Новини / Аналітика     09 січня 2019 15:23

Експерт назвав 3 причини падіння ціни на соняшник

Рекордний врожай соняшника в Україні підсилив конкуренцію на глобальному ринку олійних і призвів до суттєвого зниження цін на насіння культури. На ринку рослинної олії переважає ведмежий тренд,  сформований внаслідок торговельної війни між США і Китаєм, а пропозиція соняшникового шроту не може підтримати ціни. Відновлення ринку можна очікувати не раніше весни 2019 року.

На початку сезону 2018/2019 років українські виробники соняшника стикнулися з дуже низькими цінами на свою продукцію (йдеться про 2018/2019 маркетинговий рік, який на ринку соняшника триває з вересня по серпень).

Під час збиральної кампанії деяке просідання цін, навіть суттєве, є традиційним сезонним явищем, до якого оператори вже звикли. Тому зниження цін на соняшник у вересні-жовтні не стало для ринку сюрпризом і цього року. Але динаміка цін вже у листопаді стала повною несподіванкою для багатьох українських фермерів.

Утім, така поведінка цін не є якимось незрозумілим явищем, більш того, зниження цін виглядає цілком обґрунтованим, якщо проаналізувати фундаментальні фактори ринку соняшника та врахувати процеси, що спостерігалися в поточному році на суміжних із соняшниковим ринках.

ВЕЛИКИЙ ВРОЖАЙ — ЕКСПОРТНІ ЦІНОВІ РИЗИКИ

У 2018-му Україна зібрала дуже гарний врожай соняшника. Згідно з оцінками компанії Agritel, він становить близько 15 млн т, що майже еквівалентно рекордному показнику 2016 року.

Вдалі умови для соняшника склалися і в Російській Федерації, аграрні підприємства якої цього року також можуть похвалитися гарним врожаєм культури. За нашими даними, у сезоні 2018/2019 років Росія зібрала рекордні для себе 11,9 млн т насіння соняшника.

І тут треба врахувати особливість світового ринку соняшника як таку. Ці дві країни Чорноморського регіону (Украї­на та Росія) зараз забезпечують понад половину світового виробництва соняшника і домінують на глобальному ринку. Тобто пропозиція соняшника у 2018/19 маркетинговому році поки демонструє постійне зростання. Це, безперечно, є вкрай потужним фактором тиску на ціни.

РИНОК СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ: СТІЙКИЙ ВЕДМЕЖИЙ ТРЕНД

Другий потужний фактор впливу на вартість соняшника — несприятлива цінова ситуація, що склалася на ринку соняшникової олії.

Так, за нашою інформацією, станом на кінець листопада ціни при базисі поставки FOB на українську соняшникову олію взагалі встановили антирекорд і впали до найнижчого рівня за останні 10 років.

Тільки з початку 2018/2019 маркетингового року, тобто з початку вересня, вони знизилися на 13% — із $710 за 1 т до $620. І, за нашими очікуваннями, вказане зниження не є межею, до якої можуть впасти олійні ціни.

Для того щоб повністю усвідомити ситуацію, треба зважити на декілька чинників, які збіглися у часі.

Окрім суттєвого збільшення цьогорічного врожаю соняшника в Чорноморському регіоні та росту пропозиції, ринок соняшникової олії перебуває під тиском загальної «ведмежої картини», що склалася на глобальному ринку рослинних олій.

Зазвичай тут згадують про торговельні війни, але ми ставимо цей чинник на другу за значенням позицію. Пе­редусім ведмежий тренд на глобальному ринку обумовлений, на наш погляд, зростанням запасів пальмової олії у Малайзії (головного постачальника пальмової олії у світі). Це природно призводить до стрімкого падіння цін на неї. Для українських постачальників головним є те, що пальмова олія з Малайзії підвищує конкуренцію на ринку основного споживача нашої соняшникової олії — в Індії. Збільшення пропозиції знижує ціни, тягнучи за собою інші рослинні олії.

І, нарешті, третім чинником є надзвичайно важкий баланс сої, з яким стикнулися ринки олійних цього року через торговельну війну між Китаєм та США. Нагадаю, що вона призвела до припинення закупівель американської олійної китайськими компаніями та значно знизила ціни на соєві боби.

На тлі значного падіння експортних поставок соєвих бобів на зовнішній ринок Сполучені Штати Америки почали активно нарощувати темпи власної переробки сої. Як наслідок — значне збільшення пропозиції соєвої олії на глобальному ринку. Одночасно йдуть два процеси — збільшення пропозиції негативно позначається на цінах на соєву олію з США, що в свою чергу збільшує її конкурентоспроможність.

До перелічених вище факторів можна додати обвал цін на ринку нафти, що негативно позначилося на всіх сировинних ринках, а також потужну конкуренцію з боку російської соняшникової олії. Наприклад, у грудні на базисі FOB російська соняшникова олія пропонувалася приблизно на $10 за 1 т дешевше, ніж соняшникова олія з України.

Якщо врахувати всі вказані чинники, ми отримаємо більш ніж достатнє обґрунтування низьких цін на основний продукт переробки вітчизняного агросектора в поточному сезоні.

ПАДІННЯ ЦІН НА СОНЯШНИКОВИЙ ШРОТ: НЕ ВАРТО ЧЕКАТИ ПІДТРИМКИ

На жаль, соняшниковий шрот за нинішніх обставин на світовому ринку також не може надати достатньої підтримки цінам на насіння соняшника. Адже об’єктивно, з ростом пропозиції насіння соняшника і його переробки зростає й пропозиція шроту. До того ж на ринок давить збільшення пропозиції соєвого шроту внаслідок збільшення переробки сої у Сполучених Штатах.

До речі, соєвий шрот зараз значно посилив свою конкурентоспроможність на світовому ринку. Першим наслідком вищесказаного стало те, що вже у перші місяці нового маркетингового року експорт соняшникового шроту з України до країн ЄС (які традиційно виступають його основними покупцями) знизився на 34%.

При цьому спостерігається тенденція до падіння темпів експорту шроту і до Туреччини. Зараз Туреччина активно нарощує імпорт власне насіння соняшника і таким чином збільшує обсяги його власної переробки і, відповідно, обсяги пропозиції шроту безпосередньо у країні.

Але в той же час українські переробники сподіваються на зростання попиту на шрот з боку Китаю. КНР зараз зацікавлена у пошуках компенсатора відсутності поставок сої зі Сполучених Штатів і може активно імпортувати шрот з України.

І це не просто сподівання, а факт, що вже відбувся. Тільки у вересні-жовтні 2018 року частка Китаю на експортному ринку українського соняшникового шроту зросла до 15%. При цьому варто нагадати, що за результатами 2017/2018 маркетингового року Китай закупив всього 4% соняшникового шроту, який поставлявся на експорт.

Це досить гарна новина, але, на жаль, лише зростання попиту з боку Піднебесної не може утримати експортні ціни на український шрот від суттєвого падіння. За останній місяць ціни на базисі поставки FOB впали на 15% — з $243 за 1 т до $205.

До речі, цей фактор також можна включити до переліку причин, що додають ведмежих настроїв на ринку соняшника.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК: ЧЕКАЄМО ВЕСНЯНОГО ПОЖВАВЛЕННЯ РИНКУ

Таким чином, з огляду на всі перераховані вище фактори, подальша динаміка українського ринку соняшника значною мірою буде залежати від ситуації на ринку соняшникової олії.

Наразі попит на неї з боку світового ринку дуже високий, що забезпечує гарні темпи експорту. Якщо така тенденція збережеться, це має сприяти відновленню цін як на олію, так і на соняшник у другій половині зими та навесні. 

ТекстВікторія Блажко, консультант компанії Agritel International

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

3 години тому

Аграрний парадокс: субсидії зменшують конкурентоспроможність фермерів

Хоча фермери вважають важливим механізм держпідтримки агросектора, проведене економічне дослідження показало, що насправді аграрна політика (пільги або тиск на ціни) та бюджетні субсидії зменшують конкурентоспроможність господарств на 10,8 та 4% відповідно.

Про це повідомляє biz.liga.net.

Фахівці Київської школи економіки Соломія Брик та Олег Нів’євський дослідили основні чинники, які впливають на конкурентоспроможність українського аграрія – як позитивно, так і негативно. Побудована за результатами їхнього аналізу діаграма унаочнює ефект 8 факторів впливу на розвиток агропідприємств.

До чинників, які зменшують конкурентоспроможність сільгоспвиробників, належать:

  • заробітна плата працівників,
  • аграрна політика у вигляді пільг,
  • державна підтримка через субсидії/дотації.

Найбільш впливовими факторами підвищення конкурентоспроможності агропідприємств виявилися:

  • запровадження ринку землі;
  • підвищення продуктивності сільгосппідприємств;
  • розвиток інфраструктури.

Пільговий парадокс

Розглянемо детальніше, чому податкові пільги мають нульовий ефект на конкурентоспроможність фермерів.

Держпідтримка агросектора в Україні реалізується за допомогою трьох інструментів:

  • податкові пільги (спецрежим ПДВ до 2017 р. та єдиний податок 4-ї групи),
  • цінова підтримка або тиск держави (за допомогою мит, квот та заборон на експорт/імпорт с/г продукції або невідшкодуванням ПДВ експортерам),
  • прямі субсидії та дотації.

Самі аграрії вважають, що спецрежим ПДВ для сільгоспвиробників, який діяв до 2017 р., був визначальним  фактором їх можливості конкурувати на ринку. Проте економічні розрахунки продемонстрували нульовий ефект від податкових пільг.

З одного боку, пільги зменшують витратну базу для підприємства, поліпшують їх інвестиційний потенціал та позитивно впливають  на продуктивність і, як результат, на конкурентноспроможність. Однак з другого боку, така підтримка може розхолоджувати менеджерів (оскільки є додатковий дохід від ПДВ) і знижувати ефективність їх роботи. Крім того, за менш жорстких бюджетних обмежень (через спецрежим ПДВ) виробники роблять невиважені й неефективні інвестиційні кроки.

Досвід інших країн, зокрема Швейцарії, де дуже високий рівень держпідтримки с.-г. галузі, підтверджує цю тезу: кількість тракторів у Швейцарії в розрахунку на 10 тис. га ріллі в 10 разів перевищує аналогічний показник у США.

Економісти зробили висновок, що результат впливу податкових пільг залежить від того, який з ефектів переважить: зменшення витрат за рахунок пільг чи неефективність роботи. В Україні ці два ефекти виявилися рівнозначними, що в результаті дало сукупний нульовий ефект на розвиток конкурентоспроможності агропідприємств.

Landlord раніше повідомляв про те, що заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 р. $22,5 млрд ВВП.

Аналітика   

6 години тому

Ціна мораторію: заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 році $22,5 млрд

Розрахунки економістів свідчать про те, що якби в Україні 18 років тому не ввели мораторій на продаж землі, сьогодні продуктивність у рослинництві могла б бути вдвічі вищою, і у 2018 році агросектор міг би забезпечити на 22,5 млрд більшу додану вартість у структурі українського ВВП.

Про це повідомляє Економічна правда.

Фахівці Київської школи економіки Ольга Галиця та Олег Нів’євський провели розрахунки, результати яких наочно демонструють, що мораторій на продаж земель сільгосппризначення є негативним чинником, який призвів до зниження можливостей українського агросектора і до втрат загального ВВП країни.

Промовисті цифри

У 2018 р. частка валової доданої вартості (ВДВ) сільського господарства у структурі ВВП України дорівнювала близько 10%, тоді як у 1990 р. – 24%.

Читайте: Таємниці часникового бізнесу: як і за скільки часу можна досягти рентабельності

За даними Світового банку, в Україні з її родючими ґрунтами ВДВ агросектора в рази нижча порівняно з країнами, що мають менш продуктивні землі:

Так, у 2016 р. цей показник становив:

  • у Франції –  $22 239 на 1 га,
  • США – $1414 на 1 га,
  • Бразилії – $1266 на 1 га,
  • Аргентині – $773 на 1 га,
  • Канаді – $604 на 1 га,
  • Росії – $527 на 1 га
  • Україні – $416 на 1 га.

Підхід до оцінювання впливу мораторію

Автори прагнули оцінити вплив на ВДВ безпосередньо мораторію, але при цьому враховували інші чинники,  які могли б зумовлювати зміни продуктивності в агросекторі:

  • пільгове оподаткування,
  • інтеграція із СОТ та ЄС,
  • макроекономічна ситуація,
  • вплив аграрної політики,
  • фінансова криза 2008 року,
  • анексія Криму,
  • індивідуальні особливості агрогосподарств,
  • зміни клімату,
  • кон’юнктура міжнародного ринку агропродукції.

Автори назвали цей підхід «дослідженням подій», відзначивши, що він не дає найточніших даних, проте є наразі єдино можливим.

Отримані дані

Розрахунки та аналіз отриманих даних показали, що якби не було мораторію, щорічний темп зростання продуктивності в галузі рослинництва міг би бути на 6% вищим. Таким чином, якби 18 років тому в Україні не запровадили мораторій, то сьогодні продуктивність у рослинництві могла б бути вищою приблизно вдвічі.

Якби ринок землі був в Україні відкритий, то у 2018 р. агросектор міг би забезпечити близько $35,8 млрд ВДВ замість фактичних $13,3 млрд. Тож без мораторію ВВП України у 2018 р. міг би бути на на 17% (або на $22,5 млрд) більшим від фактичного рівня.

«Це і є ціна мораторію, яку сплачує вся Україна», – підводять підсумок економісти.

Landlord раніше повідомляв про те, що як вважає Джон Шморгун, міжнародні інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні. 

Земля   

7 години тому

Економічні відносини між Україною та Аргентиною: міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу назвав 3 сектори розвитку

Міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу (Аргентина) Леонардо Хорхе Саркіс звернувся до аграрії України. За словами Хорхе Саркіса, незважаючи на те, що Україна й Аргентина хоч і є конкурентами на ринку зернових, проте нині країни мають об’єднатися заради спільної взаємовигоди та значного прогресу в  торговельно-економічних відносинах. І для цього, на думку чиновника, є всі можливості.

Відносини між Україною та Аргентиною звичайно можуть зростати і мають можливість для значного покращення. Варто зазначити, що Україна і Аргентина є виробниками схожих зернових культур.

Хотів би відмітити, що нещодавно я приймав участь у Міжнародному Конгресі виробників пшениці у Кордові (Аргентина) і можу сказати, що Буенос-Айрес є головним виробником цієї культури в країні, а саме 52-58% за кількістю і якістю.

У провінції Буенос-Айрес виробляється 40 мільйонів тонн зерна, включаючи сою, кукурудзу, пшеницю, ячмінь та соняшник.

З іншої сторони Україна за своїми кліматичними та сільгосподарськими характеристиками також є виробником зерна, а тому й нашим конкурентом, але світ потребує зерна, тому, мені здається, що робочі місця знайдуться для кожного.

Читайте: Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Що можна було б збільшити в економічних відносинах між Аргентиною та Україною? Я не сумніваюся, що це питання імпорту м’яса, яке могло б покращитись. Тема імпорту овочів також є предметом, яке потребує поліпшення. Щодо сільськогосподарської техніки, я впевнений, що допоки є конкуренція та буде поліпшуватись співвідношення, безумовно, матимемо більше можливостей для спільної торгівлі.

Через порт Баїя-Бланка експортується 25% зернових, а з Некочеа – ще 15%.

Відносини можуть значно поліпшуватись, особливо, враховуючи ініціативність аргентинських бізнесменів, а також значну підтримку від держави. У свою чергу, ми підтримуємо їх від провінційного уряду в реалізації економічних проектів та їх зближенні. Уряд провінції Буенос-Айрес має багато можливостей для імплементації слільних проектів з Україною, і я гадаю, що ми повинні збільшити і покращити нашу співпрацю.

Цікаві факти про провінцію Буенос-Айрес

Сьогодні провінція Буенос-Айрес представляє половину виробництва всієї країни:

  • Зерно 58%;
  • Борошно 72%;
  • Кукурудза 45%;
  • Соняшник 56%;
  • Соя 46%;
  • Поголів’я ВРХ 39%;
  • Овочівництво 39%;
  • Картопля 75%;
  • Риболовля 55%;
  • Молочні ферма 28,5%;
  • Свинарство 48%;
  • Бджільництво 55%;
  • Птахівництво 45%;
  • Вівчарство 45%.

Раніше Густаво Гробокопатель, один із найбільших виробників сільгосппродукції в Аргентині, розповів про свою бізнес-модель, яка приносить йому більше $1 млрд.

Текст: Леонардо Хорхе Саркіс, Міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу (Аргентина)

Думки   

10 години тому

Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Процес планової перевірки харчових підприємств за новими правилами став більш відкритим і прозорим. Відтепер оператор ринку знає, до чого він має бути готовим у разі проведення контролю, а також має право знімати хід інспектування на камеру.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Спільно Українським центром європейської політики було розроблено інфографіку, що візуалізує зміни у процесі  перевірки представниками Держпродспоживслужби операторів ринку харчової продукції.

Читайте: Росія продовжила ембарго на продовольчі товари з України до 31 грудня 2020 року

Якщо раніше підприємства попереджали про перевірку за 10 днів і при цьому оператори ринку не знали, чого їм чекати від інспектора і до чого готуватися, оскільки той міг ставити підприємцям запитання на власний розсуд, то зараз ситуація різко змінилася у бік прозорості.

Хоча дату інспектування операторам ринку не повідомляють (попереджають за 3 дні лише в разі аудиту НАССР), проте підприємці тепер знають, скільки разів на рік їм чекати перевірку та які питання ставитиме інспектор (вони є у вільному доступі на сайті Держпродспоживслужби, і інспектор не може їх змінювати на власний розсуд). Також оператори ринку (як і інспектори) тепер мають право знімати процес перевірки на камеру.

Отже, коротко про те, як держава контролювала безпечність продуктів раніше, а як контролюватиме зараз:

Як повідомляв Landlord, Уряд затвердив періодичність планового контролю підприємств. Раніше він проводився раз на рік, тепер – раз на півроку. Окрім цього, підставою для візиту співробітників на підприємство може стати доручення Прем’єр-міністра та обґрунтована скарга споживача.

Політика   

24 червня 2019 14:42

Інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні – Джон Шморгун

Для залучення потужних інвестицій в агросектор України потрібно зняти мораторій на землю і прийняти Інвестиційний кодекс. Таку думку одностайно висловлювали учасники круглого столу «Інвестиції в агробізнес. Що нового нам готує час змін».

Про це повідомляє ресурс InVenture.

На заході, організованому спільно компаніями AgroGeneration і AgroInsightex Co, піднімалися питання ефективного розвитку українського АПК, який неможливий без іноземних інвестицій. Водночас вразливість інвестиційного клімату є однією з головних причин того, що міжнародні інвестори вже 4 роки дисконтують Україну.

Читайте: Поля у США перетворилися на ставки. Великі території залишилися незасіяними

Відсутність кардинальних змін і реформ у Генпрокуратурі України призводить до непрозорості законодавства, що своєю чергою веде до скорочення інвестиційних потоків.

«Адже якщо немає прозорості в законодавстві, то про які інвестиції може йти мова?» – відзначив президент AgroGeneration Джон Шморгун.

За його словами, зараз інвестори чекають парламентських виборів і об’єднання парламентаріїв у більшість для посиленої роботи і змін в Україні.

При цьому друге питання, яке має бути невідкладно вирішене, – це земельне: зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення, тобто відкриття ринку землі.

«Необхідно зняти мораторій, і я сподіваюся, що це станеться. Інвестори цього дуже чекають», – наголосив президент Джон Шморгун.

Він також зазначив, що допомагати Україні впроваджувати реформи повинні західні фахівці, які сприятимуть зміні системи.

Про важливість формування нової інвестиційної політики та її подальшого законодавчого втілення говорили зокрема директор Департаменту ентнонаціональної безпеки Юрій Марченко та голова правління Міжнародної асоціації переробників сільгосппродукції Ольга Кулакова.

«Україні потрібна не просто розробка окремого закону, а саме створення та прийняття Інвестиційного кодексу, який дозволить максимально гармонізувати інвестиційне законодавство», – зазначила Ольга Кулакова.

Саме Інвестиційний кодекс допоможе Україні мінімізувати наявні сьогодні перешкоди для надходження інвестицій, такі як:

  • низька оцінка інвестиційної привабливості України;
  • відсутність чітких «правил гри» для інвесторів;
  • відсутність рівноправності інвесторів і держави;
  • корупція на всіх рівнях влади і відсутність дієвих механізмів захисту прав інвесторів.

Як повідомляв Landlord, Джон Шморгун вважає, що пережити кризу в Україні аграріям буде значно простіше, аніж іншій економіці. Джон Шморгун був пілотом ВМС США, а зараз керує одним з найбільших агрохолдингів країни із земельним банком 110 000 га.

Земля   

Показати ще