ОГЛЯД РИНКУ    28 липня 2018 10:07

Як аграрні роботодавці знаходять та утримують кадри


Агросектор за підсумками 2017 року займає третє місце за кількістю вакансій серед галузей української економіки. Серед найбільш затребуваних сільськогосподарських спеціальностей — трактористи, птахівники, тваринники та агрономи. У той же час галузь лідирує за кількістю зареєстрованих безробітних. Це — наслідок того, що більшість претендентів не відповідає вимогам, які висувають агропідприємства у зв’язку з ростом інновацій і потребою у висококваліфікованому персоналі, здатному працювати з новітніми технологіями. «Основні виклики для агрокомпаній сьогодні — дефіцит кваліфікованого виробничого персоналу та висока міграція за кордон», — каже HR-директор агрохолдингу «Мрія» Марія Панченко.

Аби заповнити вакансії у своїх компаніях, агробізнес впроваджує навчальні програми для молодих фахівців, пропонує працівникам розширені соцпакети та кар’єрні можливості, інвестує в освіту своїх працівників і відправляє у мотиваційні поїздки за кордон, впроваджує до-даткові системи фінансової мотивації найкращих професіоналів у вигляді премій, бонусів і комісійних. Оскільки конкуренція між роботодавцями за кваліфіковані кадри посилюється, до-водиться ініціювати більш привабливі мотиваційні програми.

Канали пошуку

Як відзначають ейчари, зараз, аби закрити аграрну вакансію, потрібно докласти набагато більше зусиль, ніж це було ще кілька років тому. «Сьогодні, на жаль, немає одного каналу пошуку, який би повністю закривав потреби компанії, — розповідає Панченко. — Ми залучаємо усі можливості для пошуку та відбору кваліфікованих людей — газети, місцеві оголошення і спеціалізовані сайти, активно використовуємо соціальні медіа для комунікації та пошуку кандидатів». Цього року у «Мрії» використали також інструмент таргетованої розсилки, що дозволяє «дотягнутися» до цільового кандидата. Ще працюють із внутрішньою базою даних по кандидатах та володіють історією за кілька попередніх років. «Такий внутрішній резерв зовнішніх кандидатів створює активний потік у рекрутингу, що дуже допомагає своєчасно закривати вакансії та реагувати на заміни персоналу», — ділиться досвідом HR-директор «Мрії». Терміни пошуку кадрів сьогодні часто стискаються у рази, додає вона. Тому сучасний HR повинен забезпечити традиційну якість підбору в нових умовах стислих термінів та бути готовим гнучко і надшвидко реагувати на запит внутрішнього замовника.

В цілому компанії вдається тримати ситуацію із заповненістю штату під контролем. Наприклад, у 2017-му плинність серед постійного виробничо-го персоналу становила 21%. А ось по механізаторах плинність наблизилася до 30%, і це є пріоритетною зоною для роботи у 2018 році.

Також кадри доводиться шукати через знайомих та за рекомендацією працівників, проявляти активність і комуніціювати з кандидатами. В уманській компанії «Фенікс Агро» два роки успішно діє програма «Приведи друга та отримай бонус». Суть її у тому, що штатні працівники рекомендують своїх знайомих на певні посади, і, якщо новенький проходить випробувальний термін і залишається працювати у компанії, рекомендувач отримує грошову винагороду. Як розповіла менеджер з персоналу служби управління персоналом «Фенікс Агро» Ірина Миколайчук, у зв’язку з розширенням бізнесу з 18 вакансій, відкритих у березні, заповнили п’ять. Тобто третину вакансій допомогли закрити співробітники компанії. «Діяльність компанії пов’язана з комерцією в аграрній сфері — тобто фахівець має і на сільському господарстві знатися, і вміти продавати», — пояснює вона. Таких фахівців у невеликому містечку знайти складно. З великих міст фахівці, які знають ціну своїм послугам, не поспішають перебиратися на периферію, навіть за умови, що компанія оплачує житло. Для мотивації працівників у «Фенікс Агро» діє система бонусів, можливість підвищувати кваліфікацію. На підприємстві «Фруктона», що спеціалізується на переробці фруктів і ягід, зуміли зібрати достойний колектив. Умови роботи запропонували відповідні: офіційне оформлення, біла зарплатня європейського рівня, а бонусом — зворотний зв’язок із керівництвом. Як розповів директор «Фруктони» Костянтин Кузьменко, люди працюють у холодних приміщеннях, тому компанія зацікавлена у створенні таких умов праці, які задовольнять робітників. «Якщо людині некомфортно працювати, то продуктивність знижується, — пояснює Кузьменко. — Ми ж прагнемо організувати ефективне виробництво, ефективність — це основний показник правильного шляху розвитку підприємства».

Але у пік сезону збору ягід та фруктів кадрів катастрофічно не вистачає. Особливо відчутно це стало після встановлення безвізового режиму: працівники звільнялися по двоє-троє та відправлялися на заробітки до Східної Європи. Проте дехто з них уже повернувся на підприємство, роз-чарувавшись у закордонних умовах праці. У пошуках способу заповнити поріділі ряди керівництво натрапило на польську рекрутингову компанію, яка запропонувала проект. Його суть полягає у тому, що певний проміжок часу, наприклад півроку, українець працює у Польщі на підприємстві з подібним до «Фруктони» профілем, а наступні шість місяців — в Україні. «Ми таким чином гарантовано закриваємо свої вакансії на обумовлений період, — пояснює вигоду Кузьменко. — Працівник загалом за рік отримує більше, ніж середньо-статистичну зарплату в Україні, має можливість проводити час зі своєю сім’єю». Рекрутери вже впровадили таку практику у Львові, у Вінницькому регіоні поляки планують розпочати працювати з наступного сезону.

Піднімати планку

Дефіцит кваліфікованих кадрів суттєво гальмує розвиток підприємств, переконався на власному досвіді генеральний директор компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський. «Ми можемо вже сьогодні купити в Німеччині найдорожче поголів’я худоби. Але не робимо цього, бо наші люди не зможуть поки що дати йому ради», — зізнається бізнесмен. Тому в компанії вирішили спочатку сформувати колектив ферми та відшліфувати всі технологічні процеси. А коли люди навчаться працювати — продати наявне низько-продуктивне поголів’я і завезти кращі породи для відтворення. Підприємцю знадобилися роки, аби налагодити роботу напряму свинарства холдингу. Якось в одному приміщенні працівники свиноферми поселили свиноматок із Чернівців і Дніпропетровська з різними статусами здоров’я, їх хвороби мутували. Тоді Чайківський зрозумів, що без фахівця не обійтися, і запросив одного з найкращих на той час у Польщі спеціалістів зі свинарства Войчеха Бонковського. Фахівець планував витратити лише відпустку на аудит напряму свинарства, потім погодився працювати рік, щоб налагодити виробництво, запровадити найсучасніші європейські технології. «За якийсь час ми з Войчехом стали друзями, спрацювалися та пліч о пліч і досі», — каже Чайківський. А напрям свинарства є одним із бюджетонаповнюючих для «Агропродсервісу».

Оскільки система освіти не встигає за швидкими змінами в науці і техніці, а майбутніх фахівців навчають за застарілими програмами, розрив між їх знаннями і потребами бізнесу колосальний. Аграрії розповідають, що студенти, приходячи на практику з вишів, часом навіть не знають, як називається те чи інше обладнання, не чули про сучасну техніку, яку активно використовують в агропромисловому комплексі.

Тож компанії вимушені шукати шляхи ефективного вирощування своїх фахів-ців. Активно запрошують студентів на практику, створюють на господарстві свої навчальні комплекси, аби вчити під власні потреби. Наприклад, вже три роки у компанії DuPont Pioneer працює програма стажування студентів — майбутніх агрономів. Системно працює з вишами холдинг МХП — проводить освітні зустрічі, за-лучає студентів на виробничу практику і стажування з можливістю подальшого працевлаштування. А ще самостійно навчає співробітників реаліям роботи в сучасному агробізнесі. У компанії є індивідуальні плани кар’єри для кожного співробітника. Холдинг регулярно оцінює професійну діяльність та особисті характеристики персоналу, аби виявити ключові компетенції, які потребують в рамках наявних обов’язків додаткового розвитку, як горизонтального, так і вертикального. Впровадили кілька програм професійної підготовки для агрономів, інженерів, механіків та механізаторів і у «Мрії». Двічі на рік декілька тижнів сотні виробничників холдингу залучаються до лекцій та практичних занять задля підготовки до нового сезону, періоду збору врожаю. «Розбираємо проблеми минулого сезону, вивчаємо нові стандарти роботи в полі та перевіряємо ці знання та навички на практиці, — ділиться Панченко. — Основні стандарти роботи в полі та найпоширеніші помилки інтегрували у відеокурс, який є першим навчальним заходом для нових працівників».

Заходь і живи

І дрібні, і великі підприємства опинилися перед фактом, що як високо-кваліфікованих працівників із вузьким профілем спеціалізації, так і сезонних працівників на місці знайти практично неможливо. Аби їх привезти з інших регіонів, потрібно створити інфраструктуру. «Коли інвестор планує висаджувати плантації, він може знайти в інтернеті, скільки потрібно вкласти в гектар. Але там не пишуть, що, аби той гектар працював, до цієї суми знадобляться додаткові вкладення — на інфраструктуру, без якої люди не погодяться працювати навіть на сезонних роботах», — каже директор агрофірми «Весна-2011» Олександр Ткачук. Треба збудувати чи реконструювати житло, зробити дорогу, провести електроенергію, пробурити свердловину, зробити огорожу та поставити охорону, продовжує він. Тому, коли йдеться про закладку плантації до 10 га площі ягід, фермеру в ягідник доведеться інвестувати до 25% коштів, решту — на інфраструктурні проекти. При організації підприємства площею від 50 га витрати розподіляються 50:50. Якщо площі сягають за 100 га — десь 75% інвестицій підуть у виробництво, а чверть — на інфраструктуру. Загалом — це мільйони гривень, але зробити це необхідно господарствам, які прагнуть працювати ефективно, мати можливість конкурувати на внутрішньому та на зовнішньому ринках.

Для дрібних фермерів — це непідйомні суми. Тому «Весна-2011» створила кластер, об’єднавши господарства, які вирощують ягоду. Вони разом забезпечили себе технікою, огорожами, дорогою, холодильним обладнанням. «Ми разом можемо реалізувати свою продукцію за справедливою ціною — вона складається з інвестицій, які я назвав, — каже Ткачук. — Бо заклавши у собівартість не тільки затрати на посадку одного гектара, а й на інфраструктурні проекти, ми отримали асортимент, обсяг і стабільність по-ставок». Кадри шукають через центри зайнятості, агенції з працевлаштування, дають рекламу в газеті та інтернеті. Велика частина людей приїздить завдяки сарафанному радіо, місце для роботи рекомендують ті, хто тут працював. До кластеру, що створила «Весна-2011», входять 12 підприємств, вісім з яких користуються послугами сезонних працівників. Зараз наймають разом близько 200 осіб, у пік збору потрібно 350, і щороку потреби зростають. Спільними зусиллями тут змогли створити простір для нормального проживання — побудували гуртожитки для працівників, забезпечили їх триразовим харчуванням та гарячим водопостачанням, поставили телевізор, облаштували футбольний та волейбольний майданчики, на озері — пляж, поряд — магазин. Організовують спортивні, соціальні та розважальні заходи, аби люди могли відпочити, познайомитися.

Облаштоване житло для сімей — один із головних аргументів для залучення нових кадрів на «Завод Кобзаренка», який виробляє сільгосптехніку. Підприємство переобладнало стару адміністративну будівлю у два сімей-ні гуртожитки, за проживання в них мешканці не платять, сплачують лише за використану електроенергію. Заводу бракує інженерів. Тих, хто працює, мотивують поїздками за кордон — на найпрестижніші виставки. Так, минулого року у Ганновері побувало майже 30 фахівців.

Але при всьому наявному дефіциті кваліфікованих кадрів із дисципліною на «Заводі Кобзаренка» строго: на прохідній при вході і виході перевіряють на алкотестері. Нетверезих відправляють додому, не зараховують їм робочий день і не дають щомісячну премію, яку отримують ті, хто пропрацював увесь місяць без пропусків.

Багато фермерів із пияками довго не панькаються — одразу звільняють. Так, після заснування фермерського господарства «Аграрій» на Черкащині Василь Бялківський через пияцтво та крадіжки звільнив майже 70% колишніх працівників колгоспу. Нових шукав у сусідніх селах, запрошував із міст, навчав їх і сам вчився їм довіряти. Хоча зізнається, що все одно прагне тримати усе під контролем: два роки тому купив квадрокоптер і тепер з кабінету може спостерігати, як працює техніка на полі. Цього він навчився через гіркий досвід. Першого трактора, якого придбав бізнесмен, знайшли над прірвою перевернутим догори колесами — п’яний механізатор вирішив подискувати кумі город і перевернувся, коли намагався проїхати по 90-сантиметровій кладці через річку. Траплялися й анекдотичні ситуації: п’яний чоловік вкрав зерно на току, але зачепився мішком за гвіздок, і, поки ніс вкрадене додому, зерно сипалося через дірку — так і знайшли злодія.

Із сучасною електронікою у бізнесменів є можливість відслідковувати не тільки збереження кожної зернини та літра палива, а й місце перебування менеджера, оцінити ефективність його роботи. «Бувають випадки, коли агроном говорить, що їде на поле, а перевірка показує, що він оглянув ту ділянку за півтори хвилини. Такі люди грішать без-відповідальністю, і вони в агрохолдингу надовго не затримуються», — каже власник I&U Group Сергій Тарасов.

Палітра мотивацій

В «Агропродсервісі» працівників всіляко заохочують працювати над покращенням результатів, оскільки вважають людину головним капіталом компанії. На підприємстві впровадили програму лояльності до працівників, повний соціальний захист, стабільну та доволі високу заробітну плату, обладнали сучасний спортзал, де безкоштовно можна займатися під наглядом кваліфікованого тренера. З ініціативи засновника в «Агропродсервісі» діє система мотивації праці, згідно з якою старожили зі стажем від 10 років отримують надбавки до зарплати.

У Agricom Group для поліпшення умов праці для співробітників всіх структурних підрозділів запустили програму «Україна — це Європа». «Ми вирішили розбудовувати європейські умови для наших працівників тут, в Україні, щоб унеможливити відтік кадрів за кордон», — пояснює виконавчий директор компанії Петро Мельник. Програма комплексна і серед іншого декларує підвищення зарплати. За орієнтир взяли Польщу, де середньостатистичний робітник отримує не менше 800 євро, і планують з наступного сезону впровадити таку ж по всіх територіальних кластерах Agricom Group для основних виробничих спеціальностей: інженерів, трактористів, механізаторів тощо. «Ми будемо давати можливість людям заробляти більше, якщо вони будуть виконувати показники KPI. Досягнув — отримав, не досягнув — працюй над собою, — каже Мельник. — Паралельно пропонуватимемо рівні підвищення кваліфікації».

У впровадженні KPI, особливо на місцях, найважливішим було виключи-ти людський фактор із процесу його формування, а для цього більшість процесів у компанії мали бути автоматизовані. Як це виглядає на практиці? У пересічного агронома є кількісні та якісні показники роботи, які можна в автоматичному режимі зафіксувати. Структура оплати праці складається з базового окладу та премії, на розмір якої впливають KPI. У Agricom Group мають технічні можливості слідкувати за індексами вегетації стану посівів, на основі чого робити висновки: чи правильно вносилися агрохімікати, чи коректно проведений висів, наскільки якісно був зібраний врожай. Це все — якісні показники роботи агронома, на основі яких робляться висновки: на що він заслужив — на премію чи догану. «Мрії» вдалося зв’язати декілька інструментів HR-системи і тим самим підвищити мотивацію до розвитку людей та їх орієнтацію на результат. Наприклад, агроном отримує 16 оцінок своєї результативності на рік — це щомісячні та квартальні показники ефективності співробітника (KPIs), за які він отримує змінну частину вина-городи. Далі, перед початком сезону, агроном проходить виробничу програму навчання та отримує оцінку своєї професійної підготовки. Його результативність та професійність дозволяють у сумі підвищити базову винагороду наступного року. «Таким чином ми заохочуємо своїх співробітників працювати на результат вже сьогодні та розвиватися постійно, а не раз на рік,— підкреслює HR-директор «Мрії». —Адже це має прямий вплив на їх винагороду в наступному періоді». Додатково цей інструмент ще й заохочує керівників на місцях тісніше працювати зі своїми людьми, оцінювати якісніше їх роботу вже сьогодні.

ТЕКСТ: ЛАРИСА СТЕПАНУШКО

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

1 годину тому

Варю каву підлеглим та активно підтримую спорт в регіоні – Євген Дудка про важливість корпоративної складової

Корпоративна етика та повага до кожного працівника – головні складові в розвикту компанії. Саме таких принципів дотримується засновник групи компаній «Вілія» Євген Дудка. Власник одного з найбільших агрохолдингів Волині не цурається готувати своїм топ-менеджерам каву та щедро винагороджувати працівників за сумлінну працю.

Такі постулати Євген Дудка озвучив у рамках проекту «Унікальний ругіон». Зокрема, власник групи компаній «Вілія» та керуючий компанії «Волинь-Зерно-Продукт» відзначив, що серце колективу не може битися без здорового корпоративного духу, побудованого на взаємоповазі та відчуття довіри.

«Існує таке поняття, як корпоративний дух, і його потрібно підтримувати. Так, нещодавно особисто супроводжував порибалити до Норвегії працівників, які в нашій компанії вже понад 10 років, серед них були і водії, і вантажники. Добре мати і спільні традиції. Наприклад, на Новий рік ми купуємо ялинку у горщику, а потім садимо біля офісу. Щире запитання «Як справи у твоєї дитини?» додає працівнику впевненості в тому, що компанія його цінує і поважає як людину та особистість, а не розглядає тільки як гвинтик у великому виробничому механізмі. Або, наприклад, я завжди приїжджаю до офісу на 15 хвилин раніше та роблю топ-менеджерам каву. Такі прості речі дуже підтримують дух. Працівники мають відчувати себе захищеними. У житті бувають різні кризові ситуації, і людина має знати, що є компанія, на яку він може покластися. Наші співробітники впевнені, що у разі проблеми вони отримають захист та підтримку» – підкреслив управлінець.

Читайте: Побудова агробізнесу за принципами НАТО від Євгена Дудки

Крім того, Євген Дудка додав, що на його підприємстві майже удвічі вищі зарплати, ніж середні по регіону. Також його господарство є лідером з виплати орендної плати за земельні паї та приймає активну участь у соціальних проектах:

Кількість працівників по групі підприємств налічує 1300 осіб із середнім рівнем заробітної плати 14 700 гривень, у той час як на Волині, якщо не помиляюся, середній рівень — 8700 гривень на місяць. Тобто передусім ми соціально відповідальні стосовно наших співробітників.

Більше того, ми серед лідерів на ринку з виплати орендної плати за земельні паї; маємо низку соціальних проектів — виплати стипендій відмінникам у школах, підтримка сільського спорту, долучаємося до культурного виховання молоді.

Відзначимо, раніше Євген Дудка розповів, чому однією з головних цілей його компанії «Вілія» є об’єднання фермерів у кооперативи, і які дивіденди вони від цього отримають.

Думки   

3 години тому

За обслуговування 30 локомотивів General Electric Укрзалізниця заплатить 900 млн грн

Укрзалізниця через систему ProZorro оголосила тендер на надання послуг із сервісного обслуговування 30 локомотивів General Electric та пов’язаних із цим послуг. Передбачувана вартість робіт – 895,25 млн грн.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

Аукціон проведуть 25 червня. Переможець тендеру до кінця 2027 р. має здійснювати сервісне обслуговування 30 магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і надавати пов’язані з цим послуги.

Читайте: Nestle повністю викупила виробника соусів Торчин

Тендерні пропозиції можна подавати до 20 травня. Претендувати на участь у тендері може компанія, яка здатна підтвердити, що вона є виробником обладнання, основних запасних частин і матеріалів для виконання робіт із сервісного обслуговування магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і пов’язаних із цим послуг, або має право на їх поставку, надане виробником локомотивів.

Для участі в тендері потрібно подати документ, виданий виробником General Electric, який підтверджує можливість надавати авторизовані послуги з сервісного обслуговування тепловозів ТЕ33АС і користування технічною, нормативною, методичною документацією на локомотив.

Як повідомляв Landlord, на Крюківському вагонобудівному заводі завершили доукомплектацію перших 30 локомотивів General Electric, які перевозитимуть вантажі в Україні.

Логістика   

18 години тому

У торговельній війні США та Китаю вже виграла українська кукурудза

Фуражна кукурудза з України успішно замінила американську на ринку Китаю. Підвищилися шанси й для українських експортерів ячменю. Про такі тенденції агроринку на тлі протистояння двох потужних економік світу розповів Рено Квач, директор, Dongling Grain&Oil (Китай).

Доповідаючи на конференції «Зерно Причерномор’я», Рено Квач детально проаналізував вплив торговельної війни між США та Китаєм на економіку обох країн. На його думку, обидві країни втрачають від цього протистояння, і тому слід шукати шлях перемовин і скасовувати імпортні мита.

Втім, Рено Квач зазначає, що імпорт американської агросировини для Китаю має не вельми суттєве значення, його можна замінити імпортом з інших країн, що на даний час і відбувається. Шанси відкриваються для України, зокрема.

– Українська кукурудза успішно замінила американську. По пшениці ми імпортуємо всього 11%. На тлі величезного внутрішнього ринку це несуттєво, — заявив Рено Квач.

Проте Китай відчуває залежність від американської сої, сорго і ячменю, хоча у  2018 році й скоротив ці види американського імпорту майже наполовину. Сою вже доправляють до Китаю з Бразилії.

Імпорт фуражного ячменю Китай готовий наростити з України, зазначив Рено Квач.

Читайте: Торговельна війна США vs Китай: коли закінчиться і чому Трамп уже програв – Рено Квач

Не суттєво залежить Китай від США і в імпорті м’яса. Водночас, китайський експерт зазначає, що втрата США такого ринку експорту аграрної продукції, як Китай, негативно позначиться на економіці штатів.

Рено Квач, однак, сподівається на відновлення торговельних стосунків обох країн, якщо не завадять політичні причини.

– Обом сторонам варто дійти угоди, консенсусу у відносинах, – каже він.

Він визнає, що Китай через імпортні мита США на промислові товари вже відчуває суттєвий негативний вплив на економіку, і він може погіршитися з зв’язку з втратою ринку. Так, США ввели мита у квітні 2018 року. До листопада 2018 року валюта Китаю впала на 10% до долара США. Рено Квач зазначає, що Китай був змушений «дзеркально» відповідати на введення мит з боку штатів.

Як повідомляв раніше LandLord, у березні намітилася розрядка у торговельній війні США та Китаю. Так, Китай купив 1,5 млн т американської сої. Країни ведуть перемовини щодо скасування мит.

Політика   

18 квітня 2019 11:24

Урожай зернових в Україні складе 65 млн т. Експорт – 46 млн т

Такі прогнози озвучив Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт». За його словами, найближчим часом слід очікувати підвищення інвестиційної привабливості агросектору України.

Про тенденції розвитку аграрного сектору України та світу Сергій Феофілов розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я». Він підкреслив, що міжнародні експерти та фінансові інституції теж оптимістичні в своїх прогнозах щодо розвитку України та зростання її валового продукту. Прогноз «УкрАгроКонсалт» на урожай: 65 млн т, на експорт – 45-46 млн т.

– Ці амбіційні плани з виробництва основані на високій конкурентоспроможності зерна та олійних культур з України. Вірогідне значне підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору України. Швидше за все, це відбудеться наприкінці 2019 року або на початку 2020 року, – прогнозує гендиректор «УкрАгроКонсалт».

Читайте: Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

Разом із тим, він говорить про ризики та виклики для виробників агропродукції у світі. Один із ризиків – політична нестабільність. Проте експерт вважає, що для України цей ризик є короткостроковими, більшу роль відіграють економічні ризики. Передусім, пов’язані з розвитком глобальної економіки.

– Уповільнення росту глобальної економіки – головний виклик для аграрного сектору, – підкреслює Сергій Феофілов.

Він розповів про сценарії адаптації для виробників та експортерів. Політичне регулювання ринку, на думку експерта, є дуже суперечливим.

Тому на перший план виходять економічні важелі. Сергій Феофілов зупинився на застосуванні нових інструментів сільгоспвиробниками, а саме – спеціалізації на окремих культурах, які зумовлюють розвиток агросектору країни. Наприклад, в Україні найбільшими темпами зростають врожаї та експорт кукурудзи, у Бразилії – сої, у Росії – пшениці.

Як раніше повідомляв LandLord, у 2018 році в Україні зафіксовано рекордний урожай зернових – 70,1 млн тонн.

Рослинництво   

18 квітня 2019 09:44

Кооператив із кластером у 100 тис. га або як Вілія створює найпотужніше фермерське об’єднання України

Засновник одного з найбільших агрохолдингів Волині – групи компаній «Вілія» Євген Дудка – розповів про непросту історію побудови свого дітища та поділився планами розвитку компанії у найближчий час.

Зокрема, у спецпроекті «Унікальний регіон» Євген Дудка зазначив, що розвитком агробізнесу на Волині він почав займатися ще в 90-х, проте справжні обриси агрогіганта «Вілія» з’явилися на початку 2000-х, коли за шалені на той час $63 тис. було придбане підприємство для переробки зернових та за $18 тис. 5 га землі. Такі інвестиції дали суттєвий поштовх для подальшого розвитку підприємства й закріплення його в статусі одного з найсучасніших в регіоні.

«Якщо згадати історію розвитку нашого бізнесу, то він бере початок з торгівлі (що було характерним для більшості підприємств 1990-х років). Наступним щаблем зростання була давальницька переробка зернових та поява власного транспорту. А придбання у 2003 році першого підприємства за шалені на той час кошти — $63 000, і ще $18 000 за 5 га землі в межах міста, стало фактично стартом нашої виробничої діяльності. Ось тоді ми й почали займатися переробкою, яка є моєю улюбленою темою. Чим більша глибина переробки, тим стійкіша структура. Проте сьогодні борошномели переживають не найкращі часи».

На сьогодні керівництво господарства «Вілія» планує зафіксувати у власному обробітку 30 тис. га. землі та об’єднати навколо компанії фермерів із загальним земельним кластером у 100 тис. га. Усе це Євген Дудка планує зробити для створення кооперативів, аби вітчизняні фермери не боялися інвестувати гроші в загальну справу за для виходу агробізнесу на вищий щабель рентабельності та більш ефективної роботи.

Читайте: Бахматюк жорстко наїхав на Гонтарєву, назвавши її катом української економіки

«Наша стратегія — зафіксувати 30 000 га землі у власному обробітку, разом із тим розвиваючи нашу унікальну компетенцію — можливість надання повного комплексу ресурсу та послуг для потреб агровиробників, об’єднати навколо компанії агропідприємства та фермерів із загальним земельним масивом у 100 000 га. Наша компанія, таким чином, стає своєрідним інтегратором між глобальними компаніями-постачальниками, такими як Syngenta, та малими і середніми агровиробниками.

Наступний якісний крок — залучити фермерів, аграрників в об’єднання як акціонерів елеваторної, логістичної інфраструктури і вже практично трансформуватися в кооператив. Проте, потрібен певний час — ще п’ять-десять років  — для зміни ментальності людей та розвитку акціонерної культури, щоб вони були готові інвестувати власні гроші в загальну справу та віддати в управління комусь частину свого активу. Адже що може об’єднати людей? Або спільна небезпека, або спільна вигода. На сьогодні небезпека вже багатьох об’єднала. На Волині я був ініціатором заснування громадської спілки «СПАС» (Самоврядна перша аграрна спілка). У чому сенс? 15 основних виробників домовилися про досить прості речі. Перше — про політику добросусідства. Друге — ми зафіксували межі. Третє — принцип НАТО: напад на одного означає напад на всіх».

Нагадаємо, що в рамках спецпроекту «Унікальний регіон» Євген Дудка поділився секретами ефективної побудови корпоративної культури та пояснив, чому за фермерськими кооперативами стоїть майбутнє українського агросектору.

Кейси   

Показати ще