Новини / Технології     02 червня 2019 11:22

Навіщо PepsiCo вкладає мільйони в українську картоплю

Поява на ринку України міжнародної компанії — виробника чипсів може внести корективи у розвиток картоплярської галузі країни в цілому

У квітні 2019 року компанія PepsiCo в Україні повідомила Landlord про початок аграрної програми з картоплярства у країні, зокрема розвитку селекції та вирощування чипсових сортів картоплі в українських фермерських господарствах. З цією метою у компанії був створений окремий аграрний підрозділ для роботи з постачальниками картоплі для подальшої її переробки на підприємстві у Миколаєві.

У завдання підрозділу входить проведення тренінгів аграріїв, забезпечення фермерських господарств насінням відповідних сортів, добривами й агрохімікатами і контроль якості процесу виробництва, перевірка відповідності стандартам і контроль якості кінцевої продукції фермерів. Станом на кінець квітня PepsiCo в Україні вже залучила до нової програми вісім фермерських господарств країни.

Поштовхом для впровадження програми стала реалізація інвестиційного проекту на діючому виробничому комплексі в Миколаївській області — локалізація виробництва картопляних чипсів Lay’s в Україні. Зараз на заводі виробляються сухарики «Хрусteam», соки «Садочок», соки «Агуша» та здійснюється первинна переробка сезонних овочів і фруктів.

Компанія вироблятиме чипси з картоплі, вирощеної в Україні, завдяки впровадженню комплексної програми співпраці з українськими фермерами.

У компанії оцінюють поточну потребу у картоплі чипсових сортів у 40 000–60 000 т на рік, тобто йдеться про досить великі обсяги.

«PepsiСo Україна», реалізуючи проект, прагне досягти максимальної локалізації виробництва продукції та підвищення ефективності власного бізнесу. Та треба враховувати, що поява на внутрішньому ринку споживача такого рівня, який до того ж дбає про розвиток виробництва сировини, може внести значні корективи у розвиток вітчизняного картоплярства в цілому. Вивести галузь на новий рівень і зробити її конкурентоспроможною не тільки на внутрішньому, а й на зовнішніх ринках.

Тому ми звернулися до PepsiCo в Україні із запитаннями щодо нової аграрної програми.

Що таке агропрограма PepsiCo

Відповідно до глобальної стратегії локалізації закупівель компанія PepsiCo прагне використовувати у виробництві насамперед сировину місцевих виробників. Програма «Агро» спрямована на підтримку місцевих сільгоспвиробників і розрахована на довгострокову підтримку постачальників.

 

Ця програма спрямована на підтримку фермерів на ринках, де розташовані підприємства компанії з переробки сільгоспсировини і вироблення кінцевої продукції для споживачів.

Такі аграрні програми працюють за однаковими стандартами в усіх країнах. Зокрема, україн

ська програма зі сприяння вирощуванню певних чипсових сортів картоплі може вважатися частиною великої регіональної аграрної програми компанії — аналогічні програми вже довели свою ефективність, наприклад, у Польщі, Туреччині, Росії, Румунії та інших країнах. У кожній окремій країні робота з новим

и господарствами дуже схожа: як правило, основним пріоритетом господарства, що працює зі столовою картоплею, є забезпечення таких стандартів, як розмір, зовнішній вигляд, тобто привабливість для споживача.

Для PepsiCo ж вкрай важлива якість готового продукту — чипсів, тому відстежуються внутрішні показники сировини. Вимоги з контролю внутрішніх показників набагато вищі від стандартних вимог до столової картоплі. Таким чином, після двох-трьох років співпраці з PepsiCo господарство починає переносити цей досвід і на роботу зі столовою картоплею, збільшуючи товарність. Фермер вчиться рахувати витрати, будувати стратегію розвитку. Господарство звикає до довгострокової роботи, збільшує площі вирощування картоплі. Однак PepsiCo ніколи не рекомендує господарству-партнеру кардинально перепрофільовувати свій бізнес під вирощування тільки чипсової картоплі та прагне зберегти баланс оптимального складу культур для дотримання сівозміни.

Як діє агрокоманда компанії

Ще у 2009 році міжнародна агрокоманда PepsiCo з регіону ESSA (Europe & Sub-Saharan Africa) вивчала кліматичні особливості України на придатність до вирощування чипсової картоплі. Тоді були визначені найсприятливіші для цього регіони: Чернігівська, Київська, Львівська, Житомирська, Черкаська області для цілорічних поставок, а Херсонська та Миколаївська області були визнані як регіони для ранніх поставок з поля.

Зараз команда складається з п’яти фахівців, які виконують широке коло завдань: забезпечення прямої взаємодії з господарствами, консультації та контроль всього циклу посадки-збору-зберігання врожаю, контроль над впровадженням стандартів якості, установка і контроль діяльності лабораторій у господарствах тощо.

Агрокоманда також визначає й залучає провідних постачальників засобів захисту рослин для проведення семінарів і навчання.

При цьому остаточний контроль готової сировини проводиться у лабораторії безпосередньо на заводі з виготовлення готової продукції.

Який перелік вимог до фермера

До потенційних партнерів по роботі в рамках агропрограми існує чіткий перелік вимог, який є універсальним, незалежно від історії, досвіду або розміру компанії чи фермерського господарства.

  1. Передусім потенційний партнер повинен озвучити стратегічний інтерес працювати в картопляному бізнесі.
  2. Фермер повинен мати досвід обробітку картоплі на площах понад 100 га. Це дуже бажано, хоча й не обов’язково — можливий вхід у програму без досвіду обробітку за трирічною схемою напрацювання досвіду і збільшення обсягів.
  3. У господарстві повинна бути сучасна техніка для вирощування картоплі. Або потенційний партнер повинен бути готовий інвестувати необхідні кошти для цього.
  4. Мінімум 100 га площі повинні бути під поливом чи фермер повинен бути готовий інвестувати у зрошення такої площі.
  5. Господарство має дотримуватися сівозміни — картопля на одному полі вирощується не частіше ніж один раз на чотири роки.
  6. Підприємство має приходити у програму або з вже існуючими сховищами із системою контролю мікроклімату (температури, вологості тощо) або висловити готовність інвестувати в будівництво таких сховищ.
  7. Фермер повинен прийняти Кодекс поведінки PepsiCo і неухильно його дотримуватися.
  8. Господарство має підтримувати програму розвитку і контролю якості PepsiCo (Supplier Quality Assurance — SQA).

Які фінансові інструменти пропонуються

Мета програми — забезпечити безперервний цикл вирощування ексклюзивних чипсових сортів картоплі з низьким вмістом цукрів. Агропрограма спрямована на впровадження кращих сортів і агропрактик у вирощуванні та зберіганні картоплі. Це дозволяє домогтися високої ефективності співпраці: зниження витрат завдяки точності поставок за обсягами та якістю з необхідними параметрами для виробництва, збільшення врожайності для сільгоспвиробників, укладання довгострокової співпраці з об’єктивними цінами.

Сьогодні підтримка виробників картоплі забезпечується фінансовими програмами для придбання насіння, добрив і засобів захисту рослин, впровадженням провідних агропрактик для вирощування та зберігання картоплі, постійною допомогою та консультаціями експертів, організацією навчальних семінарів з обміну досвідом.

Зокрема, для України на початковому етапі PepsiCo буде застосовувати забезпечення господарств необхідним насінням. Інші фінансові інструменти та необхідність інвестування в техніку будуть розглядатися восени 2019-го, після оцінки ефективності агропрактик у господарствах.

Як господарства забезпечуються насінням

Для забезпечення насінням діє окремий селекційний центр компанії PepsiCo, розташований у штаті Вісконсин (США). На базі центру йде селекція спеціальних сортів картоплі, що відповідають вимогам компанії при виробництві чипсів. При цьому селекція ведеться традиційними способами, без використання ГМО. Виведені в центрі сорти надалі випробовуються на сортоділянках по всьому світу і при відмінних результатах запускаються в комерційне використання.

При цьому однією з основних цілей програми є довгострокова робота з декількома насіннєвими господарствами в Україні, які можуть підтримувати європейські стандарти безвірусного вирощування.

Для цього протягом наступних двох років будуть відібрані та розглянуті потенційні виробники насіння в Україні та проведені тести на отримання безвірусного насіння. Наразі викладена стратегія вирощування і розмноження насіння перебуває на стадії опрацювання.

PepsiCo заздалегідь тестує схвалені сорти, за необхідності використовуючи досвід вирощування в сусідніх країнах. Варто зазначити, що кожен сорт повинен бути випробуваний державними органами і внесений до списку дозволених сортів для використання на території країни.

Текст: Михайло Дикаленко

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

56 хв. тому

Ціна мораторію: заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 році $22,5 млрд

Розрахунки економістів свідчать про те, що якби в Україні 18 років тому не ввели мораторій на продаж землі, сьогодні продуктивність у рослинництві могла б бути вдвічі вищою, і у 2018 році агросектор міг би забезпечити на 22,5 млрд більшу додану вартість у структурі українського ВВП.

Про це повідомляє Економічна правда.

Фахівці Київської школи економіки Ольга Галиця та Олег Нів’євський провели розрахунки, результати яких наочно демонструють, що мораторій на продаж земель сільгосппризначення є негативним чинником, який призвів до зниження можливостей українського агросектора і до втрат загального ВВП країни.

Промовисті цифри

У 2018 р. частка валової доданої вартості (ВДВ) сільського господарства у структурі ВВП України дорівнювала близько 10%, тоді як у 1990 р. – 24%.

Читайте: Таємниці часникового бізнесу: як і за скільки часу можна досягти рентабельності

За даними Світового банку, в Україні з її родючими ґрунтами ВДВ агросектора в рази нижча порівняно з країнами, що мають менш продуктивні землі:

Так, у 2016 р. цей показник становив:

  • у Франції –  $22 239 на 1 га,
  • у США – $1414 на 1 га,
  • Бразилії – $1266 на 1 га,
  • Аргентині – $773 на 1 га,
  • Канаді – $604 на 1 га,
  • Росії – $527 на 1 га
  • Україні – $416 на 1 га.

Підхід до оцінювання впливу мораторію

Автори прагнули оцінити вплив на ВДВ безпосередньо мораторію, але при цьому враховували інші чинники,  які могли б зумовлювати зміни продуктивності в агросекторі:

  • пільгове оподаткування,
  • інтеграція із СОТ та ЄС,
  • макроекономічна ситуація,
  • вплив аграрної політики,
  • фінансова криза 2008 року,
  • анексія Криму,
  • індивідуальні особливості агрогосподарств,
  • зміни клімату,
  • кон’юнктура міжнародного ринку агропродукції.

Автори назвали цей підхід «дослідженням подій», відзначивши, що він не дає найточніших даних, проте є наразі єдино можливим.

Отримані дані

Розрахунки та аналіз отриманих даних показали, що якби не було мораторію, щорічний темп зростання продуктивності в галузі рослинництва міг би бути на 6% вищим. Таким чином, якби 18 років тому в Україні не запровадили мораторій, то сьогодні продуктивність у рослинництві могла б бути вищою приблизно вдвічі.

Якби ринок землі був в Україні відкритий, то у 2018 р. агросектор міг би забезпечити близько $35,8 млрд ВДВ замість фактичних $13,3 млрд. Тож без мораторію ВВП України у 2018 р. міг би бути на на 17% (або на $22,5 млрд) більшим від фактичного рівня.

«Це і є ціна мораторію, яку сплачує вся Україна», – підводять підсумок економісти.

Landlord раніше повідомляв про те, що як вважає Джон Шморгун, міжнародні інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні. 

Земля   

1 годину тому

Економічні відносини між Україною та Аргентиною: міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу назвав 3 сектори розвитку

Міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу (Аргентина) Леонардо Хорхе Саркіс звернувся до аграрії України. За словами Хорхе Саркіса, незважаючи на те, що Україна й Аргентина хоч і є конкурентами на ринку зернових, проте нині країни мають об’єднатися заради спільної взаємовигоди та значного прогресу в  торговельно-економічних відносинах. І для цього, на думку чиновника, є всі можливості.

Відносини між Україною та Аргентиною звичайно можуть зростати і мають можливість для значного покращення. Варто зазначити, що Україна і Аргентина є виробниками схожих зернових культур.

Хотів би відмітити, що нещодавно я приймав участь у Міжнародному Конгресі виробників пшениці у Кордові (Аргентина) і можу сказати, що Буенос-Айрес є головним виробником цієї культури в країні, а саме 52-58% за кількістю і якістю.

У провінції Буенос-Айрес виробляється 40 мільйонів тонн зерна, включаючи сою, кукурудзу, пшеницю, ячмінь та соняшник.

З іншої сторони Україна за своїми кліматичними та сільгосподарськими характеристиками також є виробником зерна, а тому й нашим конкурентом, але світ потребує зерна, тому, мені здається, що робочі місця знайдуться для кожного.

Що можна було б збільшити в економічних відносинах між Аргентиною та Україною? Я не сумніваюся, що це питання імпорту м’яса, яке могло б покращитись. Тема імпорту овочів також є предметом, яке потребує поліпшення. Щодо сільськогосподарської техніки, я впевнений, що допоки є конкуренція та буде поліпшуватись співвідношення, безумовно, матимемо більше можливостей для спільної торгівлі.

Через порт Баїя-Бланка експортується 25% зернових, а з Некочеа – ще 15%.

Відносини можуть значно поліпшуватись, особливо, враховуючи ініціативність аргентинських бізнесменів, а також значну підтримку від держави. У свою чергу, ми підтримуємо їх від провінційного уряду в реалізації економічних проектів та їх зближенні. Уряд провінції Буенос-Айрес має багато можливостей для імплементації слільних проектів з Україною, і я гадаю, що ми повинні збільшити і покращити нашу співпрацю.

Цікаві факти про провінцію Буенос-Айрес

Сьогодні провінція Буенос-Айрес представляє половину виробництва всієї країни:

  • Зерно 58%;
  • Борошно 72%;
  • Кукурудза 45%;
  • Соняшник 56%;
  • Соя 46%;
  • Поголів’я ВРХ 39%;
  • Овочівництво 39%;
  • Картопля 75%;
  • Риболовля 55%;
  • Молочні ферма 28,5%;
  • Свинарство 48%;
  • Бджільництво 55%;
  • Птахівництво 45%;
  • Вівчарство 45%.

Текст: Леонардо Хорхе Саркіс, Міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу (Аргентина)

Думки   

5 години тому

Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Процес планової перевірки харчових підприємств за новими правилами став більш відкритим і прозорим. Відтепер оператор ринку знає, до чого він має бути готовим у разі проведення контролю, а також має право знімати хід інспектування на камеру.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Спільно Українським центром європейської політики було розроблено інфографіку, що візуалізує зміни у процесі  перевірки представниками Держпродспоживслужби операторів ринку харчової продукції.

Читайте: Росія продовжила ембарго на продовольчі товари з України до 31 грудня 2020 року

Якщо раніше підприємства попереджали про перевірку за 10 днів і при цьому оператори ринку не знали, чого їм чекати від інспектора і до чого готуватися, оскільки той міг ставити підприємцям запитання на власний розсуд, то зараз ситуація різко змінилася у бік прозорості.

Хоча дату інспектування операторам ринку не повідомляють (попереджають за 3 дні лише в разі аудиту НАССР), проте підприємці тепер знають, скільки разів на рік їм чекати перевірку та які питання ставитиме інспектор (вони є у вільному доступі на сайті Держпродспоживслужби, і інспектор не може їх змінювати на власний розсуд). Також оператори ринку (як і інспектори) тепер мають право знімати процес перевірки на камеру.

Отже, коротко про те, як держава контролювала безпечність продуктів раніше, а як контролюватиме зараз:

Як повідомляв Landlord, Уряд затвердив періодичність планового контролю підприємств. Раніше він проводився раз на рік, тепер – раз на півроку. Окрім цього, підставою для візиту співробітників на підприємство може стати доручення Прем’єр-міністра та обґрунтована скарга споживача.

Політика   

23 години тому

Інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні – Джон Шморгун

Для залучення потужних інвестицій в агросектор України потрібно зняти мораторій на землю і прийняти Інвестиційний кодекс. Таку думку одностайно висловлювали учасники круглого столу «Інвестиції в агробізнес. Що нового нам готує час змін».

Про це повідомляє ресурс InVenture.

На заході, організованому спільно компаніями AgroGeneration і AgroInsightex Co, піднімалися питання ефективного розвитку українського АПК, який неможливий без іноземних інвестицій. Водночас вразливість інвестиційного клімату є однією з головних причин того, що міжнародні інвестори вже 4 роки дисконтують Україну.

Читайте: Поля у США перетворилися на ставки. Великі території залишилися незасіяними

Відсутність кардинальних змін і реформ у Генпрокуратурі України призводить до непрозорості законодавства, що своєю чергою веде до скорочення інвестиційних потоків.

«Адже якщо немає прозорості в законодавстві, то про які інвестиції може йти мова?» – відзначив президент AgroGeneration Джон Шморгун.

За його словами, зараз інвестори чекають парламентських виборів і об’єднання парламентаріїв у більшість для посиленої роботи і змін в Україні.

При цьому друге питання, яке має бути невідкладно вирішене, – це земельне: зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення, тобто відкриття ринку землі.

«Необхідно зняти мораторій, і я сподіваюся, що це станеться. Інвестори цього дуже чекають», – наголосив президент Джон Шморгун.

Він також зазначив, що допомагати Україні впроваджувати реформи повинні західні фахівці, які сприятимуть зміні системи.

Про важливість формування нової інвестиційної політики та її подальшого законодавчого втілення говорили зокрема директор Департаменту ентнонаціональної безпеки Юрій Марченко та голова правління Міжнародної асоціації переробників сільгосппродукції Ольга Кулакова.

«Україні потрібна не просто розробка окремого закону, а саме створення та прийняття Інвестиційного кодексу, який дозволить максимально гармонізувати інвестиційне законодавство», – зазначила Ольга Кулакова.

Саме Інвестиційний кодекс допоможе Україні мінімізувати наявні сьогодні перешкоди для надходження інвестицій, такі як:

  • низька оцінка інвестиційної привабливості України;
  • відсутність чітких «правил гри» для інвесторів;
  • відсутність рівноправності інвесторів і держави;
  • корупція на всіх рівнях влади і відсутність дієвих механізмів захисту прав інвесторів.

Як повідомляв Landlord, Джон Шморгун вважає, що пережити кризу в Україні аграріям буде значно простіше, аніж іншій економіці. Джон Шморгун був пілотом ВМС США, а зараз керує одним з найбільших агрохолдингів країни із земельним банком 110 000 га.

Земля   

24 червня 2019 07:32

Антибіотики в сільському господарстві призводять до 700 тис. смертей у рік

Стійкість до протимікробних препаратів – це, ймовірно, найскладніша загроза глобальному здоров’ю, яку у світі називають «тихим цунамі». Тому три міжнародні організації заснували Багатосторонній цільовий фонд для подолання цієї проблеми.

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Порушення норм відповідального використання антибіотиків, і зокрема в сільському господарстві, призводить до розвитку стійкості до протимікробних препаратів (СПП). На стійкі до лікарських засобів мікроорганізми на цей час припадає приблизно 700 000 смертей у рік, і ця цифра може збільшитися до 10 млн смертей щорічно, якщо не буде вжито жодних дій.

Тому ФАО, ВООЗ і МЕБ (Всесвітня організація охорони здоров’я тварин) заснували Багатосторонній цільовий фонд для боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів з початковим внеском у розмірі $5 млн від уряду Нідерландів.

Читайте: Україна увійшла до ТОП-3 експортерів курятини в Євросоюз

Цільовий фонд заснований терміном на 5 років до 2024 р. і націлений на нарощування зусиль з надання підтримки країнам у протидії безпосередній загрозі СПП, оскільки проблема занадто масштабна, щоб країни могли вирішити її самотужки.

Оголошено про необхідність негайного пошуку $70 млн, які будуть спрямовані на підтримку країн і реалізацію Тристороннього плану роботи щодо СПП на 2019–2020 рр.

До бажаних результатів діяльності Фонду належить створення умов, при яких інфекційні захворювання і у тварин, і у людей, можуть, як і раніше, лікуватися антибіотиками.

  • підвищення обізнаності з проблемою СПП;
  • розроблення національних планів дій боротьби із СПП;
  • спостереження за тенденціями щодо СПП;
  • забезпечення відповідальних схем продажу та використання протимікробних препаратів;
  • підтримка сектора охорони здоров’я тварин у виконанні його зобов’язань щодо відповідального використання антибіотиків як стимуляторів росту.

Такі дії необхідні для того, щоб і тварини, і люди продовжували отримувати користь від доступних і ефективних протимікробних препаратів для лікування хвороб у майбутньому.

Landlord раніше повідомляв про те, що ООН опублікувала доповідь, в якій попереджає про катастрофічні наслідки для людства, зумовлені резистентністю до антибіотиків, і закликає терміново припинити використання критично важливих антимікробних препаратів як стимуляторів росту в сільському господарстві.

Аналітика   

Показати ще