Новини / Рослинництво     04 грудня 2018 16:57

Як вирощувати озимі культури — досвідчені агрономи дають поради


Корисний практичний досвід успішних сільськогосподарських підприємств стане у пригоді всім агровиробникам, що прагнуть отримувати високі врожаї у власних господарствах.

Компанія BASF розпочинає проект «Рецепт врожаю Plus», у рамках якого досвідчені агрономи та керівники успішних агропідприємств ділитимуть­ся досвідом і корисними порадами щодо вирощування основних сільськогосподарських культур.

Першим підприємством, яке поділило­ся досвідом успішного вирощування озимих культур — пшениці, ячме­ню та ріпака, стало господарство «Агропродсервіс» з Тернопільщини. Про власні рецепти врожаю розпо­віли його директор Андрій Баран та агроном із захисту рослин Ігор Ліщин­ський.

Андрій Баран: «Наша мета сьогодні — отримувати 10 т/га і більше на усіх посівах»

Цього року «Агропродсервіс» відзначає 19 років з дати заснування. Господар­ство обробляє 43 000 га землі, виро­щуючи традиційні для своєї кліматичної зони культури. «Із самого початку ми вирощуємо озимі зернові, насамперед озиму пшеницю, яка займає 20–25% у структурі посівних площ залежно від року. Озимий ячмінь вирощуємо здебільшого для потреб влас­ного тваринництва. Озимий ріпак займає у структурі близько 10% площ, — розпо­відає Баран. — Вирощуємо й ярі зернові: пшениці зовсім небагато, ячменю ярого більше, та з кожним роком збільшуємо площі під ним». Цього року, наприклад, площі під ярим ячменем становлять 4000 га. Це одна із найбільш економічно вигідних культур, до того ж гарний попе­редник для цукрових буряків, додає ди­ректор господарства. Буряки у структурі посівних площ займають близько 10%.

Директор господарства Андрій Баран (зліва) та менеджер по роботі з агрохолдингами Іван Зевако

Також в «Агропродсервісі» вирощують горох (до 1500 га), кукурудзу та сою. Останні дві культури — основа фураж­ного балансу підприємства, сою взагалі вирощують виключно для власних потреб тваринництва.

«Минулого року озимої пшениці на круг ми зібрали 8 т/га. На демонстраційних та насіннєвих ділянках отримуємо 10 т/га і більше. Наша мета сьогодні — отриму­вати 10 т/га і більше на усіх посівах, — каже директор «Агропродсервісу». — Зараз господарство йде до цієї мети, підбирає попередників, обирає продук­тивні сорти, розробляє системи живлен­ня, захисту. «Озимого ріпака минулого року отримали 3,6–3,8 т/га, на окремих полях було і поза 4 т/га. Ставимо собі за мету отримати цього року не менше 4 т/га ріпака, а ще краще — 4,5 т/га», — ділиться Баран.

І тут же зазначає: технологія тільки зара­ди технології підприємство не цікавить. У першу чергу потрібен результат, висо­кий урожай належної якості, який зробить усю вкладену в землю працю економічно доцільною.

«Технологія на місці не стоїть. Ми намага­ємося відслідковувати усі нові тенденції. Також працюємо із системою живлення, робимо регулярно аналіз ґрунту і вже виходячи з його результатів розрахо­вуємо потреби у живленні для кожного поля, — пояснює директор. — Змінюємо і систему захисту. Якщо на початку свого існування ми не приділяли належної уваги протруюванню насіння, могли обходитися однією фунгіцидною обробкою за сезон, то сьогодні все змінилося». Якісний протруйник, мікроелементи, регулятори росту, триразові фунгіцидні обробки посівів — обов’язкові елементи технології господарства, наголошує він.

Вагому роль відіграє і виробник засобів захисту рослин. Адже якість та рівень продукції для захисту рослин має велике значення у технології вирощування.

«Продукти компанії BASF широко присут­ні сьогодні в нашій технології вирощуван­ня, вони відповідають тому рівню, який ми ставимо перед собою. Ми займаємося насінництвом і вже розпочали спільний з компанією BASF проект, який дозво­лить нам бути корисними одне одному: компанія у своїх демоцентрах, на демо­ділянках висіває насіння, яке вирощено у нас і в «Агропродсервісі». Я думаю, ми спільно будемо просувати продукцію, технологію, спільно будемо досягати мети», — підсумовує Баран.

Ігор Ліщинський: «Головні складові вирощування — це сорт, захист та живлення»

Ігор Ліщинський, з яким ми зустрілися на полях «Агропродсервісу», —агроном досить молодий, проте вже має неаби­який досвід, вміє і любить експерименту­вати, удосконалювати технології захисту та живлення культур. Саме він і розповів про те, яким чином господарство досягло нинішніх результатів та чому тут упевне­ні, що 10 т/га пшениці — мета досяжна і зовсім не остаточна.

«Вирощуванням озимої пшениці, ріпака та ячменю я займаюся п’ять років. За цей час ми вже напрацювали стандартну технологію, але кожного року випробо­вуємо та додаємо щось нове. Приблизно на 80% технологія залишається незмін­ною, проте місце для експериментів є завжди, — зауважує Ліщинський. — На мою думку, три головні складові вирощування пшениці, і не тільки її, — це сорт, захист і живлення». Також важливи­ми чинниками, що впливають на врожай, він називає попередника, терміни сівби та погодні умови.

Ліщинський радо ділиться власним досвідом та вже напрацьованою за роки роботи технологією вирощування.

Вирощування озимої пшениці

«Терміни сівби в нас дещо розтягну­ті, починаємо 7–8 вересня і можемо сіяти аж до 20 жовтня, залежно від року. Здебільшого попередники соя, горох, ріпак, соняшник. Норма висіву від 3 млн/ га до 6 млн/га залежно від сорту, терміну висіву, попередника. 70% насіння зару­біжної селекції, решта української. Маємо власний насіннєвий завод. Робимо для себе насіннєвий матеріал і також реа­лізуємо його іншим підприємствам», — розповідає агроном.

Систему захисту в господарстві за­стосовують таку: протруєння насіння препаратом Кінто® Дуо, восени вноситься гербіцид Марафон®. Першу весняну фунгіцидну обробку проводять препа­ратом Капало® у нормі 1–1,2 л/га або Рекс® Плюс 1 л/га та Флексіті® 150 г/га. Друге внесення фунгіциду проводять по прапорцевому листку препаратом Адексар® СЕ Плюс у нормі 0,6 л/га. Третю фунгіцидну обробку — по колосу препа­ратом Осіріс® Стар у нормі 1,5 л/га.

«З росторегуляторів на всіх площах використовуємо Хлормекват-Хлорид 750, вносимо його на початку виходу у трубку разом із першою фунгіцидною обробкою. Якщо росторегулятор вносимо окремо, норма його може бути 1,5 л/га. На кра­щих полях, де ми розраховуємо на силь­ніший врожай, де кращі попередники, жи­влення, даємо двічі Медакс® Топ: разом з Хлормекват-Хлорид 750 перший раз при виході у трубку, а другий раз по пра­порцевому листку, — ділиться досвідом Ліщинський. — Що стосується живлення, то на пшениці в середньому живлення від 200–250 кг азоту в діючій речовині. З азотних добрив приблизно 70% припа­дає на КАС, його вносимо навесні, ділимо на три внесення. Також використовуємо аміачну селітру і на всіх полях — суль­фат амонію 150 кг/га. Фосфорно-калійні добрива вносимо по 200–300 кг/га, залежно від результатів аналізу ґрунту для конкретного поля».

У господарстві постійно експериментують із сортами, зазначає агроном, у товарних посівах вирощується близько 15 сортів пшениці іноземної та української селек­ції. На демополі ж вирощують близько 50 різних сортів. Шукають і нові перспек­тивні сорти, у тому числі за кордоном, та намагаються вводити їх до структури площ підприємства.

Агроном із захисту рослин ділиться і власним досвідом фунгіцидного захи­сту. «При внесенні по виходу у трубку, по прапорцевому листку можна трошки погратися із нормами препаратів — не давати максимальні. Якщо стан посівів гарний і ознак хвороб не спостерігається, можна дати й мінімальні вказані норми, профілактично. При третьому внесенні, по колосу, норма вже має бути макси­мальна у будь-якому випадку», — зазна­чає Ліщинський.

Вирощування ячменю

У «Агропродсервісі» вирощують близько 2500 га озимого ячменю, залежно від року. Попередниками виступають соя та озимий ріпак.

«Сіємо рано, намагаємося посіяти до кін­ця вересня. Норма різна, залежно від сорту та поля — від 3 до 4 млн насінин. Сіємо ячмінь зарубіжної селекції, маємо кілька перевірених сортів, висів шес­тирядний та дворядний. Перед сівбою насіння обов’язково протруюємо препа­ратами Кінто® Дуо 2,5 л/т та Систіва® 1 л/т плюс інсектицидний протруйник Гаучо 0,6 л/т. Також одночасно з протруюван­ням обробляємо насіння мікроелемен­тами й амінокислотами», — розповідає Ліщинський.

Окремо агроном наголошує, що вже третій рік у господарстві для протруюван­ня і озимого, і ярого ячменю обов’язково застосовують препарат Систіва®.

«На даний момент у нас озимий ячмінь на 80% протруєний цим препаратом, ярий — на 100%. У нас є контроль: посіви ячменю, які препаратом Систіва® не оброблялися. Необроблені посіви чітко показують різницю: озимий ячмінь сильно вразився хворобами, є тифульоз, місцями снігова пліснява. Раніше в нас ячмінь виходив із зими нерівномірно, були своєрідні плями на посівах. Схема Кінто® Дуо плюс Систіва® цього року дала нам на виході із зими рівномірно зелені, здорові посіви», — ділиться агроном.

Подальша система захисту виглядає так: восени обробка посівів гербіцидом Марафон® 0,4 л/га, навесні дві фунгіцидні обробки — перша на початку виходу з трубки (Авіатор 0,5 л/га та регулятор росту Терпал® 1,2 л/га), друга по підпра­порцевому листку (Адексар® СЕ Плюс 0,5 л/га та регулятор росту). Проте цього року, зауважує агроном, першу обробку можуть взагалі не проводити, адже після протруєння посіви ячменю у відмінному стані.

Живлення ячменю проводиться з розра­хунку 140–150 кг/га азоту в діючій речо­вині, 70 кг/га фосфору та 40 кг/га калію. Фосфорно-калійні добрива вносяться з осені, азотні — навесні у два прийоми, по мерзлоталому ґрунту аміачна селітра та КАС на друге внесення, яке зазвичай проводять після потепління та підсихання ґрунту на полі.

Застосовувані технології та постійне бажання вдосконалюватися і пробувати нове дають позитивні результати, наголо­шує агроном.

«У наших планах — отримувати не менше 10 т/га пшениці. Ми і зараз маємо такі врожаї на окремих ділянках, проте прагнемо отримувати їх на більшості площ. Думаю, у нас це неодмінно вийде. І не в останню чергу завдяки схемам захисту, які ми намагаємося весь час удосконалювати. Від генеричних засобів захисту рослин у господарстві відмовили­ся взагалі. Йдемо потроху вперед», — по­сміхається Ліщинський.

Читайте також