс представив коротку інформацію про них і зокрема про їхнє ставлення до відкриття ринку землі в Україні, оскільки проведення земельної реформи – одне із першочергових завдань нового Уряду.

Отже, хто може стати новим міністром агрополітики?

Ольга Трофімцева

Чинний в. о. міністра агрополітики. До цього працювала в Мінагрополітики на посаді заступника міністра з питань євроінтеграції. Бізнесу не має.

Закінчила національний аграрний університет України і Університет ім. Гумбольдта, Берлін. Має ступінь доктора аграрних наук у галузі аграрної політики.

Виступає за поетапне відкриття ринку землі та надання дешевих кредитів на купівлю землі для фермерів.

Владислава Магалецька-Рутицька

Член Національної ради реформ, віце-президент SigmaBleyzer і AgroGeneration.

Працювала заступником гендиректора Мрія Агрохолдинг. У 2014–2016 рр. була заступником міністра агрополітики з питань євроінтеграції.

Виступала за відкритий ринок землі та приватизацію держпідприємств, насамперед Укрспирту.

Віталій Ільченко

Власник групи компаній UKRAVIT. На його думку, земля повинна мати власника: тоді в неї будуть вкладатися гроші.

Переконаний, що після зняття мораторію люди не кинуться продавати землю, а ринок стане поштовхом для розвитку сільських територій.

Ірина Паламар

Голова Асоціації тваринників України, співвласник групи компаній АгроВет Атлантик. Фахівець з міжнародних економічних відносин і консультант з бізнесу. Заснувала Офіс реформ Intelligence AGRO, який займатиметься реформуванням аграрної галузі.

Виступала за розвиток кооперації, проти скасування спецрежиму ПДВ. На її думку, перед відкриттям ринку землі необхідно провести інвентаризацію земель і вдосконалити механізм іпотеки землі. Вважає, що потрібно встановити мінімальну і максимальну вартість землі, обов’язково прив’язавши її до реальної ринкової вартості, в тому числі і до світової.

Іван Мірошниченко

Народний депутат VIII скликання від партії Самопоміч, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Обіймав посади віце-президента Каргілл і Української зернової асоціації. У 2010–2013 рр. був радником міністра агрополітики.

Вважає, що відсутність ринку землі гальмує розвиток країни й обмежує права людей. За його словами, необхідно створити доступне кредитування, дати доступ до грошей на купівлю землі та на 10 років заборонити продаж землі іноземцям.

Заявляв, що державну землю не варто продавати, а потрібно передавати її в оренду на тривалий період від 25 років.

Алекс Ліссітса

Президент УКАБ, гендиректор компанії ІМК. Має ступінь PhD Берлінського університету ім. Гумбольдта з аграрної економіки, постдокторські дослідження в Школі економіки університету Квінсленда (Брисбен, Австралія) та Державному університеті Айови (США).

Був гендиректором Української аграрної конфедерації. Заснував асоціацію Український клуб аграрного бізнесу.

Вважає, що відкриття ринку землі дасть поштовх подальшому розвитку агросектора і припливу інвестицій в Україну. Вважає, що необхідно впровадити нове трудове законодавство, провести реформу освіти та інновацій, податкову лібералізацію для виведення економіки з тіні, приватизацію держмайна і держкомпаній, а також часткову приватизацію Укрзалізниці шляхом допуску приватних операторів.

Вадим Івченко

Депутат ВР IX скликання від Батьківщини. Ексзаступник голови аграрного комітету ВР. Йому належать корпоративні права в приватних підприємствах Білоцерківінвестбуд Холдинг і БЦ Інформгруп.

Виступав за продовження мораторію. Але пізніше заявляв, що ринок повинен запроваджуватися поетапно. На першому етапі право купівлі повинно надається тільки фізособам і в розмірі не більше 100–200 га.

Іван Слободяник

Голова комітету Асоціації фермерів і приватних землевласників України, голова об’єднання Агропродовольча рада. Раніше працював позаштатним радником мера Києва, радником міністра освіти і науки, позаштатним радником міністра агрополітики.

Вважає, що, ринок землі повинен бути, але до введення ринку потрібно ввести доступне кредитування фермерів і чітко прописати обмеження для фізичних і юридичних осіб.

Також уточнював, що в умовах розбалансованою правоохоронної системи, несправедливих судів, корумпованого Держгеокадастру і відсутності доступу до фінансів – ні про який цивілізований ринок мова йти не може.

Мар’ян Заблоцький

Заступник голови Української аграрної асоціації. Народний депутат IX скликання від партії Слуга народу. Економіст, співавтор низки законів і законопроектів, громадський діяч.

Працював у компанії Оптіма Капітал, аналітиком департаменту казначейства, керівником відділу економічних досліджень в Erste Bank.

Вважає, що мораторій на продаж землі повинен бути знятий.

Олексій Мушак

Народний депутат України VIII скликання від фракції БПП. Член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

У нову Раду не балотувався. Активно виступав проти мораторію, вважав його фіктивним і вигідним агрохолдингам, заявляв, що мораторій призвів до тіньового ринку.

Як повідомляв Landlord, Ірина Паламар вважає, що кандидатів на посаду міністрів треба перевіряти на поліграфі, аби встановити, чи захищають вони національні інтереси.

Поділися

Політика        17 серпня 2019 10:02

Дмитро Разумков назвав ринок землі спірним питанням

Лідер партії «Слуга народу», хоч і вважає питання ринку землі спірним, але порівняв мораторій на її продаж із забороною продавати мобільний телефон.

Свою позицію з питання ринку землі Дмитро Разумков озвучив у інтерв’ю виданню «Новое время» у відповідь на те, які непопулярні, але важливі питання планує вирішувати партія «Слуга Народу».

«Ринок землі, звичайно, спірне питання. Його рішення, з одного боку, може знизити підтримку, але, думаю, нам вдасться вирішити його так, що це зіграє нам у плюс», – заявив Разумков.

Дмитро Разумков поки що не назвав конкретні законопроекти, але запевнив, що партія «Слуга народу» готова протистояти популістським заявам щодо питання ринку землі.

Читайте: Разумков розповів, коли знімуть мораторій на землю

«Нехай популісти спробують провести закон про заборону людині продавати свій мобільний телефон, наприклад», – іронічно зауважив він.

Як повідомляв Landlord, раніше Разумков заявляв, що земельна реформа не першочергове питання.

Поділися

Земля        13 серпня 2019 13:50

Як працює ринок землі в Канаді, США та Австралії

Готуючись до зняття мораторію на продаж землі в Україні, варто більше дізнатися про те, за якими принципами діє земельний ринок в інших державах та які ціни на сільгоспугіддя встановлено за кордоном.

На прикладі  Канади, США та Австралії це питання досліджував Бізнес Цензор.

Канада

Належить до найбагатших країн світу з високим доходом на душу населення та найбільших світових постачальників сільгосппродукції.

Читайте: Слід відмовитися від безоплатної приватизації землі – Олександр Краснолуцький

Тип ринку: відкритий з обмеженнями в деяких провінціях.

Ціна сільгоспземлі: $4,75 тис./га.

Основні характеристики:

  • 65% землі перебуває в приватній власності.
  • Зайнятість в агросекторі – 2,1%.
  • На частку агросектора в загальному ВВП припадає 1,5%.
  • Сільгоспвиробництво повністю забезпечує внутрішні потреби в основних видах продукції. Під сільське господарство використовується 63,3 тис. га землі (7,2% всієї території країни), із них 43 млн га – рілля.

Як регулюється ринок

  • Обмежень по площі немає, крім провінції Острів принца Едуарда. У цій провінції фізособа не може бути власником більше 404 га, а юрособа – не більше 1,214 га. Іноземці можуть купити без дозволу уряду не більше 5 акрів (близько 2 га) землі.
  • У Квебеку іноземці можуть купити не більше 10 акрів (4 га) без дозволу Комісії із захисту сільгосптериторії Квебека, з дозволом – до 2470 акрів (близько 1000 га). У Манітобі іноземці не можуть купити більше 40 акрів (16 га), за винятком, якщо їм надано дозвіл від Ради сільського господарства Манітоби. У Саскачевані іноземці не можуть купити більше 10 акрів (4 га). В Альберті іноземці можуть купити не більше 2 ділянок загальною площею 20 акрів (8 га).

Ферма у Квебеку

Результат реформи

У Канаді була проведена одна з наймасштабніших реформ ринку землі. Конституцією визначено виключне право провінцій на володіння землею і розпорядження нею. Для запобігання зловживань при продажу державних земель усі операції із землею проходять на відкритих аукціонах.

65% сільгоспземель – у власності фермерів. Держава стежить за ефективним використанням усіх земель. Лібералізація ринку сільгоспземлі позитивно вплинула на економічний розвиток країни.

США

Постіндустріальна країна, яка посідає 3-тє місце у світі за площею і чисельністю населення. Сільське господарство – високорентабельне.

Тип ринку: відкритий.

Ціна сільгоспземлі: $10,2 тис./га.

Основні характеристики:

  • У приватній власності перебуває 93% сільгоспземель.
  • У АПК задіяно 1,6% населення
  • На частку агросектора в загальному ВВП припадає 1,4%.
  • Ринок землі існує понад 150 років.
  • 45% площі країни використовується для сільського господарства.
  • 17% земельного фонду – рілля.

Як регулюється ринок

  • Іноземці можуть купувати сільгоспземлю, але повинні повідомити Міністерство сільського господарства США.
  • У деяких штатах іноземці не можуть використовувати пасовища і водойми. Іноді зобов’язані подавати спеціальний звіт щодо інвестицій і доходів від ведення сільського господарства.
  • Ціни регулюються ринком. Обмежень щодо мінімальної і максимальної площі немає.
  • Податки в кожному штаті свої. Ставка податку залежить від площі ділянки. Варіюється від $1 за 1 га в штаті Нью-Мексико до $140 за 1 га в штаті Род-Айленд.

Виноградник у штаті Каліфорнія

Результат реформи

Після громадянської війни реформа ринку землі була визнана пріоритетною. Права на володіння сільгоспземлями були передані громадянам ще в 1862 році. Понад 150 років встановлювалися різні правила.

Зараз ринок ліберальний і відкритий. Це робить США привабливими для інвестицій у сільське господарство.

Земля дедалі дорожчає.

Середній розмір ферми у США – 170 га, агрохолдингу – 530 га. Тільки 8% аграріїв мають земельний банк більше 1 тис. акрів (404 га).

Усе більш популярною стає купівля ранчо, оскільки сьогодні технології дозволяють людям жити і працювати у віддалених районах. Вартість ранчо – від $3 до 10 млн.

Австралія

Один із найбільших у світі виробників і експортерів зернових. Сільське господарство – одна з основних галузей економіки країни.

Тип ринку: відкритий.

Ціна сільгоспземлі: $ 1,6 тис./га.

Основні характеристики:

  • На сільгоспземлі припадає 53% площі країни.
  • Рілля становить 6%.
  • У приватній власності перебуває 77% земель.
  • 61% площі країни покривають близько 136 тис. фермерських і скотарських господарств.
  • Частка агросектора в загальному ВВП країни – 3%.
  • В АПК задіяно 3,6% населення.

Як регулюється ринок

  • Іноземцям дозволили купувати сільгоспземлі у 1975 році. У 2015 році для них ввели норму. Угоди за участю іноземців, які перевищують $15 млн, повинні бути схвалені австралійським урядом.
  • Вимог щодо площі не встановлено. Ціна не регулюється державою і різко відрізняється в різних регіонах. Ціна на землю в Австралії вважається однією з найнижчих із розвинених країн Заходу.
  • У всіх штатах, крім північних територій, сплачується щорічний податок на землю. Часто власники сільгоспземлі звільняються від сплати цього податку.
  • Іноземні інвестиції активно підтримуються урядом Австралії. Проте іноді угоди можуть бути заблоковані, якщо вони не відповідають національним інтересам країни.

Австралійський виноградник

Результат реформи

Ринок землі не отримав активного розвитку. Величезні території в більшості непридатні для ведення ефективного сільського господарства. Є проблема нестачі ріллі.

Але завдяки підтримці уряду продуктивність виробництва зростає. Найактивніше йдуть боротьба із засоленням ґрунтів і впровадження штучного зрошення.

Landlord раніше повідомляв про те, як працює ринок землі в пострадянських країнах: механізми, ціни, результати

Фото: depositphotos

На заставці: Сільгоспугіддя у штаті Массачусетс

Поділися

Новини        10 серпня 2019 10:03

Слід відмовитися від безоплатної приватизації землі – Олександр Краснолуцький

На думку експерта, безоплатну приватизацію землі потрібно скасовувати рано чи пізно, оскільки на новонароджених українців землі все одно не вистачить.

Як повідомляє УКАБ, таку думку Олександр Краснолуцький, заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, висловив під час публічної дискусії «Що мають робити, та як працювати державні органи, аби майбутній ринок землі в Україні був вигідним для всіх?» Захід організувала Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, до якої входять 52 організації, що представляють аграрний бізнес.

Зокрема, під час дискусії піднімалося й питання передачі повноважень місцевому самоврядуванню щодо розпорядження землею. І в цьому контексті, як йдеться у повідомленні УКАБ, більшість учасників дискусії підтримала думку, що  важливою складовою реформи має стати  відмова від безоплатної приватизації землі.

Олександр Краснолуцький аргументував цю точку  зору.

«В Україні 43-45 млн громадян та 60,4 млн га території. 60% – уже у приватній власності, хоча правом на безоплатну приватизацію скористалися лише 17 млн громадян. Щороку народжуються нові українці, які також мають право на безоплатну приватизацію, але землі на всіх не вистачить, і раніше чи пізніше цю норму треба скасовувати», – заявив він.

Читайте: Банки готові до відкриття ринку землі – Дмитро Сологуб

Погодився з цим інший учасник дискусії – Андрій Мартин, старший проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ КМУ. Він підкреслив, що безоплатна приватизація державних та комунальних земель сьогодні є найбільшим джерелом корупції та фактично позбавляє місцеві громади величезних надходжень від перерозподілу земель.

Як повідомляв раніше Landlord, президент Володимир Зеленський назвав конкретні терміни проведення земельної реформи. Так, за його словами, ринок землі відкриють у 2020 році.

Поділися

Політика        09 серпня 2019 14:34

Модель ринку землі в Україні буде до кінця серпня – Офіс президента

Радник заступника голови Офісу президента Денис Малюська заявив, що фахівці опрацьовують модель ринку землі в Україні, і є велика ймовірність того, що ринок відкриють як для фізичних, так і юридичних осіб.

Про це Денис Малюська сказав, коментуючи ситуацію з ринком землі для AgroPolit.

«У нас дуже жорсткі строки. Якщо ми хочемо запускати ринок землі у 2020 році, нам потрібно починати навіть не сьогодні, а позавчора. Ми не збираємся просто запустити ринок, ми маємо виконати величезну підготовчу роботу, яку не зробили протягом минулих років», — зазначив Денис Малюська.

За його словами, зараз йдуть консультації із експертами та фахівцями галузі, і, вірогідно, ринок землі відкриють як для фізичних, так і юридичних осіб.

Читайте: 3 етапи формування ринку землі від радника президента Олега Устенка

«З економічної точки зору, підстав відкривати ринок землі тільки для фізичних осіб немає сенсу», — наголосив радник заступника голови Офісу президента.

Як повідомляв раніше Landlord, президент Володимир Зеленський нещодавно заявив, що ринок землі в Україні з’явиться в 2020 році.

Поділися
Показати ще