Новини / Фінанси     12 лютого 2019 14:18

Райффайзен Банк Аваль спростив вимоги щодо забезпечення кредиту

Рік тому європейський інвестиційний банк уклав угоду з Райффайзен Банком Аваль про надання гарантій щодо підтримки кредитування підприємств корпоративного та малого бізнесу. Як спрацювала програма, розповідають експерт райффайзен банку аваль та компанії, які нею скористалися

Угода про фінансування українських компаній під гарантію ЄІБ, що була укладена разом з Райффайзен Банком Аваль на початку 2018 року, надала можливість покрити частину кредитного ризику при фінансуванні клієнтів за рахунок гарантії Європейського Союзу. Це у свою чергу спрощує доступ до фінансів українським компаніям, зацікавленим у кредиті.

Загальний ліміт фінансування під гарантію ЄІБ становить 68,5 млн євро, максимальний кредитний ліміт на окремого клієнта — 5 млн євро. Строк фінансування кредитних проектів — від 6 до 120 місяців.

Для Райффайзен Банку Аваль наявність гарантії Європейського інвестиційного банку дає змогу спростити вимоги щодо забезпечення по кредиту та пришвидшити процес time-to-yes, тобто зменшити час на прийняття рішення про надання кредиту.

Олена Михайличенко, керівник з питань корпоративного бізнесу, департамент корпоративних продуктів, партнерства та продажів Райффайзен Банку Аваль:

— У рамках програми ми зосередили увагу на компаніях-виробниках корпоративного та малого бізнесу, які готові інвестувати у власний розвиток.

Перша фаза проекту (освоєння кредитного ліміту) розрахована на 24 місяці — до січня 2020 року. Проміжні результати досить переконливі, за неповні 11 місяців дії угоди освоєно понад 60% ліміту.

Загальний обсяг укладених кредитних угод із клієнтами становить близько 42 млн євро, 40% угод були укладені з компаніями Київського регіону. Серед інших областей кредитний портфель розподілився приблизно рівномірно: від 17% у Львові до 13% у Дніпрі. Учасниками програми стали близько 200 компаній та підприємців.

Лідером за залученням кредитних коштів є підприємства харчової промисловості з часткою 40% у загальному портфелі.

Майже половина кредитів під гарантію ЄІБ були видані на інвестиційні цілі (придбання виробничого обладнання, техніки, транспорту, будівництво). Це свідчить про те, що бізнес-клімат у країні покращився та клієнти готові до реалізації амбітних довгострокових проектів.

В Україні Європейський інвестиційний банк співпрацює не лише з Райффайзен Банком Аваль. Однак саме проект, профінансований Райффайзен Банком Аваль за підтримки ЄІБ, був обраний для зйомок сюжету Euronews як приклад ефективної співпраці європейських фінансових інституцій та банків в Україні при фінансуванні вітчизняних компаній.

Загалом результат співпраці з ЄІБ підтвердив дві тези: по-перше, сучасний український виробник зацікавлений у швидкому та зрозумілому інструменті фінансування. По-друге, правильний інструмент у руках ефективної команди завжди дає результат.

Юрій Кривошея, співзасновник, акціонер та партнер Групи компаній «Якабу»:

— У 2018 році ми почали реалізацію проектів з розширення бізнесу як на офлайн-майданчиках, так і в інтернеті. Природно, що це вимагає залучення додаткових ресурсів. Для нас було важливо швидко отримати рішення про кредит, щоб не втрачати час та гроші.

У цій ситуації нам вдалося ефективно співпрацювати з Райффайзен Банком Аваль, який надав нам пропозицію про фінансування менш ніж за чотири тижні від першої зустрічі. До того ж банк виставив мінімальні вимоги до забезпечення, що також стало додатковою перевагою. Така модель взаємодії з банком стала для нас цілком прийнятною та задовольнила наші потреби у кредиті.

Андрій Лавринюк, співзасновник групи Fruktona: 

— У Райффайзен Банку Аваль ми отримали фінансування під гарантію ЄІБ на будівництво нового заводу з виробництва фруктових наповнювачів та придбання обладнання австрійського виробництва. Запуск заводу планується у 2019 році.

Ми оцінили гнучкі підходи банку до структурування угоди, адже придбання обладнання за кордоном потребувало поєднання декількох видів фінансування. Наразі ми задоволені результатами співпраці та плануємо продовжити роботу з банком.

Ярослав Баєв, власник компанії “Полісся-2002”:

— Із самого початку діяльності підприємства ми орієнтувалися на зовнішні ринки. Це потребувало постійних інвестицій у розвиток бізнесу.

За підтримки Райффайзен Банку Аваль у 2018 році ми змогли реалізувати декілька вдалих інвестиційних проектів закупівлі нового виробничого обладнання. Кредити були видані під гарантію ЄІБ.

Ми вдячні представникам ЄІБ, які обрали саме «Полісся-2002» для зйомок сюжету Euronews Business Planet як приклад ефективної підтримки українських виробників з боку європейських фінансових інституцій.

Текст: Андрій Петров

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

53 хв. тому

10 кроків за 5 років: Алекс Ліссітса розповів, як відродити українське село

Розвиток фермерства сам собою не вирішить проблему відродження сільських територій. Щоб витягнути українське село із прірви, потрібні негайні стратегічні заходи на державному рівні. Першочергові 10 кроків, які має для цього зробити влада, визначив президент УКАБ Алекс Ліссітса.

Про це повідомляє Економічна правда.

Тотальне безробіття і розвалена інфраструктура в селах – проблема, яка виникла не сьогодні. Проте якщо уряд не почне діяти вже зараз, то Україна дуже швидко може пройти «точку неповернення, коли буде вже запізно рятувати не лише села, а й багато районних центрів». На цьому наголошує генеральний директор ІМК, президент УКАБ Алекс Ліссітса.

Щоб модернізувати українське село, потрібен комплексний підхід, а також стабільне фінансування протягом 5 років – підкреслює президент УКАБ.

Будучи переконаним, що «проблеми села залежать далеко не від сільського господарства», експерт визначає 10 стратегічних заходів нового уряду, які можуть відродити українські сільські території.

1. Об’єднати в одному міністерстві напрямки сільського господарства, продовольства, екології, регіонального розвитку, земельних відносин, захисту прав споживачів, торгівлю аграрною продукцією та професійно-технічну освіту.

2. Забезпечити це міністерство необхідним фінансуванням, яке має бути незмінним упродовж 5 років.

3. Завершити до кінця 2020 р. реформу децентралізації, розпочату і втілювану нинішнім урядом.

4. Ввести з 2021 р. спеціальний земельний податок на розвиток сільських територій та в повному обсязі спрямовувати його до ОТГ.

5. З 2021 р. запровадити прозорий ринок землі сільгосппризначення.

6. Провести повну реформу трудового кодексу, покликану «вивести сільський бізнес із тіні». Для цього його слід «спростити та дебюрократизувати до мінімуму».

7. Продовжувати програми підтримки агровиробників, розроблені нинішнім урядом, які засвідчили свою ефективність: компенсації 30% вартості будівництва молочно-товарних ферм, 80% вартості саджанців, 25% вартості придбаної вітчизняної сільгосптехніки та обладнання.

8. Запровадити нові комплексні дотації для молодих спеціалістів, що повертаються після завершення навчання в сільські громади: пільгові кредити на житло, звільнення від сплати ПДФО на перші 5 років.

9. Розробити спільно з донорами систему дорадчих органів для малого та середнього бізнесу, заснувавши в громадах спеціальні центри дорадництва.

10. Провести екологічний аудит сільських громад та розробити заходи для поліпшення екології сільських територій.

Landlord раніше повідомляв про те, що для вирішення проблеми кваліфікованих кадрів у агросекторі Алекс Ліссітса пропонує віддати ПТУ в оренду тим компаніям і асоціаціям, котрі зможуть налагодити професійну освіту, яка відповідає потребам галузі.

Аналітика   

19 години тому

В Україні зменшилася кількість агрохолдингів – на 8,6% за рік ІНФОГРАФІКА

Попри поширюваний міф, що зі скасуванням мораторію землю в Україні скуплять агрохолдинги, виявлено, що земельний банк 15 найбільших агрокомпаній зменшився із 3,3 млн га у 2017 р. до 3,2 млн га у 2018 р., а кількість самих агрохолдингів у 2018 р. скоротилася до 85 – з 93 у 2017 р.

Про це повідомляє на своєму сайті УКАБ.

За даними аналітиків, зі зменшенням кількості великих аграрних компаній зменшився і земельний банк, який ними обробляється, – з 5,95 млн га у 2017 р. до 5,62 млн га у 2018 р.

Читайте: Двохсотрічний сімейний бізнес родини Бунге або історія лідера агроринку

За основними фінансовими показниками минулий рік був не дуже вдалим для більшості публічних українських агрохолдингів (із тих, які торгуються на фондових біржах; їх наразі 12). Збільшити EBITDA порівняно з 2017 роком вдалося лише 4 публічним агрохолдингам: IMC, AgroGeneration, Agroton та Agromino.

Сукупне значення EBITDA українських публічних агрохолдингів зменшилося за 2018 р. на 19%, що в чистому вираженні становить $204 млн – з $1056,6 млн у 2017 р. до $853,6 млн у 2018 р.

Як і раніше, великі аграрні компанії отримують найвищі рівні середньої врожайності серед усіх категорій сільгоспвиробників.

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2018 році чистий прибуток агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» скоротився майже на 44,3% порівняно з 2017 роком та склав $128 млн.

Аналітика   

23 липня 2019 08:29

Президент підписав указ про заходи щодо протидії рейдерству

Президент України підписав указ «Про заходи щодо протидії рейдерству», який визначає набір інструментів для належного захисту власників бізнесу і протидії позбавленню їх майнових прав.

Про це повідомляє Економічна правда.

Згідно з інформацією, яку озвучив заступник керівника Офісу президента Олексій Гончарук, за останні 6 років в Україні відбулося понад 3000 рейдерських захоплень бізнесу.

«Зазвичай це зміна власника через підробку документів, через реєстраторів, яких не існує, або “дірки” у реєстрі», – відзначив Олексій Гончарук.

Читайте: Які зміни чекають на Мінагрополітики та що буде з ринком землі – Давид Арахамія

У підписанні нового указу в ОП вбачають реальний крок до викорінення проблеми рейдерства. Згідно з указом найближчим часом буде розроблено та ухвалено законопроект, спрямований на усунення прогалин у законодавстві, які дають змогу рейдерам нищити бізнес і відбирати нерухомість.

Серед запланованих заходів щодо протидії рейдерству:

  • внесення змін до програмного забезпечення держреєстрів, що дозволить зменшити ризики та частоту рейдерства;
  • автоматичний моніторинг ризикових транзакцій із подальшим підтвердженням/зупинкою реєстраційних дій;
  • створення бек-офісу, що переглядатиме транзакції з підвищеним ризиком, фото- та відеофіксація учасників транзакцій;
  • введення додаткового підтвердження здійснення реєстраційних операцій (наприклад, SMS-пароль або MobileID) та додаткової авторизації учасників транзакції (наприклад, ЕЦП).

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2019 році в Україні скоротилися випадки аграрного рейдерства. За перші три з половиною місяці року до антирейдерських штабів у областях надійшло 564 скарги від представників агробізнесу, тоді як за весь 2018-й  – 3718, а за 2017-й – 4794.

Політика   

22 липня 2019 17:03

Які зміни чекають на Мінагрополітики та що буде з ринком землі – Давид Арахамія

Секретар Національної інвестиційної ради Давид Арахамія, номер 4 у списку партії «Слуга народу», заявив, що ринок землі в Україні запустити необхідно, але в партії ще не визначилися, в якій саме формі це буде втілено в життя.

Про це повідомляє АгроЮг.

Давид Арахамія розповів, що «Слуга народу» планує виробити свою політику в земельному питанні і для цього працює з профільними асоціаціями:

«Чи то це буде експериментально, спочатку державні землі, чи то це буде відразу, але з якимись обмеженнями, чи то будуть преференції в українців. Ми ще не визначилися, працюємо з асоціаціями».

Секретар Національної інвестиційної ради відзначив, що із запуском ринку землі в Україні очікують на швидкий приплив інвестицій – $20–30 млрд на рік протягом перших 10 років.

Читайте: Бізнес назвав Володимира Омеляна серед ідеальних кандидатів у прем’єри

Щодо перспектив формування нового складу Мінагрополітики Давид Арахамія висловив думку, що в структурі мають залишитися працювати «хороші технократичні чиновники», тоді як ті, хто «займається лобіюванням інтересів великих компаній», повинні, швидше за все, піти.

 «Якщо в країні несприятливі умови для бізнесу – 10 контролерів на 1 працюючого, то бізнес не розвиватиметься. Якщо на 10 працюючих – 1 контролер, то все буде добре», – переконаний Давид Арахамія.

Landlord раніше повідомляв про те, яким бачать ринок землі різні партії, що йдуть на вибори.

Політика   

22 липня 2019 15:36

Pepsi, Danone і Nestle планують продавати воду в перероблюваних пластикових пляшках із тирси

Тирса може стати одним із рішень світової проблеми пластику. Гіганти виробництва напоїв Nestle SA, Danone SA і PepsiCo Inc. на початку 2022 року планують продавати воду в пластикових пляшках, які піддаються переробці, виготовлених із пиломатеріалів.

Про це повідомляє Bloomberg.

Запуск технології поблизу лісового кордону Онтаріо з Мічіганом свідчить, що таки є відповідь на проблему забруднення світу пластиком: використання тирси.

Виробник Origin Materials збирається платити пилорамам близько $20 за тонну залишків, що утворюються в процесі обробки деревини. Він використовуватиме їх для виготовлення пластикових пляшок, котрі піддаються переробці і які видаляють вуглекислий газ із повітря, оскільки вони зроблені з деревних відходів.

Проблема пластику

Це один із багатьох нетрадиційних способів, винайдених ученими, щоб зменшити залежність світу від пластмас, виготовлених з нафти, які викидають стільки забруднювальних речовин, як 189 вугільних заводів щороку. Інші так звані виду біопластику розробляються з цукру, кукурудзи, водоростей і навіть мертвих жуків.

Читайте: Відмова від пластику: в канадських магазинах почали продавати продукти без упаковки

Поетапне вилучення пластмас на основі нафти буде важкою битвою. Їх використання настільки вкорінилося у всьому світі, що близько половини нового попиту на нафту до 2040 р. буде надходити від нафтохімії, промисловості, яка спирається на пластмаси для більшої частини свого бізнесу, – повідомляє Bloomberg New Energy Finance.

Світовий ринок пластмас на суму $500 млрд відповідає за 5% викидів парникових газів. Деякі прогнози свідчать про те, що в наступні 30 років цей коефіцієнт збільшиться втричі.

Пластикові пляшки неминуче закінчують своє життя на звалищах, де вони можуть викидати забруднювальні речовини в повітря, або ще гірше, – потрапляти до океанів, де розкладатимуться сотні років, вбиваючи при цьому птахів, риб і китів.

При спалюванні біопластик може виявитися не набагато кращим, ніж пластмаси на нафтовій основі, оскільки вуглець, що міститься в ньому, вивільняється.

Альтернативні технології

Пластмаси, виготовлені на основі рослин, особливо сорти, вироблені з цукрової тростини, починають потроху впроваджуватися, оскільки компанії намагаються реагувати на споживачів, які все частіше обурюються з приводу екологічно руйнівних наслідків пластмас.

Так, лондонська компанія Bulldog продає чоловічі засоби по догляду за шкірою у пластикових упаковках із цукрової тростини. Минулого року датський виробник Lego A/S почав включати у своїх наборах ботанічні елементи (такі як листя, кущі та дерева), виготовлені повністю з пластмас на основі рослин.

«Немає сумніву, що обізнаність з пластмасовими відходами стала більш помітною протягом останніх двох років», – відзначив Саймон Лоуден, президент міжнародної групи PepsiCo, яка оголосила у 2016 р., що до 2030 р. намагатиметься скоротити абсолютні викиди парникових газів на 20%.

Консалтингове агентство, що базується в Лондоні, помітило значне збільшення запитів від компаній, які виготовляють харчові продукти та напої, про те, як керувати пластиковими відходами.

Пластик з деревних відходів

У рамках стратегії пошуку екологічної упаковки компанія Pepsi минулого року приєдналася до Nestle і Natone, яка входить до складу компанії Danone, щоб знайти способи зниження вуглецевого сліду пляшок для напоїв. Усі три планують придбати 100% пляшок, виготовлених з матеріалу рослинного походження Origin Materials, коли завод в Онтаріо запрацює наприкінці 2020 р. з початковою потужністю 300 млн пляшок на рік.

Landlord раніше повідомляв про те, що на G20 підписано угоду щодо скорочення пластикових відходів.

Фото на заставці: Чайки шукають їжу поблизу звалища пластикових пляшок на пляжі (фото Getty Images)

Технології   

Показати ще