Новини / Аналітика     21 лютого 2019 15:41

Криза перевиробництва: чому українські аграрії масово скорочують плантації цукрових буряків

Цього року провідні країни-виробники цукру – Індія та Бразилія – заявили про суттєве зменшення виробництва продукції. Причиною називають профіцит цукру на світовому ринку, який призвів про рекордно низьких цін та завдав збитків фермерам по всьому світу, не зважаючи на зростання обсягів продажів практично в усіх країнах. Від «солодкої» кризи потерпають й українські аграрії, яким невигідно вирощувати й переробляти цукрові буряки. Адже через здешевлення цукру витрати на його виробництво перевищують отримані прибутки.

Перевиробництво

Минулий маркетинговий 2017/2018 рік став рекордним за останні 10 років у світовому виробництві цукру. Сумарно всі країни виготовили 191,81 млн тонн. Тоді як у попередньому МР обсяги виробництва становили всього 173,98 млн тонн.

«Ринок цукру циклічний. Це значить, що роки профіциту змінюються роками дефіциту. Так, останні два роки були профіцитними у світі і цей профіцит сягав близько 10 млн тонн цукру. Через це світові ціни просіли (на понад 20% – прим. Landlord). Водночас, собівартість виробництва, навпаки, зростає», – пояснює Руслана Бутило, заступник голови правління НАЦУ «Укрцукор».

Міжнародні аналітики прогнозують у 2018/2019 маркетинговому році виробництво цукру на рівні 188,25 млн тонн. Про зменшення плантацій цукрової тростини вже заявив уряд Бразилії та Індії.

Одна з найбільших бразильських компаній із виробництва цукрової тростини, цукру й етанолу «Sao Martinho SA» напередодні в грудні планувала збільшити плантації цукрової тростини на 10%. Однак, уже за місяць, у січні 2019-го, змінила свої плани та заявила про зменшення обсягів виготовлення цукру. На думку фінансового директора компанії Феліпе Вічіато, це стримає світові ціни від зниження.

ЧитайтеУкрцукор назвав 3 причини падіння виробництва цукру

Аналогічна ситуація в Індії. Там уряд планує зменшити виробництво цукру із запланованих 5 млн тонн до 2,5-3 млн тонн. Тенденцію пояснюють ще й посухою, яка в деяких регіонах країни суттєво зменшила врожай, відтак – фермерам не окупилися витрати на виробництво. Через це в ситуацію втрутився навіть уряд, який на офіційному рівні закріпив мінімальну ціну за кілограм цукру в розмірі $0,43. Чиновники сподіваються: це допоможе виробникам покрити заборгованість.

Одночасно з прогнозами щодо зменшення виробництва, передові країни-цукровиробники зменшують експорт своєї продукції. З одного боку, це має втримати ринок від перенасичення, а ціни від зростання, а з іншого – в багатьох країнах залежуються власні запаси цукру.

У Бразилії, за інформацією Міністерства торгівлі, експорт цукру за перший місяць цього року впав майже на 30% в порівнянні із січнем 2018-го та зменшився на 32% проти грудня 2018-го. Так, бразильські фермери в січні 2019-го експортували 1,10 млн тонн. Тоді як ще місяцем раніше ця цифра становила 1,5 млн тонн.

33 центи за кілограм – у 2025-му

Доливають масла у вогонь і світові тенденції. Одна з яких – уповільнення росту світового споживання цукру. До прикладу, з початку 1970-х в усьому світі на 2,0-2,1% щороку росло споживання цього солодкого продукту. Його потребувала як промисловість, так і саме населення, кількість якого збільшувалася.

«Однак, в останні кілька років ріст глобального споживання пішов на спад – і сьогодні становить усього 1,5-1,6% на рік», – заявляє Хосе Орів, виконавчий директор Міжнародної організації цукру.

ЧитайтеУкраїна за місяць вичерпала квоти на безмитні поставки цукру до ЄС

За прогнозами організації, в найближчі роки, не зважаючи на зменшення виробництва, ціна на цукор суттєво не підніметься.

Так, найнижча середня ціна за останні роки була якраз 2018-го – $0,27 за кілограм. 2019-го за попередніми прогнозами, вона підніметься всього на 1 цент – до $0,28 за кілограм. І до 2025-го продовжить повільний підйом до $0,33 за кілограм.

Український аспект

Для українських аграріїв перевиробництво цукру також обернулося збитками. Річ у тім, що торік Україна реалізувала за кордоном 585 тис. тонн цукру. Це – всього на 2% менше, ніж роком раніше, повідомляє Дар’я Гриценко, експерт аграрних ринків УКАБ. Однак, виробники отримали за продукцію на $63,6 млн менше, ніж у 2017-му. Адже тоді тонна коштувала $467,4, а 2018-го впала до $370,2.

Тому вже цього року деякі цукрові заводи вирішили взагалі не запускати потужності, а виробники цукрового буряку – скоротити на чверть площі посівів.

«За попередніми даними аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор», посівні площі під цукровими буряками в поточному сезоні будуть близько 220-230 тис. га (2018-го їхня площа була майже 300 тис. га – прим. Landlord), проте, з огляду на прогнози світового дефіциту в 2019/2020 МР ця цифра може змінитися», – додає Руслана Бутило, заступник голови правління НАЦУ «Укрцукор».

ЧитайтеВ Україні вперше виробили органічний цукор. Бурякові плантації тричі сапали вручну

Зменшують посіви цукрових буряків і європейські аграрії. Вони переорієнтовують бізнес у прибутковіші сектори, чекаючи зростання ціни на цукор.

За прогнозами міжнародних аналітичних організації, дефіцит наступного маркетингового року становитиме близько 1,3 – 1,5 млн тонн цукру (проти профіциту в 10 млн тонн у попередньому).

«Це дасть змогу українським виробникам наростити експортні поставки та повернутись на ринок Азії. Оскільки потреба внутрішнього ринку України становить близько 1,3 млн т цукру, а виробництво перевищує цю потребу», – наголошує Бутило.

2018-го українські цукрозаводи виробили 1,82 млн тонн цукру та переробили 13,6 млн тонн сировини.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

3 години тому

Двохсотрічний сімейний бізнес родини Бунге або історія лідера агроринку

За тривалий проміжок часу перед компаніями постає чимало викликів — економічні кризи, революції, війни, технологічні зміни тощо. Щоб вийти переможцем у цій боротьбі, потрібно мати особливе управлінське вміння ухвалювати потрібні рішення в потрібний час, а ще вміти користуватися перевагами глобальних змін та бачити тенденції. Нідерландська компанія «Бунге» власним досвідом показала, що цілком можливо вести успішно бізнес понад два століття. Головне — дотримуватися правил.

Агродинастії   

5 години тому

Україна втричі збільшила експорт соків: ТОП-3 споживачі

У І півріччі 2019 року Україна поставила на зовнішній ринок 67,9 тис. тонн соків, що втричі більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Основним споживачем цієї продукції з України стали США – 43% від усього обсягу експорту соків.

Про це повідомляє прес-служба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Загалом за період січень-червень 2019 р. українські аграрії експортували плодово-овочевих соків на суму $54,8 млн (І півріччі 2018 р. – 27,9 млн). Експерти відзначають, що Україна є «нетто-експортером соків» – має позитивне сальдо торговельного балансу (експорт мінус імпорт) щодо цієї продукції, яке становить $38,7 млн.

Читайте: Як фермер Андрій Багрій об’єднав інших господарів землі задля вирощування фруктово-ягідної продукції

ТОП-3 споживачі українських соків:

  • США – 43% усього експорту соків ($23,6 млн);
  • Канада – 14,6% (майже $8 млн);
  • Австрія – 13,2% ($7,2 млн).

Landlord раніше повідомляв про те, що Україна стала найбільшим поставщиком яблучного соку до Канади.

Трейдинг   

21 липня 2019 10:43

СЕС приносять мені майже $2 млн на рік — Сергій Омельяненко

В ексклюзивному інтерв’ю Landlord власник фермерського господарства «Омельяненко» на Кіровоградщині Сергій Омельяненко розповів, як став першопрохідцем у будівництві сонячних електростанцій у селі, озвучив суми та труднощі в отриманні «зеленого» тарифу.

На фоні нинішніх солярних об’єктів на півмільйона мегават сонячна станція Сергія Омельяненка виглядає вельми скромно. Проте на початку десятих ферма з добування альтернативної енергетики навіть на 10 МВт викликала справжній фурор. Та й ринок тих часів був фактично монополізований братами Клюєвими, тож за реалізацію подібних ініціатив бралися одиниці.

За словами пана Омельяненка, історія побудови СЕС розпочалася зі знайомства з губернатором області, якого він попросив підтримати ідею будівництва: «Розповів йому, що хочу поставити панелі, для чого це потрібно, запросив на відкриття станції…»

І це спрацювало, бо коли Сергій Борисович завітав до обленерго, то отримав тверду відсіч. «Мене уважно вислухали, але дали зрозуміти, що мають чітку «вказівку» нікого у цю тему не пускати», — згадує він.

Читайте: Як стати другом Ілона Маска: фермер Сергій Омельяненко розкриває секрет

Ось тут і стала у пригоді розмова з губернатором — бажаний ліміт на потужність фермеру виділили, й у 2012-му з’явилася перша в Україні фермерська сонячна станція і перший подібний об’єкт енергетики у Кіровоградській області. Щоправда, довелося побігати і за отриманням «зеленого» тарифу — повноцінно СЕС почала працювати наступного, 2013 року.

«Гроші на будівництво я брав у кредит, але той рік видався досить вдалим для господарства — вже за три місяці кредит був повністю погашений за рахунок продажу сільгосппродукції. Як мені здалося, в банку були не дуже задоволені нашою спритністю — вони розраховували мати з мене відсотки по кредиту на довгі роки… Сама станція, тобто інвестиція, повністю окупилася всього за три роки — тариф, який ми отримали, дуже вигідний», — пригадує пан Омельяненко.

Згодом, вже у 2016 році, з іншого краю села була побудована друга станція, вдвічі більша за першу, і Сергій Омельяненко став власником сонячних потужностей у 4,5 МВт. Часи змінилися, і з отриманням дозволів і «зелених» тарифів вже проблем не було. Хоча йому й довелося за власні 6 млн гривень побудувати й передати на баланс обленерго лінію електропередачі.

Це відбулося вже після першої хвилі зниження «зелених» тарифів, як це і передбачено у законодавстві — термін окупності об’єкта становить уже п’ять років. Власник пояснює:

«Перша станція приносить мені $1 млн доходу на рік, а друга, хоча й потужніша, — приблизно $700 000. На всі солярки і бензини для техніки нам цілком вистачає».

Сумарні інвестиції власник господарства оцінює приблизно у $6–7 млн. «Цей рік був, до речі, ще цікавий для інвестування у сонячну енергетику, а вже з наступного передбачено зниження «зеленого» тарифу. На другій станції ми отримали тариф у 16 євроцентів за кіловат, у цьому році ще встановлюють тариф у 15 євроцентів, а вже наступного власники, які введуть потужності, отримають лише по 11 євроцентів. Я б, мабуть, вже за такий тариф будувати і не став би, буде різке падіння зацікавленості», — відзначив пан Омельяненко.

Крім сонячних електростанцій, Сергій Омельяненко розглядає і можливість вітрової енергетики, однак наразі цей напрям через низькі «зелені» тарифи інвестиційно малопривабливий.

«Може, нова влада щось змінить у цьому питанні, тоді будемо рахувати. Та є ще багато «проти». І складний монтаж вітроустановок, і шум, який супроводжує їх роботу. У нас тут скрізь населені пункти, навряд чи хтось буде задоволений, якщо почне свистіти у вікно. Взагалі, це питання треба вивчати, тема сама по собі цікава», — ділиться пан Омельяненко.

Нагадаємо, раніше Landlord опублікував унікальний кейс прогресивного фермера з Кіровоградщини Сергія Омельяненка, який став не тільки піонером у створенні зеленої енергетики в селі, а й увійшов до найкращих друзів Ілона Маска!

Технології   

20 липня 2019 09:08

Як розвивати мале фермерство та сільські території: стратегічна сесія на Агропорт Південь Херсон 2019

Щоб розвивати мале фермерство і сприяти його виходу на міжнародні ринки, потрібна тісна співпраця держави, приватного сектора та міжнародних організацій. Як цього досягти – обговорювали учасники стратегічної сесії, яка відбулася 18 липня в рамках Агропорт Південь Херсон 2019. 

Про це повідомляє прес-служба Агропорт Україна.

Стратегічна сесія була присвячена питанню впровадження Цілей сталого розвитку на регіональному рівні, тобто гармонізації національних і регіональних політик із цілями сталого розвитку, які декларує ООН.

Читайте: Морс зі 150 кг органічного кизилу: на Агропорті встановили національний рекорд

Шляхи досягнення Цілей сталого розвитку:

  • нарощування інвестицій в агросектор;
  • розширення програм підтримки малого та середнього агробізнесу,
  • встановлення міцних зв’язків між виробниками харчових продуктів та споживачем.

Розвиток сільських територій не можливий без досягнення Цілей сталого розвитку, в основі чого лежать економічний, екологічний та соціальний фактори. На цьому наголосив міжнародний консультант регіонального офісу для Європи та Центральної Азії ФАО Михайло Малков.

  • Екологічний фактор  – правильне управління природними ресурсами, починаючи від води і закінчуючи повітрям, ґрунтами, лісами.
  • Соціальний фактор – це благополуччя: люди в сільських місцевостях повинні жити добре, мати якісну транспортну інфраструктуру та медицину.
  • Економічний фактор – залучення інвестицій, з одного боку, та гідна заробітна плата для фермерів, з другого боку.

«Це великі можливості як для аграріїв, так і для інвесторів. Нам спільно потрібно працювати задля розвитку малого фермерства, для його зростання та виходу на іноземні ринки», – відзначила в.о. Міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева.

Усі учасники стратегічної сесії говорили про важливість приватно-державного партнерства в розвитку сільських територій і про необхідність залучати інвестиції в розвиток фермерських господарств.

Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, який також висловлював готовність працювати заради залучення інвестицій в область, підписав Меморандум про співпрацю та партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією та громадською спілкою «Бізнес Інкубатор Груп. Україна».

Згідно з документом, сторони спільно діятимуть з метою активізації розвитку сільських територій Херсонської області, зростання економічного потенціалу, поліпшення якості життя і соціального захисту людей, які працюють в аграрному секторі, адаптації дрібних сільгоспвиробників та їх господарств до актуальних ринкових умов, а також задля створення робочих місць.

Landlord раніше повідомляв про те, що Уряд затвердив стратегію розвитку експорту, якою розширюються експортні можливості для малих та середніх агропідприємств.

 

Політика   

19 липня 2019 15:56

Ринок землі: яким його бачать різні партії, що йдуть на вибори

Зняття мораторію на продаж землі в Україні, крім «Батьківщини», підтримують майже всі політичні сили, які претендують на місце в новому парламенті. При цьому кожна партія має власне бачення відкриття земельного ринку.

Коли, як і за якою моделлю хочуть запускати ринок землі різні партії, що йдуть на вибори, повідомляє Економічна правда.

Ресурс  представив точку зору 5 політичних сил.

«Європейська солідарність»: виступає за мінімальні ціни на землю та захист інтересів власників землі за допомогою Земельного кадастру.

«Голос»: вважає за необхідне ввести обмеження на концентрацію земель в одних руках; виступають за запровадження ринку з 2020 р. Стоять на позиції, що право купувати землю повинні мати лише українські громадяни та юрособи з кінцевими бенефіціарами українцями.

Читайте: Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

«Слуга народу»: заявляє, що на запровадження земельного ринку потрібно не більше року, і що їхні експерти вже готують «земельні» законопроекти, зокрема про захист прав держави, інвесторів та власників.

«Громадянська позиція»: говорить про доцільність відкриття земельного ринку відразу після інвентаризації земель. Купувати землі сільгосппризначення, на думку партії, можуть лише громадяни України або підприємства, засновані громадянами України (особи з подвійним громадянством або які не жили в Україні останні 5 років, не мають права купувати землю).

«Сила і честь»: виступає за надання державі пріоритету в купівлі землі, а також за введення граничних норм щодо площі земель у власності однієї особи. Скасувати земельний мораторій пропонує з 2020 р.

Landlord раніше повідомляв про те, що з відкриттям ринку землі фермери отримають більші можливості в кредитуванні – вважає Світовий банк.

Земля   

Показати ще