ОГЛЯД РИНКУ    09 березня 2018 15:00

Ринок в очікуванні зростання цін на препарати агрохімії. Але гравці ринку обіцяють зробити цей процес максимально безболісним


ЗАСОБИ ЗРОСТАННЯ. СЕЗОННІ ПІДСУМКИ.

Кілька останніх років ринок засобів захисту рослин (ЗЗР) зростає. За підрахунками компанії «Інфоіндустрія», у 2016‑му спостерігався 10% приріст, який за результатами року становив 111 000 т, хоча в грошовому вираженні відзначали зниження на 9% (до $830 млн). За результатами минулого року в тоннажі ринок приріс на 5%, а в грошах — на 20%, наблизившись до відмітки в $1 млрд.

Як пояснив аналітик ринку ЗЗР компанії «Інфоіндустрія» Ігор Герасименко, причин подібному приросту декілька. «Вітчизняний ринок все ще не досяг піку насичення, — говорить він. — Крім того, зростає технологічність виробництва сільськогосподарської продукції, на ринок виходять нові препарати та діючі речовини, зростає інтенсифікація виробництва». Ще один важливий чинник, який впливав на ринок минулого року, — погодні умови. «У частині регіонів України у 2017 році спостерігалася посуха, що збільшило витрати страхових гербіцидів. В інших регіонах навпаки були рясні опади, що призвело до поширення грибкових захворювань», — зазначає аналітик. Минулорічне пожвавлення попиту на ринку також пов’язане зі зниженням цін на всі групи товарів. За словами аналітиків, у першому півріччі 2017‑го ціни на препарати знизилися приблизно на 10–20%. Проте, на кінець року ціни на більшість генеричних ЗЗР та на певні оригінальні препарати мультинаціональних компаній зросли в деяких випадках на 30%. «Це пов’язане в першу чергу зі складною ситуацією у Китаї, де через зупинку заводів із виробництва діючих речовин значно впало виробництво ЗЗР», — пояснює Герасименко. На ринку виник певний дефіцит. Ціни на препарати спершу виросли на китайському ринку, а згодом і на вітчизняному, адже Китай є найбільшим постачальником пестицидів в Україну.

РИНКОВІ ЧАСТКИ

У структурі українського ринку ЗЗР левову частку займають імпортери. Проте вітчизняні виробники продовжують інтенсивно розвиватися і покращувати свої ринкові позиції. Зокрема, українська компанія «Укравіт», виробничі потужності якої розміщені на Черкаській фабриці агрохімікатів, за минулий рік наростила продажі своєї продукції на 25%. Зараз доля «Укравіт» на українському ринку ЗЗР та мікродобрив становить, за оцінками самої компанії, 9%.

Другий український виробник — компанія ALFA Smart Agro, яка у кінці 2016 року відкрила нові виробничі потужності в Білій Церкві, оцінює свою частку ринку у 5,5% у грошовому виражені та у 8% — у натуральному. Наростити продажі українським виробникам вдалося завдяки зниженню цін на свою продукцію та підвищенню довіри серед фермерів. «Наша компанія змогла знизити ціни на 5–10% залежно від продукту», — розповідає Тетяна Мосендз, директор з маркетингу компанії ALFA Smart Agro. Основний акцент підприємство робить на розробці власних препаратів і за рахунок їх дешевизни та ефективності планує конкурувати із мультинаціональними корпораціями.

Як зазначав в одному з інтерв’ю власник групи компаній «Укравіт» Віталій Ільченко, у 2017 році компанія також пішла на часткове зниження вартості своїх препаратів. При цьому паралельно зі зниженням цін «Укравіт» наростила обсяги виробництва. «Основним драйвером зростання продажів, на нашу думку, є довіра сільськогосподарських підприємств та фермерів до продукції українського виробництва», — впевнений керівник комерційного департаменту «Укравіт Агро» Олександр Лапа.

Що стосується третього вітчизняного виробника ЗЗР — ТОВ НВП «Зоря», то, як повідомили в прес‑службі компанії, минулого року «підприємство не було активним учасником ринку ЗЗР». Препарати інших українських «виробників», які стихійно з’являються на ринку, аналітики називають не інакше, як контрафактом. Сьогодні частка підробок на ринку становить 25%. Зростання відмічали і великі мультинаціональні компанії, хоча вони ще не діляться абсолютними показниками продажів своїх препаратів. «Ми поки не можемо оперувати цифрами, оскільки досі збираємо інформацію та оцінюємо наші успіхи, — зазначає керівник агробізнесу компанії BASF в Україні, Молдові та країнах Кавказу Тіберіу Діма. — Проте точно можемо сказати, що у 2017 році порівняно із 2016‑м продажі ЗЗР зросли».

У компанії BASF у сезоні–2017 спостерігали стабільний попит на весь асортимент своїх продуктів (а це понад 60 препаратів). Традиційно найбільш популярними стали гербіциди та фунгіциди для зернових, соняшника, сої, ріпака, кукурудзи. «Ці препарати були ретельно протестовані на українських землях протягом останніх років і показали найкращі результати, серед них Євро‑Лайтнінг Плюс, Піктор, Карамба Турбо на соняшник і ріпак, Абакус і Рекс Дуо на зернові, Базагран і Пульсар на сою, Стеллар на кукурудзу», — розповідає Діма.

Гербіциди та фунгіциди, які забезпечують базову технологію вирощування та захисту рослин, роблять продажі й вітчизняним виробникам.

ЛИЦЕМ ДО СПОЖИВАЧА

Найбільш дієвим методом просування агрохімічних препаратів залишається ефективна і вчасна передача знань про них кінцевим споживачам. «Така передача може відбуватися за допомогою різних методів: персонально, на заходах, під час візитів, друкованими або електронними медіа», — розповідає керівник департаменту маркетингу аграрного підрозділу компанії «Байєр» Андрій Перчиць.

«У виборі каналів просування ми дотримуємося мультиканального та індивідуального підходів, — додає Діма. — Адже наші клієнти дуже різні: хтось новатор, а хтось консерватор. Відповідно, ми обираємо найоптимальніший спосіб для комунікації».

У компанії «Сингента» розповіли про зростаючий інтерес з боку українських сільгоспвиробників до агрокласів та польових сесій, що відбуваються в рамках навчальної демоплатформи «Майстерня аграрія». У 2017 році «Сингента» провела шість таких «Майстерень» у різних агрокліматичних зонах країни і залучила близько 2000 гостей.

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ

Рушієм торгівлі препаратами для лідерів українського ринку є надання фінансових інструментів споживачам ЗЗР. «Фінансові рішення допомагають збільшувати бізнес компанії, — зазначають у прес‑службі «Сингенти». — За підрахунками, у 2016 році близько 25% продажів компанія забезпечила завдяки фінансовим програмам». Фінансовими рішеннями від компанії «Сингента» щороку цікавиться все більше сільгоспвиробників, які дедалі активніше беруть участь у форвардних програмах, підключаються до програм із залучення додаткового фінансування, зокрема через аграрні розписки, і в цілому стають більш фінансово грамотними. «Серед «зіркових» фінансових продуктів, які надає компанія, програми «Форвард Плюс», «Підтримка Плюс» та «МетеоЗахист» (індексне страхування посівів зернових та олійних культур від посухи під час цвітіння та наливу зерна), — зазначають у прес‑службі «Сингенти». — Ми також пропонуємо традиційні фінансові інструменти, як‑от авальовані векселі та гарантії від провідних банків України, які також користуються великим попитом». Крім того, компанія «Сингента» щосезону пропонує нові програми, створені відповідно до актуальних ринкових умов, та тимчасові опції, які здатні найбільш ефективно вирішити конкретні сезонні завдання. Наприклад, у сезоні–2018 у «Сингенти» з’явилася програма «ЛегкоПосівна». Програма розроблена для залучення додаткових коштів на потреби посівної та реалізується в партнерстві з АТ «ОТП Банк» і ПАТ «ПроКредит Банк». Також планується розширення лінійки форвардних продуктів. Географія програми індексного страхування «МетеоЗахист» у поточному сезоні охопить додатково ще п’ять областей (Полтавську, Вінницьку, Черкаську, Житомирську та Київську), що розширить покриття до 14 областей.

Унікальний вексель під 1% надає «Байєр» аграріям, які купують її ЗЗР. Ця фінансова опція в компанії працює вже понад п’ять років і захищає агровиробника від валютних ризиків. На цій програмі «Байєр» вирішила сконцентруватися і в 2018‑му. Одновідсотковий вексель надається фермерам терміном на дев’ять місяців і авалюється в Райффайзен Банку Аваль (для порівняння, ринкові ставки з авалювання становлять 2–4% річних). У 2017 році більше 200 виробників агропродукції скористалися перевагами цієї програми, тому в компанії «Байєр» сподіваються, що вона буде набирати популярність і надалі.

За словами Руслана Співака, директора департаменту корпоративних продуктів, партнерства та продажів Райффайзен Банку Аваль, попит на ЗЗР в Україні щороку зростає, а якісні інструменти фінансування дають розширені можливості для їх придбання.

«Серед відомих компаній, які приймають векселі, авальовані Райффайзен Банком Аваль, «Байєр», «Сингента», BASF, «Дюпон» та інші, — розповідає Співак, зазначаючи, що їх перелік постійно зростає. — Крім того, в окремих випадках векселем уже можна розрахуватися за техніку».

За підсумками 2017 року Райффайзен Банком Аваль було авальовано більш ніж 1000 векселів на суму понад 2 млрд гривень. Річне зростання попиту клієнтів становить більш ніж 30%. У поточному році в Райффайзен Банку Аваль очікують ще більшого попиту серед клієнтів малого та середнього бізнесу.

Вітчизняні виробники також активно підключають фінансові інструменти. Як розповів Лапа, «Укравіт» має власну програму «Зустрічна покупка», яка передбачає роботу із сільськогосподарською продукцією, а також включає кілька банківських програм. За словами Мосендз, компанія ALFA Smart Agro щороку пропонує нові інструменти. У 2018‑му діють дві партнерські програми: із ПроКредит Банком та ОТП Банком. Також цього року в ALFA Smart Agro почав роботу відділ трейдингу сільгосппродукції.

БАЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ

Точні прогнози щодо продажів і попиту на ЗЗР у 2018‑му робити зараз важко, адже затребуваність конкретних груп препаратів формують погодно‑кліматичні умови та фітосанітарний стан полів. Проте, певні очікування є в усіх гравців ринку. У компанії «Байєр» очікують, що в наступному сезоні зросте сегмент фунгіцидів, адже для цього склалася сприятлива база — добрий стан посівів озимих зернових та ріпака. «Байєр» планує вивести на ринок деякі новинки, а також активно розвивати хіти минулих років. «Ми говоримо про гербіцид Челендж, а також систему Конвізо Смарт, Мовенто», — розповідає Перчиць.

У компанії «Укравіт» прогнозують високий попит на ІМІ‑технології для соняшника, сульфонілсечовинні гербіциди та їх суміші — особливо на деякі ґрунтові гербіциди для захисту посівів соняшника від амброзії (гербіцид Варяг) та посівів кукурудзи (гербіциди Варяг Тріо та Міладар, Міладар Дуо — препарати компанії «Укравіт»).

«Сингента» у 2018‑му виведе на ринок кілька новинок, серед яких фунгіцид Елатус Ріа, призначений для боротьби із широким спектром захворювань листя зернових. «Згідно з планами продажів у сезоні–2018 компанія має намір збільшити обсяг поставок приблизно на 5%, що є значним показником в умовах концентрованого ринку», — зазначають у прес‑службі «Сингенти». Наростити свою частку на ринку у 2018‑му також планує компанія BASF.

Гравці ринку передбачають зростання попиту в сегменті оригінальних препаратів. І цьому сприятиме попередній досвід і амбітність українських аграріїв. Однією з причин переходу українських аграріїв від доступних генериків на більш дорогі оригінальні препарати може стати фізична відсутність генериків на ринку, пов’язана із «китайським фактором». «Зупинка китайських заводів значною мірою вплине на українських гравців у 2018 році, оскільки більшість із них будуть змушені зменшити обсяги імпорту та збільшити ціни на свої продукти», — прогнозує Герасименко.

У той же час дефіцит китайських генериків може бути частково покритий продукцією українських виробників. Втім, в «Укравіт» не очікують дефіциту препаратів через «китайський фактор», адже на ринку, запевняють в компанії, присутній достатній обсяг вироблених раніше діючих речовин. «Також треба враховувати перехідні залишки у виробників препаратів (на рівні 10–15%) та у сільських господарств (на рівні 10%)», — говорить Лапа.

У стратегічних планах компанії «Укравіт» — інтенсивне нарощування виробництва. «Через три роки ми плануємо збільшити виробництво нашої продукції у 2,9 раза, до 20 000 т, — зазначив на прес‑конференції в листопаді минулого року Ільченко. — У найближчі три‑п’ять років наша ринкова частка збільшиться з нинішніх 9% до 25%». Наростити продажі мають намір і в ALFA Smart Agro. І цьому зростанню, як запевнила Мосендз, сприятиме виведення на ринок дев’яти нових продуктів (шести гербіцидів, інсектициду, прилипача і родентициду). «Ми очікуємо, що деякі з цих препаратів стануть справжньою сенсацією на ринку, — підкреслює Мосендз, — Це двокомпонентний гербіцид Сантал, інсектицид Разит, грамініцид Кайман».

РИНКОВІ ОЧІКУВАННЯ

Через дефіцит генериків цього року аналітики очікують незначного падіння ринку в тоннажі порівняно із 2017‑м. Проте, за рахунок певного їх подорожчання у грошовому еквіваленті обсяг ринку майже не зміниться.

«На мою думку, препарати подорожчають на 10–12% порівняно з цінами 2017 року», — ділиться Лапа, зазначаючи, що до цього показника варто також додати рівень інфляції в країні та курс гривні до долара. Герасименко прогнозує, що ціни на всю лінійку препаратів для захисту рослин у 2018 році зростуть не менш ніж на 20%.

У той же час вітчизняні гравці намагаються стримати різке подорожчання ЗЗР. «Завдяки зваженій політиці закупівель нам вдалося обмежити зростання цін на наші продукти в середньому до 10–15%», — запевняє Мосендз, прогнозуючи при цьому щонайменше 30% подорожчання препаратів в цілому на ринку.

У «Байєр» також пообіцяли, що в разі відсутності на ринку більш дешевих препаратів (у зв’язку з «китайським фактором»), компанія «не скористається такими тимчасовими можливостями». «Вартість наших препаратів формується виключно між виробниками та їх постачальником, — уточнює Перчиць, — а ми не впливаємо на цей процес».

У компанії «Сингента» деяке подорожчання препаратів очікують лише у IV кварталі 2018‑го. Поки що не йдеться про конкретні цифри і позиції, але, як зазначають

у прес‑службі компанії, тенденція на підвищення цін буде посилюватися у сезоні 2018–2019 через різні обставини, у тому числі і через збільшення собівартості діючих речовин, що поставляються Китаєм. «Зокрема, ближче до осені 2018 року будуть відомі результати переговорів компанії «Сингента» із постачальниками діючих речовин — до того моменту вони повинні завершити розрахунок собівартості та відповідно відкоригувати ціни на наступний сезон», — обіцяють у прес‑службі «Сингенти».

 

ТЕКСТ: ТЕТЯНА ІВАНОВА

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

12 години тому

Гройсман заговорив про ускладнення життя для бізнесу

Володимир Гройсман назвав «колосальною дурницею» необхідність оформлення малими господарствами ліцензій на зберігання пального. Прем'єр-міністр висловив сподівання, що Парламент встигне до 1 липня перенести терміни отримання відповідних ліцензій.

Про це повідомляє Економічна правда.

На засіданні Кабміну 19 червня Володимир Гройсман відзначив, що бізнес в Україні, насамперед малий, не готовий до встановлення ліцензування зберігання пального.

Читайте: Зберігання пального: чи треба фермерам реєструвати акцизні склади

На думку Володимира Гройсмана, зміни, внесені Законом України №2628-VIII, які вводяться в дію з 1 липня 2019 р. і які зобов’язують сільгоспвиробників оформлювати ліцензії на зберігання пального, покликані не полегшити, а «зробити важчим життя людей».

«Ми просили, щоб парламент переніс це, але поки що парламент займається іншими питаннями. Можливо, ми встигнемо до 1 липня ще раз попросити їх», – проінформував прем’єр.

Як повідомляв Landlord, фермерам загрожує півмільйона штрафу за відсутність ліцензії на зберігання пального.

Фінанси   

20 години тому

Зберігання пального: чи треба фермерам реєструвати акцизні склади

Мінагрополітики підтримує відтермінування реєстрації акцизних складів зі зберігання пального сільгоспвиробниками. На цьому наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства Володимир Топчій під час розширеної наради в Міністерстві з представниками агропідприємств.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Представники Мінагрополітики спільно з аграріями обговорили питання нововведень щодо зберігання пального сільгоспвиробниками. Нагальними проблемами для фермерів стали необхідність отримання ліцензії та реєстрації акцизних складів для зберігання пального, що потребує значних витрат коштів і часу.

Зазначені зміни передбачалися Законом України № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який вступає в силу з 1 липня 2019 р.

Читайте: Аграрні кандидати: хто із представників агросектора має шанси пройти в парламент

Представники аграрних підприємств та об’єднань галузі висловили своє бачення цих положень та окреслили шляхи вирішення проблемних питань. Озвучені ними пропозиції будуть узагальнені та розглянуті для змін до Закону України № 2628.

Своєю чергою урядовці наголосили, що Мінагрополітики підтримує відтермінування реєстрації акцизних складів зі зберігання пального, оскільки воно використовується виключно для власних потреб.

Як повідомляв Landlord, фермерам загрожує півмільйона штрафу за відсутність ліцензії на зберігання пального.

Фінанси   

18 червня 2019 13:27

Аграрні кандидати: хто із представників агросектора має шанси пройти в парламент

Згідно зі свіжими рейтингами подолати прохідний бар’єр до нового парламенту можуть 5 партій. Представників агросектора у списках цих політичних сил не так і багато, а в партії «Голос» – немає взагалі. Тож хто із аграріїв на цих виборах має реальні можливості потрапити до Верховної Ради?

Про це повідомляє Delo.

«Слуга народу»: поточний рейтинг – 41,1%, озвучений список – 100 осіб, представників агросектора – 7.

  • Дмитро Соломчук (№34) – власник компанії «Агро-Центр», яка з 2006 р. виробляє і продає запчастини до сільгосптехніки.
    Погляди: є послідовним прихильником створення фермерських господарств і прагнення довести кількість охоплених фермерством людей в Україні до 1 млн.
    Пропонував повернути на регіональному рівні планування посівів і виробництва, стимулювати фермерів об’єднуватися в невеликі кооперативи, що виробляють однотипну продукцію.
    Пропонував надання кредитів державними банками із сезонним погашенням на купівлю українських тракторів, а також проведення навчальних семінарів на місцевому рівні.
    У квітні 2018 р. виступав проти ринку землі: висловлювався, що для цього треба спершу розпаювати землі й створити земельний банк.

Читайте: Не вигідно, але правильно – Олег Бахматюк про вільний ринок землі

  • Юрій Аристов (№43) – генеральний директор компанії «Атлантик-ЮММА», одного з провідних в Україні імпортерів живих морепродуктів і охолодженої риби, власник ресторану Fish House.
  • Микола Кириченко (№54) – депутат Харківської облради. В агробізнесі з 2009 р.: володіє фермерським господарством «КИРИЧЕНКО М», ФГ «ЮГ», ПП «Агрофірма Злагода», які спеціалізуються на вирощуванні зернових та технічних культур. Закінчив Харківський національний аграрний університет за спеціальністю «насіннєвий контроль».
  • Павло Халімон (№56) – директор ТОВ «Агро-Хаус» (Прилуки, Чернігівська область), яке спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур. Згідно з декларацією за 2016 р., володіє чотирма земельними ділянками в Київській і Чернігівській областях загальною площею 55 тис. м2.
  • Олег Тарасов (№77) – засновник 13 компаній, зокрема «Агрокомлідер», «Агрозернолідер», Український зерновий союз, Торговий дім «Агроспецсервіс». Ззасновник двох ГО – Фундації розвитку підприємництва та «Життя без корупції».
  • Олександр Салійчук (№82) – власник компанії «Перша м’ясна хата», яка спеціалізується на виробництві продуктів з м’яса і м’яса свійської птиці під ТМ «Гощанські ковбаси», а також їх оптовій та роздрібній торгівлі. Статутний капітал компанії становить 30,7 млн ​​грн.
  • Мар’ян Заблоцький (№86) – аграрний лобіст. Уже розгорнулася полеміка, чи є він таким уже «новим обличчям», оскільки за родом діяльності останні 10 років він відстоював інтереси великих аграрних груп, в тому числі холдингу «Кернел».
    Всеукраїнська аграрна рада закликала Володимира Зеленського виключити його зі списку партії «Слуга народу». Насамперед Заблоцькому закидають роботу в статусі глави громадської ради при податковому комітеті ВРУ, коли ним керував Віталій Хомутннник.
    Погляди: лобіював так звані соєві правки, через які було скасовано компенсацію ПДВ при експорті олійних культур.

«Батьківщина»: поточний рейтинг – 6,5%; озвучений список – 50 осіб; представників агросектора – 7.

  • Сергій Тарута (№2) – співзасновник холдингу «Індустріальний союз Донбасу». Компанія займається тваринництвом, рослинництвом і переробкою м’яса. Її земельний банк зосереджений у Донецькій області, а переробні потужності – у Горлівці. З 2014 р. контроль над ними частково втрачений, а статки Сергія Тарути, за різними оцінками, зменшилися в 10 разів.
  • Іван Кириленко (№6) – останні 20 років на провідних посадах у державній владі. Був міністром аграрної політики в урядах Віктора Ющенка і Анатолія Кінаха, в уряді Януковича був «аграрним» віце-прем’єром. Контролює великі площі землі, однак участі в їх операційному управлінні не бере.
  • Костянтин Бондарєв (№14) – має бізнес у харчовій промисловості, зокрема випуск горілки «Бондарівка» на Іванківському горілчаному заводі. Володіє земельними ділянками в Київській області.
  • Вадим Івченко (№24) – народний депутат, заступник голови комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин, автор і співавтор багатьох аграрних законопроектів. Володіє великими земельними угіддями в Білоцерківському районі, причому деякими з них обзавівся лише рік тому.
  • Мгер Куюмчан (№34) – лауреат премії «Аграрій року» за 2015 р. Його підприємство «Сигма» входить у ТОП-20 найбільших виробників свинини в Україні.
  • Юрій Тренкін (№39) – власник ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат», великого виробника хлібобулочних виробів у Черкаській області під ТМ «Чарівниця».
  • Іван Томич (49) – один із найбільш впливових аграріїв у країні, незважаючи на невеликий обсяг власного агробізнесу. Стояв біля витоків фермерського руху в Україні, очолював Союз фермерів і приватних землевласників України.

«Опозиційна платформа – За життя»: поточний рейтинг – 9%; озвучений список – 10 осіб; представників агросектора – 1.

  • Наталія Королевська (№5) – останні 10 років займається більше політикою, ніж бізнесом. У 2001–2006 рр. обіймала посаду голови наглядової ради ВАТ «Луганськхолод» (ТМ «Королівське морозиво»). Опосередковано мала відношення до ТОВ «Агромета» (розведення верхових коней, свиней, корів і вирощування зернових культур) і ТОВ «Холодінвест» (виробництво і зберігання заморожених напівфабрикатів).

«Європейська солідарність»: поточний рейтинг – 6,8%; озвучений список – 50 осіб; представників агросектора – 1.

  • Петро Порошенко (№1) – п’ятий президент України, чий великий бізнес, зокрема й аграрний, не раз ставили йому в докір. «Укрпромінвест-Агро» – аграрне крило холдингу «Укрпромінвест» – не входить у топ найбільших агрохолдингів країни, однак за рівнем ефективності й рентабельності, мабуть, не має собі рівних. Спеціалізується на виробництві цукру, рослинництві, тваринництві, є великим гравцем борошномельної промисловості. Земельний банк компанії становить 122 тис. га.

«Голос»: поточний рейтинг – 5,6%; озвучений список – 195 осіб; представників агросектора – 0.

«Сила і Честь»: поточний рейтинг – 3,7%; озвучений список – 10 осіб; представників агросектора – 2.

Партія перебуває у нижній межі прохідного бар’єра і теоретично також має шанси його подолати.

  • Іван Мірошниченко (№4) – народний депутат, один із найвпливовіших членів аграрного комітету парламенту. З другої половини 90-х років працює в агробізнесі, в тому числі 10 років очолював українську «дочку» транснаціонального гіганта «Каргілл».
  • Вадим Денисенко – медіаменеджер і народний депутат, має опосередковане відношення до АПК. Його називають близьким до Олега Бахматюка, власника холдингу «Укрлендфармінг», якому він надавав PR-послуги.

Landlord раніше повідомляв про те, що 9 червня відбувся XXI позачерговий з’їзд Аграрної партії, на якому оголосили список кандидатів на вибори у Верховну Раду. Усього до когорти делегатів від АП увійшло 179 осіб, а очолив список Михайло Поплавський.

Політика   

18 червня 2019 11:04

Сир із кеш’ю та місо: веганська продукція ставить палки в колеса молочній галузі США

Виробництво веганського сиру та масла як альтернативи молочної продукції стало вельми успішним у США, при цьому продажі молока зазнали значного спаду. Тому тваринники країни піднімають питання маркування продукції, наголошуючи споживачеві, що «веганське масло – насправді не масло».

Про це повідомляє Bloomberg.

Донедавна американська молочна промисловість була відносно спокійною щодо поширення немолочних продуктів з використанням у маркуванні таких слів, як «молоко» або «сир». Але останнім часом позиція лобі тваринників змінилася.

Національна федерація виробників молока проводить кампанію проти альтернативних молочних продуктів, зокрема, проти використання назв молочних продуктів на етикетках цих виробів.

Читайте: Біль американських фермерів: як виглядають на початку червня посіви сої у США

Зміна споживчих смаків регулярно цитується як головна причина повільного занепаду молочної  галузі. У Федерації вважають, що, використовуючи на етикетках слова «молоко» або «масло», виробники вегетаріанської продукції вводять в оману споживача і несправедливо крадуть частку ринку.

Успіх на хвилі популярності рослинної продукції

Мійоко Шиннер – ідеальна ілюстрація американської мрії. Однак для молочної промисловості США вона стала реальною перешкодою.

Японський іммігрант 61-річна Мійоко Шиннер, здобувши популярність своєю кулінарною книгою про веганські сири, 5 років тому заснувала невелику компанію, яка дуже швидко стала успішним виробником веганської «молочної» продукції.

Отримавши одного разу замовлення на суму $50 тис., Шиннер зрозуміла, що потужностей виробництва у неї для цього недостатньо. Тому вона зібрала $25 млн і побудувала підприємство площею 30 000 кв. футів у м. Петалума, штат Каліфорнія, що спеціалізується на виготовленні молочних альтернатив з таких інгредієнтів, як кеш’ю або рисовий місо. Наразі  компанія виробляє низку продуктів, зокрема сир, моцарелу, масло.

Досягти таких масштабів було непросто, але сьогодні продукція Мійоко Шиннер продається у 12 000 магазинах США. Продажі процвітають – говорить Шиннер, посилаючись на зростання минулого року на 168%.

Біль молочної галузі

При тому, що такі підприємці, як Мійоко Шинер, досягли успіху, скориставшись популярністю продуктів на основі рослин, продажі молока у США, тим часом, зазнали багаторічного спаду.

Штат Вісконсин – один із найбільших виробників молока та вершкового масла в країні (виробляє більше третини всього масла у США). Тож саме тут біль був особливо гострим. Молочні фермери штату виходять з промисловості (близько трьох виробників на день припиняють свою діяльність!), оскільки низькі ціни на молоко зберігаються, а банкрутство поглиблюється.

Адам Спірингз є одним із тих колишніх фермерів. Він попросив 27 різних банків реконсолідувати його борг, але ніхто навіть не розглядав його справу. Тепер він працює регулятором страхування врожаю, а його дружина викладає в технічному коледжі. Нещодавно вони продали своїх корів і все ще намагаються продати свої інші активи, у тому числі ферму та будинок у Weyauwega.

«Сумно думати про те, що ми мали, що будували і що ми втратили, – поділився Спірингз. – Але принаймні зараз ми не живемо в бідності, як останні роки».

Кампанія проти веганської продукції

Такі тяжкі обставини привели до того, що лобістські групи молочної промисловості, зокрема Національна федерація виробників молока, проводять кампанію проти альтернативних молочних продуктів.

Тепер у штаті Вісконсин супермаркетам заборонено продавати будь-які немолочні продукти з маркуванням «масло». За визначенням, веганський продукт не може бути легально позначений і проданий як масло: продукція може бути позначена як імітаційне масло, імітація маргарину або рослинний продукт.

Тож тепер масло Мійоко Шиннер прибирають з прилавків магазинів. Підприємець сказала, що вона запропонувала державі рішення: на товари, які зараз уже надійшли в торговельні мережі, компанія зробить наклейки, котрі повідомлятимуть про «рослинне походження» продукції. 12 червня Департамент сільського господарства, торгівлі та захисту прав споживачів штату Вісконсин затвердив зразок етикетки.

Як повідомляв Landlord, щороку в Британії проводиться веганська кампанія, під час якої близько 50 000 людей відмовляються на місяць від тваринних продуктів. Веганська дієта стає все більш популярною: за рік кількість пошукових запитів щодо неї подвоїлася. Проте фермери критично ставляться до мотивів веганства.

Фото: Bloomberg.

Технології   

18 червня 2019 07:24

Катастрофічна посуха в Південному Судані: 61% населення загрожує криза продовольства

Кількість людей, які сьогодні зіштовхнулися з критичною нестачею продовольства в Південному Судані, найбільша за всю історію. Брак дощів і внаслідок цього високі ціни на продукти харчування призвели до надзвичайної ситуації з продовольчою незахищеністю населення країни.

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Причини надзвичайної ситуації в Південному Судані

Нинішній сезон розпочався з рекордно низьких запасів унаслідок поганого врожаю 2018 р., і ситуація поглибилася затримкою дощів на початку 2019 р. Це, в поєднанні зі стійкою економічною нестабільністю, наслідками воєнних конфліктів попередніх років та пов’язаних з ними виснаженням активів і переміщенням населення, порушило життєдіяльність суданців та зменшило здатність людей отримувати доступ до продуктів харчування.

Читайте: Біль американських фермерів: як виглядають на початку червня посіви сої у США

Високі ціни на продовольство, спричинені минулорічними поганими врожаями, ринковою нестабільністю, значними транспортними витратами та знеціненою валютою, також сприяють підвищенню рівня гострої продовольчої небезпеки.

Відповідно до оновленої оцінки ООН, до кінця липня близько 6,96 млн (61%) мешканців Південного Судану зіштовхнуться з гострим дефіцитом продовольства (фази 3, 4 і 5 за Інтегрованою класифікацією фаз продовольчої безпеки, де 5 – це найгірша фаза).

Допомога населенню Південного Судану

  • Щоб запобігти загибелі мільйонів людей у Південному Судані, ФАО співпрацює з фермерами, які повертаються у свою країну, допомагаючи їм переселитися, побудувати активи та пристосуватися до змін у кліматичних моделях, підвищуючи їхню здатність боротися з природними катаклізмами.

«ФАО надає допомогу в лікуванні більше 100 тис. дітей, які страждають від серйозного недоїдання протягом перших 5 місяців року, причому більше 90% цих дітей одужують, – розповідає представник ЮНІСЕФ у Південному Судані. – Але рівень недоїдання залишається критичним у багатьох районах, і ми побоюємося, що ситуація може погіршитися в найближчі місяці».

  • ФАО надає нові сорти насіння, пристосовані до місцевих умов, і навчання методам, які дозволять зменшити втрати від посухи та повені. Також ФАО здійснює вакцинацію тварин та інші ветеринарні заходи для підтримки тваринників.
  • ФАО забезпечить до 5,1 млн осіб різноманітною підтримкою, включаючи життєво важливі продукти харчування і розподіл коштів, а також спеціальні продукти для профілактики й лікування недоїдання серед дітей, вагітних та жінок, що голодують.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Північній Кореї в результаті найгіршого за 10 років урожаю, причиною якого стали посухи, аномальна спека і повені, близько 10,1 млн людей страждають від гострої нестачі продовольства. Сім’ї змушені скорочувати кількість прийомів їжі або менше їсти.

Аналітика   

Показати ще