Спецпроекти / Кейси / Три дні в полях із Toyota     03 квітня 2019 10:36

Без досвіду та вищої освіти — як почати працю в агро?

Історія вітчизняного аграрія, який за допомогою нестандартного мислення та виважених рішень руйнує стереотипи сільськогосподарської галузі

Руслан Трояченко, власник господарства «Жерм», що у Житомирській області, своїм прикладом демонструє, що нестандартний підхід та сміливість — це вдала суміш для досягнення результатів.

Можливо, його підхід у бізнесі стане корисним не тільки для сільського господарства, а й інших видів діяльності.

За словами підприємця, людина може бути без досвіду або вищої освіти — головне мати правильне мислення та звичайне розуміння процесу.

Як все починалося

На відміну від багатьох працівників сільськогосподарської галузі Трояченко не мав вищої освіти на старті своєї справи у 2010 році. До аграрного університету вирішив вступити відносно нещодавно — два роки тому здобув вищу аграрну освіту, а зараз вже навчається в аспірантурі.

«Я розпочав займатися сільським господарством без освіти. Все вивчав одразу на практиці. Навчання в університеті — виключно моє бажання, та й, може, буде надбавка до пенсії», — жартує підприємець.

До того як заснувати власне господарство «Жерм», Трояченко займався постачанням картоплі до Криму, Луганської, Харківської та інших областей України. Тоді підприємець купував картоплю у дрібних фермерів та селян на продаж. Він зізнається, що мав можливість і раніше зайнятися сільським господарством, адже товариш неодноразово пропонував взятися до справи. Та купуючи картоплю у фермерів, Трояченко бачив, наскільки важка ця праця. «Сільське господарство для мене здавалося дуже складною галуззю на той час, але так було перш за все через брак знань», — згадує підприємець.

Усе змінилося, коли Руслан відчув дефіцит продукції. «Сільське господарство тоді було на підйомі, тож вирішили теж зайнятися цією справою. Розпочали з 50 гектарів картоплі, у 2011–2012 роках дійшли до 250 гектарів», — розповідає він. У 2010 році Трояченко і заснував власне підприємство «Жерм».

Зараз земельний банк господарства дійшов до 5000 га. У «Жермі» наразі не концентруються на якійсь окремій культурі — вирощують соняшник, пшеницю, сою, гречку, кукурудзу та ріпак і суворо дотримуються порядку сівозмінної технології, коментує господар.

Три роки тому Трояченко вирішив спробувати себе ще й у тварин­ництві. Як пілотний проект звели ферму на 600 голів свиней. У 2019-му пла­нують збудувати маточник на 140 голів, що дасть можливість довести поголів’я до 3000 свиней.

З розповіді фермера стає зрозумілим, що він не любить стояти на місці, а бачить майбутнє у розвитку. Свинарством підприємець не обмежився — нещодавно у господарстві почали розводити овець. Наразі у «Жермі» нараховується 300 голів маточного поголів’я німецької породи Меріноландшаф. Трояченко і про це заняття розповідає як про спробу. Та судячи з його досвіду, здається, у підприємця все вийде.

На запитання, чи збирається він експортувати свою продукцію за кордон, фермер відповідає, що не проти, але зараз бракує можливостей.

«Для України нам цілком вистачає нашого обсягу продукції. Експорт саме картоплі нам нецікавий, та й до того ж попит на цю культуру важко передбачити. А експортувати до Європи напряму немає можливості через сертифікацію», — коментує власник господарства «Жерм».

Щоправда, як і в кожній історії успіху, були й помилки та невдачі. Але Трояченко про це розповідає як про корисний досвід. Одним з таких переломних моментів для фермера став 2014 рік. Господар вирішив збільшити площу під посів картоплі на 300 га, з подальшим продажем врожаю до Криму. Водночас посадку кукурудзи та соняшника було затягнуто. У 2014-му Крим анексували, і весь врожай картоплі ніде було подіти, а кукурудза та соняшник не зійшли. Господар втратив тоді півтора мільйони євро. Розповідаючи про це, наш герой залишається спокійним та невимушеним у притаманній йому манері.

«Це робочі моменти, які загарто­вують і дають безцінний досвід. Після цього випадку ми намагаємося ретельніше продумувати ризики. Звісно, більшості помилок ми припустилися ще на початку діяльності, — ділиться підприємець. — Але у сільському господарстві завжди є ризики, фактори, на які ніхто вплинути не може, наприклад погодні або непередбачувані ринкові умови».

У знаннях сила

Трояченко не боїться зізнатися, що може чогось не знати, та одразу намагається розібратися у «невідомій проблемі».

Так було і на початку його сільськогосподарської діяльності, коли без особливих знань та досвіду він розпочинав займатися господарством. Фермер вирішив вчитися у кращих, тож їздив до іноземних колег до Німеччини, Нідерландів, Франції та Америки вивчати успішні кейси. «Такі речі дають інколи набагато більше знань та результатів. Без такого досвіду в мене б тоді нічого не вийшло», — переконаний підприємець. Він одразу вирішив використовувати досвід кращих. Тож на самому початку став працювати з компанією «Ерідон».

«Я ціную розумних людей. Так вийшло і з «Ерідон». До мене приїхав представник компанії, ми разом розбиралися, що, коли і в якій кількості вносити, відтоді розпочалася наша співпраця, — згадує Трояченко. — Зараз на ринку багато підробок, а «Ерідон» з цим бореться. Ми давно купуємо у них продукцію, адже впевнені в якості».

Ретельно господар підходить і до вибору техніки. Він розповідає, що починали діяльність лише з одним трактором МТЗ-892, українським культиватором, десь могли позичити сівалку, яка залишилася з радянських часів.

На сьогодні ж у господарстві користуються тільки сучасною новою технікою провідних світових брендів.

«Уся наша техніка виключно нова. Рішення купувати саме нову, а не вживану техніку, ми прийняли ще чотири роки тому. Нам потрібна техніка, що працює, а не стоїть у ремонті», — підкреслює господар «Жерму».

Довіряй та перевіряй

Власний підхід у керівника і в підборі фахівців. У нашій розмові підприємець не раз акцентував увагу на тому, що йому не так важливий досвід людини, як те, яким чином вона розмірковує та які вчинки робить. У господарстві «Жерм» на ключових керівних посадах пра­цюють фахівці до 30 років.

«У нас були агрономи мого віку (зараз Руслану Трояченку 45 років. — Landlord), але всі вони діяли шаблонно, грубо кажучи, з підручника. Зараз же нашому головному агроному 27 років, керівнику тваринницького напряму — 30», — розповідає Трояченко. Майбутніх співробітників він нама­гається шукати ще в університетах. «Для мене краще щоб вони вчилися на практиці», — пояснює господар.

На запитання, чи відчуває він складнощі з кадрами, підприємець відповідає, що надає гарні умови праці, тож особливих труднощів немає. На підприємстві був випадок, коли троє фахівців поїхали до Польщі на заробітки, але через деякий час повернулися у «Жерм». Та похитнувши раз довіру керівника, її потрібно знову заслужити. Тож у випадку коли працівник повертається до підприємства, він розпочинає свій шлях заново — з початкової зарплатні, графіку тощо.

Та власник підприємства не схвалює, коли працівник орієнтується лише на фінансовий статок, — потрібно орієнтуватися на результат, вважає він. На думку господаря, пристойно заробляти можна і в Україні — потрібне лише бажання працювати. «На початку своєї діяльності я не ставив за мету заробити мільйон, наприклад. Я хотів організувати справу, що в першу чергу буде приносити мені задоволення, а вже потім прибуток», — пояснює керівник.

Як зауважує Трояченко, для нього найважливіше в людині — побачити розуміння процесу. «Мене ніхто не вчив організовувати підприємства. Людина має бути з розумом, а далі в неї все вийде», — підсумовує власник господарства.

Залишаючи у спадок

Як не дивно, поняття результативності у господаря зовсім не полягає у дохідності або врожайності на гектар. Як зізнається Трояченко, найголовніше надбання для нього — якщо через 100 років згадають про такого фермера, який не тільки організував велике підприємство, а й для села робив добрі справі.

А згадати дійсно буде що. Підприємець заснував у своєму селі дитячий футбольний клуб «Жерм», в якому вже нараховується 115 дітлахів. Сам підприємець ще у 1980-х роках грав у футбол. Футбольний клуб організований на досить серйозному рівні, і Трояченко з гордістю розповідає, що учасники його клубу — чемпіони області.

Про себе господар говорить, що він справжній трудоголік. Перші чотири-­п’ять років своєї діяльності весь час був у полях і тільки зараз починає трохи легше ставитися до справи. Хоча, як зізнається підприємець, під час посівної всі процеси на полі все одно намагається контролювати самотужки. «Моє хобі — це робота. Мене надихає, коли я бачу результат праці, коли сходять перші паростки у полі. Тоді розумію: так, я це зробив», — ділиться Трояченко. Та водночас зізнається, що колись мріяв у 50 років піти на пенсію. Зараз вже розуміє: цього не буде. Адже у фермера ще багато нереалізованих планів.

Господар розмірковує про розвиток переробки сої чи соняшника. У найближчих планах — зведення великого маточника на 1000 голів. Фермера цікавить також будівництво теплиць за технологіями, які він бачив у Нідерландах. А одне з головних завдань, які підприємець ставить перед собою, — навчитися знаходити баланс між роботою та особистим життям.

Наостанок запитуємо, яким проектом господар пишається найбільше, і Руслан, декілька хвилин розмірковуючи, відповідає: «Моє підприємство ще тільки розвивається, футбольний клуб також тільки набирає обертів. У мене є донька — ось своєю дитиною я насправді пишаюся».

Текст: Дар’я Герман

Фото: Олександр Ларичкін

 

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

3 години тому

Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Процес планової перевірки харчових підприємств за новими правилами став більш відкритим і прозорим. Відтепер оператор ринку знає, до чого він має бути готовим у разі проведення контролю, а також має право знімати хід інспектування на камеру.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Спільно Українським центром європейської політики було розроблено інфографіку, що візуалізує зміни у процесі  перевірки представниками Держпродспоживслужби операторів ринку харчової продукції.

Читайте: Росія продовжила ембарго на продовольчі товари з України до 31 грудня 2020 року

Якщо раніше підприємства попереджали про перевірку за 10 днів і при цьому оператори ринку не знали, чого їм чекати від інспектора і до чого готуватися, оскільки той міг ставити підприємцям запитання на власний розсуд, то зараз ситуація різко змінилася у бік прозорості.

Хоча дату інспектування операторам ринку не повідомляють (попереджають за 3 дні лише в разі аудиту НАССР), проте підприємці тепер знають, скільки разів на рік їм чекати перевірку та які питання ставитиме інспектор (вони є у вільному доступі на сайті Держпродспоживслужби, і інспектор не може їх змінювати на власний розсуд). Також оператори ринку (як і інспектори) тепер мають право знімати процес перевірки на камеру.

Отже, коротко про те, як держава контролювала безпечність продуктів раніше, а як контролюватиме зараз:

Як повідомляв Landlord, Уряд затвердив періодичність планового контролю підприємств. Раніше він проводився раз на рік, тепер – раз на півроку. Окрім цього, підставою для візиту співробітників на підприємство може стати доручення Прем’єр-міністра та обґрунтована скарга споживача.

Політика   

21 годину тому

Інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні – Джон Шморгун

Для залучення потужних інвестицій в агросектор України потрібно зняти мораторій на землю і прийняти Інвестиційний кодекс. Таку думку одностайно висловлювали учасники круглого столу «Інвестиції в агробізнес. Що нового нам готує час змін».

Про це повідомляє ресурс InVenture.

На заході, організованому спільно компаніями AgroGeneration і AgroInsightex Co, піднімалися питання ефективного розвитку українського АПК, який неможливий без іноземних інвестицій. Водночас вразливість інвестиційного клімату є однією з головних причин того, що міжнародні інвестори вже 4 роки дисконтують Україну.

Читайте: Поля у США перетворилися на ставки. Великі території залишилися незасіяними

Відсутність кардинальних змін і реформ у Генпрокуратурі України призводить до непрозорості законодавства, що своєю чергою веде до скорочення інвестиційних потоків.

«Адже якщо немає прозорості в законодавстві, то про які інвестиції може йти мова?» – відзначив президент AgroGeneration Джон Шморгун.

За його словами, зараз інвестори чекають парламентських виборів і об’єднання парламентаріїв у більшість для посиленої роботи і змін в Україні.

При цьому друге питання, яке має бути невідкладно вирішене, – це земельне: зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення, тобто відкриття ринку землі.

«Необхідно зняти мораторій, і я сподіваюся, що це станеться. Інвестори цього дуже чекають», – наголосив президент Джон Шморгун.

Він також зазначив, що допомагати Україні впроваджувати реформи повинні західні фахівці, які сприятимуть зміні системи.

Про важливість формування нової інвестиційної політики та її подальшого законодавчого втілення говорили зокрема директор Департаменту ентнонаціональної безпеки Юрій Марченко та голова правління Міжнародної асоціації переробників сільгосппродукції Ольга Кулакова.

«Україні потрібна не просто розробка окремого закону, а саме створення та прийняття Інвестиційного кодексу, який дозволить максимально гармонізувати інвестиційне законодавство», – зазначила Ольга Кулакова.

Саме Інвестиційний кодекс допоможе Україні мінімізувати наявні сьогодні перешкоди для надходження інвестицій, такі як:

  • низька оцінка інвестиційної привабливості України;
  • відсутність чітких «правил гри» для інвесторів;
  • відсутність рівноправності інвесторів і держави;
  • корупція на всіх рівнях влади і відсутність дієвих механізмів захисту прав інвесторів.

Як повідомляв Landlord, Джон Шморгун вважає, що пережити кризу в Україні аграріям буде значно простіше, аніж іншій економіці. Джон Шморгун був пілотом ВМС США, а зараз керує одним з найбільших агрохолдингів країни із земельним банком 110 000 га.

Земля   

24 червня 2019 07:32

Антибіотики в сільському господарстві призводять до 700 тис. смертей у рік

Стійкість до протимікробних препаратів – це, ймовірно, найскладніша загроза глобальному здоров’ю, яку у світі називають «тихим цунамі». Тому три міжнародні організації заснували Багатосторонній цільовий фонд для подолання цієї проблеми.

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Порушення норм відповідального використання антибіотиків, і зокрема в сільському господарстві, призводить до розвитку стійкості до протимікробних препаратів (СПП). На стійкі до лікарських засобів мікроорганізми на цей час припадає приблизно 700 000 смертей у рік, і ця цифра може збільшитися до 10 млн смертей щорічно, якщо не буде вжито жодних дій.

Тому ФАО, ВООЗ і МЕБ (Всесвітня організація охорони здоров’я тварин) заснували Багатосторонній цільовий фонд для боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів з початковим внеском у розмірі $5 млн від уряду Нідерландів.

Читайте: Україна увійшла до ТОП-3 експортерів курятини в Євросоюз

Цільовий фонд заснований терміном на 5 років до 2024 р. і націлений на нарощування зусиль з надання підтримки країнам у протидії безпосередній загрозі СПП, оскільки проблема занадто масштабна, щоб країни могли вирішити її самотужки.

Оголошено про необхідність негайного пошуку $70 млн, які будуть спрямовані на підтримку країн і реалізацію Тристороннього плану роботи щодо СПП на 2019–2020 рр.

До бажаних результатів діяльності Фонду належить створення умов, при яких інфекційні захворювання і у тварин, і у людей, можуть, як і раніше, лікуватися антибіотиками.

  • підвищення обізнаності з проблемою СПП;
  • розроблення національних планів дій боротьби із СПП;
  • спостереження за тенденціями щодо СПП;
  • забезпечення відповідальних схем продажу та використання протимікробних препаратів;
  • підтримка сектора охорони здоров’я тварин у виконанні його зобов’язань щодо відповідального використання антибіотиків як стимуляторів росту.

Такі дії необхідні для того, щоб і тварини, і люди продовжували отримувати користь від доступних і ефективних протимікробних препаратів для лікування хвороб у майбутньому.

Landlord раніше повідомляв про те, що ООН опублікувала доповідь, в якій попереджає про катастрофічні наслідки для людства, зумовлені резистентністю до антибіотиків, і закликає терміново припинити використання критично важливих антимікробних препаратів як стимуляторів росту в сільському господарстві.

Аналітика   

23 червня 2019 08:28

У світі голодує 820 млн людей. Як вимірюється голод – ФАО

У найбільш вразливих до голоду країнах свіжі фрукти й овочі дістати складніше, ніж готові продукти, що тягне за собою серйозні наслідки для здоров’я. Підраховано, що сьогодні понад 820 млн людей у світі голодують. Що ж означають поняття голод і відсутність продовольчої безпеки?

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Попри те, що багато хто може не відчувати «голоду» як фізичного нездужання через гостру нестачу калорій, вони все одно можуть бути позбавлені продовольчої безпеки. Їм може бути доступна їжа для задоволення потреб в енергії, але вони не впевнені, що її вистачить або що їм не доведеться зменшити кількість або знизити якість споживаної їжі, щоб звести кінці з кінцями.

Цей помірний рівень відсутності продовольчої безпеки призводить до різних форм неповноцінного харчування і може мати серйозні наслідки для здоров’я і благополуччя.

Читайте: Як вплине на врожай зернових аномальна спека в Україні

Десятиліттями для оцінки поширення хронічного голоду у світі ФАО користувалася показником «Поширеність недоїдання», таким чином «голод» можна також визначити як недоїдання.

Поширеність недоїдання (PoU) – традиційний для ФАО показник моніторингу голоду на глобальному і регіональному рівнях, заснований на даних про запаси продовольства у країнах, споживання продовольства і потребу в калоріях. Він оцінює достатність споживання калорій серед населення. Чисельність тих, хто голодує, у світі (понад 820 млн) була отримана саме на основі цього традиційного підходу.

Поширеність помірного або гострого ступеня відсутності продовольчої безпеки серед населення на основі Шкали сприйняття відсутності продовольчої безпеки (ШСВПБ) – розрахунок процентної частки населення країни, яка стикається з труднощами отримання доступу до достатньої кількості безпечної та повноцінної їжі для нормального росту і розвитку та ведення активного і здорового способу життя. Дані засновані на прямих опитуваннях людей про їхній досвід, пов’язаний з обмеженістю доступу до продовольства.

Шкала ШСВПБ дозволяє отримати оцінку відсутності продовольчої безпеки на рівні громадянина або домашнього господарства, а також за ступенем гостроти відсутності. Ці оцінки можна порівняти між країнами і групами населення всередині країн. Не обмежуючись тільки національними трендами, така методологія дозволяє в нестачі продовольчої безпеки встановити – «хто» і «де», відповівши на питання: серед яких груп населення відсутність продовольчої безпеки найвища і де вони живуть.

Люди, що переживають помірний брак продовольчої безпеки – це ті, які зменшили кількість та/або знизили якість своєї їжі і не впевнені у власних можливостях отримання їжі через відсутність грошових чи інших ресурсів. Помірна відсутність продовольчої безпеки може підвищувати ризик низки форм неповноцінності харчування, наприклад, затримки росту в дітей, дефіциту поживних мікроелементів або ожиріння в дорослих.

Люди, що стикаються з гострою відсутністю продовольчої безпеки – це ті, в яких закінчилася їжа, а в найбільш крайніх випадках – вони кілька днів не їли. Цю групу людей ФАО називає «тими, хто голодує». Кількість тих, хто страждає від гострої відсутності продовольчої безпеки згідно з ШСВПБ, доповнює кількість тих, хто голодує, визначену на основі показника PoU.

Готові продукти харчування – калорійні, з високим вмістом насичених жирів, цукру і солі – нерідко дешевше і простіше дістати, ніж свіжі фрукти і овочі. Споживання таких харчових продуктів може означати, що ви отримуєте в денному раціоні необхідну кількість калорій, але не отримуєте найважливіші поживні речовини, необхідні для підтримки здоров’я організму і його нормального функціонування.

Крім цього, стрес, викликаний невизначеністю наявності доступу до продовольства і періодами відсутності їжі, може викликати фізіологічні зміни, що сприяють появі надлишкової маси тіла й ожиріння. У багатьох країнах недоїдання та ожиріння співіснують; і те, і інше може бути наслідком відсутності продовольчої безпеки.

Як повідомляв Landlord, у Південному Судані 61% населення загрожує криза продовольства. Брак дощів і внаслідок цього високі ціни на продукти харчування призвели до надзвичайної ситуації з продовольчою незахищеністю населення країни.

Аналітика   

22 червня 2019 09:08

Посуха і спека в Україні поставили під загрозу урожай овочів

Рекордно висока температура повітря, зокрема і в нічний час, а також двотижнева відсутність опадів у північних і центральних регіонах України призводять до проблем із розвитком овочевих культур. Фермери відзначають: якщо такі умови протримаються ще тиждень, то втрати врожаю неминучі.

Про це повідомляє EastFruit.

У Київській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Черкаській та Полтавській областях, на які припадає значна частина виробництва картоплі, буряку, капусти і моркви, вже більше двох тижнів немає опадів. При цьому температури повітря б’ють історичні рекорди.

Читайте: Ми або поборемо контрабанду, або замінимо Івана: підсумки першої зустрічі Зеленського з бізнесом

На найближчий тиждень опадів у цих регіонах синоптики не обіцяють. Такі умови можуть суттєво погіршити стан рослин і навіть призвести до часткової втрати врожаю. Вирощування овочів у господарствах цих регіонів здійснюється без поливу, тож протидіяти зневодненню ґрунту, на жаль, практично неможливо.

Експерти зазначають, що умови для вирощування картоплі, моркви, капусти й буряку цього року далекі від ідеальних. Надлишкові опади і холодна погода наприкінці квітня – на початку травня затримали посів та посадку. Тепер посуха і спека перешкоджають розвитку рослин.

За оцінками аналітиків, господарства України у 2019 році значно збільшили площі під овочами, тож експерти прогнозували ймовірність перевиробництва в цьому сегменті. Але нинішні погодні умови можуть внести свої корективи.

Landlord раніше повідомляв про те, як аномальна спека в Україні вплине на врожай зернових. 

Рослинництво   

Показати ще