Новини / Фінанси     28 листопада 2018 12:21

Перспективи Сходу: український бізнес отримає безпрецедентний досвід

На бізнес-форумі «Дорога на Схід. Перезавантаження» у Святогірську на Донеччині підприємці та експерти обговорили можливі напрями розвитку бізнесу і роль інновацій та змін у цьому процесі.

Для компаній Донецької та Луганської областей осінь завершилася цікавою та визначною подією — бізнес-форумом «Дорога на Схід. Перезавантаження». Захід був організований компанією «Талісман» та відбувся завдяки підтримці Райффайзен Банку Аваль, Київської шко­ли економіки та інших.

Форум, що пройшов у місті Святогірськ, став платформою для професійного обміну досвідом та обговорення нових можливостей розвитку для представників бізнесу Луганщини, Донеччини і навіть Харківщини та експертів ринку. Основна тема бізнес-форуму — «Розвиток. Досвід. Зростання». Тема об’єднує такі надваж­ливі питання, як формування актуального погляду на економіку України, поглиблене дослідження макроекономічних тенденцій, вивчення досвіду інших країн, зокрема Ізраїлю, ознайомлення з ефективними програмами фінансування, що сприяти­муть новим векторам розвитку в майбут­ньому. Кращі експерти задавали теми дискусій: від стратегії блакитного океану, digital-трансформації бізнес-процесів, маркетингових інструментів до комунікацій в умовах поляризованого суспільства. Райффайзен Банк Аваль підготував для учасників форуму презентацію «Тен­денції змін та розвитку нагляду за валют­ними операціями».

«Ми часто ставимо за приклад дос­від міжнародних компаній, забуваючи при цьому, що той досвід, якого нині в непростих умовах набуває український бізнес, особливо на сході країни, є без­прецедентним. Райффайзен Банк Аваль долучився до цього форуму, адже саме завдяки такій платформі учасники можуть не тільки обмінятися досвідом, а й дізнати­ся про нові можливості для розвитку. Нам було важливо підтримати цю надзвичайно важливу ініціативу, спрямовану на пред­ставників бізнесу саме з Луганської та Донецької областей», — зазначила кура­тор проекту, керівник з питань маркетингу та комунікацій корпоративного бізнесу Райффайзен Банку Аваль Марина Богун.

За словами екс-міністра економічного розвитку і торгівлі України Павла Ше­ремети, ми сьогодні потребуємо «зсуву реальності», і саме такого, як визначають автори стратегії блакитного океану, про­фесори Чан Кім і Рене Моборн із Малай­зії. Головними компонентами при цьому є ментальність, людяність та інструменти.

 

Слово фінансистів

Виступ Шеремети продовжив український банкір та економіст, голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук, який розповів про макроеко­номічні тренди, про те, чого очікувати від банківської системи, та про нові проекти Райффайзен Банку Аваль. Зокрема, про дослідницько-аналітичні центри, що вивчають велику кількість показників, поведінку клієнтів та формують прогно­зи, на підставі яких впроваджуються подальші стратегії розвитку та інновації. Подібні центри існують не тільки в Україні, а в усіх країнах, де працюють банки групи Райффайзен.

Голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук.

«Капітал спрямовується туди, де прогно­зований прибуток. Ми завжди спираємо­ся на позитивні речі у своїх аналітичних матеріалах, проте завжди бути позитив­ним ризиковано. У поведінці наших клієн­тів за останні три роки ми спостерігаємо збільшення інвестицій в обладнання, інвентар і машини (загалом приблизно на 30%). При цьому 93% цих інвестицій зроблені за рахунок власних коштів. Звичайно, банківське фінансування мало б мати більшу частку і роль, ніж зараз», — розповів Лавренчук.

Логічним продовженням стала презента­ція директора департаменту корпоратив­ного бізнесу Райффайзен Банку Аваль Руслана Співака на тему інновацій: чи є місце для них в українському бізнесі та яке саме.

За його словами, банківський сектор сьогодні інноваційніший, ніж будь-коли, — 84% фінустанов мають дуже інноваційну стратегію. За останні три роки по всьому світу закрилися 15 000 відділень банків, деякі — через нестачу капіталу на їх утримання, деякі — завдяки інноваційній стратегії, що передбачає скорочення кількості відділень.

В Україні середовище для інновацій покращується, про що свідчить рейтинг Світового банку та компанії Cisco щодо го­товності країни до digital-інновацій. Чотири роки тому України взагалі не було у цьому рейтингу, а у 2018-му країні вже вдалося посісти в ньому середню позицію.

Однак близько 50% інновацій не завер­шуються успіхом. Співак виділив п’ять основних причин цього явища:

  1. Не всі розуміють, що таке інноваційна стратегія компанії;
  2. Двигуном інновацій на підприємстві має бути топ-менеджер або директор, а не просто призначений штатний працівник;
  3. Несприйняття інновацій працівниками компаній (один із п’яти взагалі не ро­зуміє, навіщо потрібні інновації, якщо є прибуток і клієнти);
  4. Хибна віра в те, що інновації прине­суть швидке збільшення прибутку.
  5. Неправильне уявлення про те, що інновації завжди стосуються продажів. Насправді найчастіше вони почина­ються передусім із внутрішніх змін, бек-офісної частини роботи.

 

Слово бізнесу

Як розповів директор із розвитку ізраїль­ської технологічної компанії Aux Bridge Алекс Любецький, сьогодні в Ізраїлі діє Державний фонд сприяння малим і се­реднім бізнесам, функції якого — коор­динація взаємодії між урядом і банками, а також контроль за виконанням правил фінансування. Фонд перевіряє бізнес, який претендує на отримання кредиту, і висловлює свої рекомендації щодо його надання. До складу фонду входять пред­ставники банків, громадськості та неза­лежного координуючого органу. Ізраїль сьогодні є 20-ю країною у світі за рівнем ВВП на душу населення — $37 673, що, звичайно, є результатом комплексної дії всіх умов. Та навіть один цей приклад досить показовий і може бути викорис­таний у нашій країні.

У своїй доповіді засновник компанії Top Lead Станіслав Шум на прикладі агросек­тора розповів про відмінності між високо­розвиненими економіками та економікою України. Ключова відмінність полягає в мізерній доданій вартості української продукції порівняно з продукцією країн Європи та Азії. Україна повинна приділяти більше зусиль і уваги розвитку власних технологічних і високотехнологічних виробництв.

А викладач Київської школи економіки та керівник офісу реформ адміністративних послуг Володимир Семеніхін ознайомив малий і середній бізнес з існуючими програмами підтримки і розвитку бізнесу (МСБ), інновацій і науки від Європейсько­го Союзу — COSME та Horizon. Обидві програми діють на території України. COSME передбачає підтримку і розвиток комерційного сектора, а Horizon має ско­ріш наукову спрямованість або орієнта­цію на розвиток зв’язку між науковцями, винахідниками та бізнесом. Програми діють у багатьох країнах Європи, бюджет COSME на 2014–2020 роки становить 2,3 млрд євро, Horizon — 80 млрд євро.

На завершення аналітик групи фінансу­вання та розвитку малого та середнього бізнесу ЄБРР Тимур Халілов презентував програму консультування і кредитування МСБ від Європейського банку рекон­струкції та розвитку.

Від організатора заходу компанії «Талісман», офіційного дилера марок BMW, koda, Peugeot, Ford і Mitsubishi, для гостей були організовані тест-драй­ви улюблених авто.

Під час форуму учасники також мали змогу насолодитися арт-експозицією «Мурали України» від художника Андрія Пальваля та творчої групи Kailas-V.

Проект «Дорога на Схід» успішно реалізовується з 2016 року та поєднує ініціативи різного спрямування — у сфе­рі бізнесу та культурно-мистецькі фестивалі.

Текст: Марина Лантух.

 

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

19 квітня 2019 16:31

Що імпортувала Україна в 2018 році: ТОП-5 агропродуктів (ІНФОГРАФІКА)

У 2018 році Україна імпортувала агропродукції на $5,5 млрд доларів, що на 17,4% більше, ніж торік. Найбільшим імпортером стала Польща, звідки було закуплено товарів на $556 млн.

Торік Україна достатньо активно вела зовнішню торгівлю. Так, у 2018-му було встановлено історичний рекорд з експорту агротоварів – $18,6 млрд. При цьому, найбільшим попит був на соняшникову олію, кукурудзу та пшеницю (57% від загального експорту). Головним ринком для вітчизняних аграріїв стали країни ЄС, які закупили продукції на $6,3 млрд.

Власне, найбільше ми й купували у ЄС – $2,7 млрд, зокрема, у Польщі, яка надала нам агропродукції на півмільярда доларів США (точніше на $556 млн. – Ред.). З азійського регіону імпорт склав $1,066 млрд, Латинської Америки – $409 млн доларів (7,5%), Африки – $292 млн (5,3%).

Так, згідно даним Державної служби статистики України, найбільше закупівлі припали на морожену рибу – $550 млн, насіння соняшнику – $258,3 млн, цитрусові – $216,3 млн, банани – $144,3 млн та шоколад – $132,6 млн.

Читайте: Новоствореному фермерському господарству: як отримати від держави 60 тис. грн субсидії

Landlord склав ТОП-5 найбільш затребуваних імпортних агропродуктів 2018 року. Відзначимо, що в даному рейтингу відсутні вироби із тютюну та алкоголю, яких Україна в загальному закупила на $906 млн.

Риба, ракоподібні і молюски $550 млн

  1.  Риба морожена – $351,6 млн. (Ісландія – $82,2 млн.)
  • Скумбрія – $80 млн (Ісландія – $46,5 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $77,3 млн. (США – $30 млн)
  • Оселедець – $65 млн (Норвегія – $28 млн)
  1. Риба свіжа або охолоджена – $107,3 млн (Норвегія – $93,5)
  • Форель – $20 млн. (Норвегія – $17,4 млн.)
  • Лосось атлантичний – $7,7 млн.(Норвегія – $7,6 млн.)
  • Спарові, або морські карасі – $4 млн. (Туреччина – $3,2 млн)
  1. Філе рибне та інше м’ясо риб (включаючи фарш), свіже, охолоджене або морожене- $44 млн (Ісландія – $10 млн)
  • Оселедців – $11 млн (Ісландія – $8,7 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $4,2 млн (Аргентина – $3,5 млн)
  • Сом – $3,2 млн (В’єтнам – $3,2 млн)

 Плоди та горіхи ($526 млн)

  1. Цитрусові, свіжі або сушені$216,3 млн (Туреччина – $121,1 млн)
  • Мандарини$105 млн (Туреччина – $62,7 млн)
  • Апельсин – $53,9 млн (Туреччина – $22,8 млн)
  • Лимони і лайми – $38,2 млн (Туреччина – $25,8 млн)
  1. Банани – $144,3 млн (Еквадор – $69 млн, Коста-Рика – $48 млн)
  2. Виноград – $31 млн (Туреччина – $14,3 млн)

Різні харчові продукти – $407 млн.

  1.  Шоколад – $132,614 млн (Польща – $48,7 млн)
  2. Інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти – $60 млн (Іспанія – $14 млн)
  3. Хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби – $57 млн (Польща – $20,3 млн)

 Насіння олійних культур ($341 млн)

  1. Насiння соняшнику – $258,3 млн. (Туреччина – $87,6 млн)
  2. Насіння свиріпи або ріпаку$32,4 млн. (Німеччина – $18,6 млн)
  3. Інші олійні культури (кунжут, гірчиця, мак, диня та ін) – $15 млн (Індія – $3,4 млн)

Какао-продукція – $307 млн

  1. Какао-масло – $56,8 млн (Нідерланди – $28,5 млн)
  2. Какао-паста – $46,1 млн (Кот-Д’івуар – $35,5 млн)
  3. Какао-боби – $41 млн (Гана – $38,7 млн)

Раніше Landlord повідомляв, про ТОП-15 позицій українського експорту аграрної продукції.

 

Рейтинги   

19 квітня 2019 10:14

Варю каву підлеглим та активно підтримую спорт в регіоні – Євген Дудка про важливість корпоративної складової

Корпоративна етика та повага до кожного працівника – головні складові в розвикту компанії. Саме таких принципів дотримується засновник групи компаній «Вілія» Євген Дудка. Власник одного з найбільших агрохолдингів Волині не цурається готувати своїм топ-менеджерам каву та щедро винагороджувати працівників за сумлінну працю.

Такі постулати Євген Дудка озвучив у рамках проекту «Унікальний ругіон». Зокрема, власник групи компаній «Вілія» та керуючий компанії «Волинь-Зерно-Продукт» відзначив, що серце колективу не може битися без здорового корпоративного духу, побудованого на взаємоповазі та відчуття довіри.

«Існує таке поняття, як корпоративний дух, і його потрібно підтримувати. Так, нещодавно особисто супроводжував порибалити до Норвегії працівників, які в нашій компанії вже понад 10 років, серед них були і водії, і вантажники. Добре мати і спільні традиції. Наприклад, на Новий рік ми купуємо ялинку у горщику, а потім садимо біля офісу. Щире запитання «Як справи у твоєї дитини?» додає працівнику впевненості в тому, що компанія його цінує і поважає як людину та особистість, а не розглядає тільки як гвинтик у великому виробничому механізмі. Або, наприклад, я завжди приїжджаю до офісу на 15 хвилин раніше та роблю топ-менеджерам каву. Такі прості речі дуже підтримують дух. Працівники мають відчувати себе захищеними. У житті бувають різні кризові ситуації, і людина має знати, що є компанія, на яку він може покластися. Наші співробітники впевнені, що у разі проблеми вони отримають захист та підтримку» – підкреслив управлінець.

Читайте: Побудова агробізнесу за принципами НАТО від Євгена Дудки

Крім того, Євген Дудка додав, що на його підприємстві майже удвічі вищі зарплати, ніж середні по регіону. Також його господарство є лідером з виплати орендної плати за земельні паї та приймає активну участь у соціальних проектах:

Кількість працівників по групі підприємств налічує 1300 осіб із середнім рівнем заробітної плати 14 700 гривень, у той час як на Волині, якщо не помиляюся, середній рівень — 8700 гривень на місяць. Тобто передусім ми соціально відповідальні стосовно наших співробітників.

Більше того, ми серед лідерів на ринку з виплати орендної плати за земельні паї; маємо низку соціальних проектів — виплати стипендій відмінникам у школах, підтримка сільського спорту, долучаємося до культурного виховання молоді.

Відзначимо, раніше Євген Дудка розповів, чому однією з головних цілей його компанії «Вілія» є об’єднання фермерів у кооперативи, і які дивіденди вони від цього отримають.

Думки   

19 квітня 2019 08:58

За обслуговування 30 локомотивів General Electric Укрзалізниця заплатить 900 млн грн

Укрзалізниця через систему ProZorro оголосила тендер на надання послуг із сервісного обслуговування 30 локомотивів General Electric та пов’язаних із цим послуг. Передбачувана вартість робіт – 895,25 млн грн.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

Аукціон проведуть 25 червня. Переможець тендеру до кінця 2027 р. має здійснювати сервісне обслуговування 30 магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і надавати пов’язані з цим послуги.

Читайте: Nestle повністю викупила виробника соусів Торчин

Тендерні пропозиції можна подавати до 20 травня. Претендувати на участь у тендері може компанія, яка здатна підтвердити, що вона є виробником обладнання, основних запасних частин і матеріалів для виконання робіт із сервісного обслуговування магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і пов’язаних із цим послуг, або має право на їх поставку, надане виробником локомотивів.

Для участі в тендері потрібно подати документ, виданий виробником General Electric, який підтверджує можливість надавати авторизовані послуги з сервісного обслуговування тепловозів ТЕ33АС і користування технічною, нормативною, методичною документацією на локомотив.

Як повідомляв Landlord, на Крюківському вагонобудівному заводі завершили доукомплектацію перших 30 локомотивів General Electric, які перевозитимуть вантажі в Україні.

Логістика   

18 квітня 2019 17:30

У торговельній війні США та Китаю вже виграла українська кукурудза

Фуражна кукурудза з України успішно замінила американську на ринку Китаю. Підвищилися шанси й для українських експортерів ячменю. Про такі тенденції агроринку на тлі протистояння двох потужних економік світу розповів Рено Квач, директор, Dongling Grain&Oil (Китай).

Доповідаючи на конференції «Зерно Причерномор’я», Рено Квач детально проаналізував вплив торговельної війни між США та Китаєм на економіку обох країн. На його думку, обидві країни втрачають від цього протистояння, і тому слід шукати шлях перемовин і скасовувати імпортні мита.

Втім, Рено Квач зазначає, що імпорт американської агросировини для Китаю має не вельми суттєве значення, його можна замінити імпортом з інших країн, що на даний час і відбувається. Шанси відкриваються для України, зокрема.

– Українська кукурудза успішно замінила американську. По пшениці ми імпортуємо всього 11%. На тлі величезного внутрішнього ринку це несуттєво, — заявив Рено Квач.

Проте Китай відчуває залежність від американської сої, сорго і ячменю, хоча у  2018 році й скоротив ці види американського імпорту майже наполовину. Сою вже доправляють до Китаю з Бразилії.

Імпорт фуражного ячменю Китай готовий наростити з України, зазначив Рено Квач.

Читайте: Торговельна війна США vs Китай: коли закінчиться і чому Трамп уже програв – Рено Квач

Не суттєво залежить Китай від США і в імпорті м’яса. Водночас, китайський експерт зазначає, що втрата США такого ринку експорту аграрної продукції, як Китай, негативно позначиться на економіці штатів.

Рено Квач, однак, сподівається на відновлення торговельних стосунків обох країн, якщо не завадять політичні причини.

– Обом сторонам варто дійти угоди, консенсусу у відносинах, – каже він.

Він визнає, що Китай через імпортні мита США на промислові товари вже відчуває суттєвий негативний вплив на економіку, і він може погіршитися з зв’язку з втратою ринку. Так, США ввели мита у квітні 2018 року. До листопада 2018 року валюта Китаю впала на 10% до долара США. Рено Квач зазначає, що Китай був змушений «дзеркально» відповідати на введення мит з боку штатів.

Як повідомляв раніше LandLord, у березні намітилася розрядка у торговельній війні США та Китаю. Так, Китай купив 1,5 млн т американської сої. Країни ведуть перемовини щодо скасування мит.

Політика   

18 квітня 2019 11:24

Урожай зернових в Україні складе 65 млн т. Експорт – 46 млн т

Такі прогнози озвучив Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт». За його словами, найближчим часом слід очікувати підвищення інвестиційної привабливості агросектору України.

Про тенденції розвитку аграрного сектору України та світу Сергій Феофілов розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я». Він підкреслив, що міжнародні експерти та фінансові інституції теж оптимістичні в своїх прогнозах щодо розвитку України та зростання її валового продукту. Прогноз «УкрАгроКонсалт» на урожай: 65 млн т, на експорт – 45-46 млн т.

– Ці амбіційні плани з виробництва основані на високій конкурентоспроможності зерна та олійних культур з України. Вірогідне значне підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору України. Швидше за все, це відбудеться наприкінці 2019 року або на початку 2020 року, – прогнозує гендиректор «УкрАгроКонсалт».

Читайте: Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

Разом із тим, він говорить про ризики та виклики для виробників агропродукції у світі. Один із ризиків – політична нестабільність. Проте експерт вважає, що для України цей ризик є короткостроковими, більшу роль відіграють економічні ризики. Передусім, пов’язані з розвитком глобальної економіки.

– Уповільнення росту глобальної економіки – головний виклик для аграрного сектору, – підкреслює Сергій Феофілов.

Він розповів про сценарії адаптації для виробників та експортерів. Політичне регулювання ринку, на думку експерта, є дуже суперечливим.

Тому на перший план виходять економічні важелі. Сергій Феофілов зупинився на застосуванні нових інструментів сільгоспвиробниками, а саме – спеціалізації на окремих культурах, які зумовлюють розвиток агросектору країни. Наприклад, в Україні найбільшими темпами зростають врожаї та експорт кукурудзи, у Бразилії – сої, у Росії – пшениці.

Як раніше повідомляв LandLord, у 2018 році в Україні зафіксовано рекордний урожай зернових – 70,1 млн тонн.

Рослинництво   

Показати ще