Історії успіху    28 квітня 2019 10:41

Задоволеність співробітників та експериментальність – секрет успіху господарства Батьківщина

Чому керівник господарства «Батьківщина» вбачає майбутнє аграрної галузі у праці не на кількість, а на якість

Володимир Семенюк, директор господарства «Батьківщина», що у Житомирській області, народився у Росії. У віці 14 років переїхав з родиною до Криму, де закінчив школу. Любов до землі у майбутнього аграрія з’явилася з юних років.

Ще навчаючись у школі, Володимир знав, з якою справою хоче пов’язати своє життя. Так наш герой успішно вступив до Кримського державного аграрного університету.

Володимир не єдиний, хто в родині захоплювався роботою на землі. Його старший брат також отримав аграрну освіту. У нашій розмові господар зізнався, що приклад старшого брата ще більше надихнув його зайнятися аграрним бізнесом. «Брат проходив практику на виноградниках, адже це була його основна спеціальність. Пам’ятаю, як він водив мене, показував усі процеси — для мене це була певна магія», — згадує Володимир Семенюк. Щоправда, зараз основний напрям діяльності у господаря не пов’язаний з виноградарством.

У господарстві «Батьківщина» наразі в обробітку 3000 га, що розташовані у селах Шпичинці, Роставиця та Йосипівка Житомирської області. Основні культури для вирощування — кукурудза, соняшник, озимий ріпак, соя, озима пшениця. Окрім рослинництва на підприємстві займаються тваринництвом. Зараз на фермі нараховується 750 голів великої рогатої худоби, з них 310 — дійне стадо. На рік на голову виходить 6700 л молока.

Як все починалося

Після завершення аспірантури Кримського аграрного університету Семенюка запросив працювати до Житомирської області його друг та компаньйон. Приїхавши сюди у 2005 році, Володимир розпочав працювати на підприємстві, яке вже функціонувало. На той момент у господарстві було 1500 га землі в обробітку та близько 300 голів великої рогатої худоби.

Працювати виявилося не так просто, адже тоді у розпорядженні була стара техніка ще з радянських часів, а корови давали по 2500 л молока на рік.

«Довелося докласти чималих зусиль, аби поставити це все, так би мовити, на працюючі рейки, — ділиться Семенюк. — Коли я вперше приїхав на господарство та побачив, у якому стані все, то навіть почав задумуватися: а чи варто за це братися? Особливого азарту у мене тоді не виникло». Щоправда, згадує той період підприємець із посмішкою та жартуючи.

Починаючи діяльність у Житомирській області, він мав гарну теоретичну базу, яку почав закріплювати практикою. Господарю довелося поринати в усі тонкощі, технічні процеси. Семенюк каже, що вже на практиці зрозумів: теоретична база з університету, звісно, не дає усього необхідного для роботи в аграрній галузі. Адже багато що доводиться вивчати вже на реальних прикладах та отримувати досвід, який у вищих навчальних закладах тобі ніколи не дадуть.

Плідно почали працювати після посівної кампанії у 2006 році. Тоді молодий господар зрозумів, що з тими технічними можливостями, що були, далеко підприємство не зайде. Він прийняв рішення, що потрібно купувати нову імпортну техніку. «За рахунок цього ми могли вийти на новий рівень, адже різниця в роботі з імпортною технікою та старою радянською величезна». Проблема роботи з радянською технікою полягає не тільки в потужностях, а й в тому, що 15 маленьких тракторів на полі не надто проконтролюєш, а тим паче крадіжки солярки чи мастила.

Вихід на новий рівень

Вибором техніки для господарства Семенюк займався самостійно — їздив до колег та спостерігав, як працює техніка. Далі на один рік взяли імпортні агрегати в оренду — подивитися на результативність. А потім придбали трактори та сівалку в кредит.

Перші задовільні результати господар побачив вже після першої посівної у 2007 році. «З новою технікою різко зросла врожайність. У той момент я зрозумів, що рухаюся у правильному напрямку. Для мене це був потужний поштовх вперед», — згадує підприємець.

Наразі у господарстві «Батьківщина» три сучасні трактори, цього року керівник збирається придбати ще один. Вже має господарство і самохідний обприскувач одного з провідних виробників. Також підприємець надає перевагу плугам LEMKEN. «Якщо техніка якісна, то вона спокійно може відслужити 10–12 років», — зауважує він.

На запитання, у чому полягає критерій успішності підприємства, наш герой відповідає, що для нього це комплексне поняття. Успіх — це не тільки врожайність чи прибутковість з одного гектара, а й рівень зарплатні співробітників.

«Не можна говорити, що компанія успішна, коли твої співробітники незадоволені рівнем своєї дохідності», — пояснює він. Окрім цього, невід’ємна складова успіху — саморозвиток, зазначає Семенюк.

«Не можна сидіти на одному місці та не пізнавати нового. Адже так ти не розвиваєшся, і результати твоєї діяльності будуть також незмінними. Саме тому я позитивно ставлюся до вивчення нового, експериментів у роботі», — ділиться досвідом підприємець.

У господаря були як успішні експерименти, так і не зовсім вдалі, та про свої невдачі Семенюк не боїться розповідати — адже вважає, що це гарні уроки.

Як приклад невдалого експерименту він наводить вирощування нуту в 2018 році. Тоді висадили 25 га нової для підприємства культури, та вона весь час піддавалася хворобам, було багато шкідників.

«Чим ми тільки його не обробляли. Але зрештою вирішили відмовитися від нуту, і більше з цією культурою не будемо експериментувати. Ця рослина любить більш сухий клімат, а в нас через дощі немає стабільності», — описує господар.

Також певний час не виходило правильно вирощувати кукурудзу, зізнається Семенюк. Але після аналізу стратегії виявили помилки, впровадили правильну систему добрив, тоді і врожайність кукурудзи збільшилася, і площі під нею. Тож зараз у господарстві «Батьківщина» більшу частину площ займає кукурудза. Приблизно 50% врожаю підприємства йде на експорт — кукурудзу поставляють до Китаю, ріпак до Європи, а пшеницю до Африки.

А ось одним з найуспішніших експериментів господар вважає рішення про вирощування сої. Також певний час експериментували із засобами захисту рослин, після чого обирали кращі та впроваджували на підприємстві.

Так було і у виборі співпраці з компанією «Ерідон». Господарство «Батьківщина» працює з цією компанією вже більше п’яти років. Як зазначає Семенюк, вибір для нього був простим — адже на ринку «Ерідон» має дуже гарні рекомендації. За весь період співпраці не було жодних нарікань, визнає підприємець, бо «Ерідон» надає завжди якісне насіння та засоби захисту рослин. «У «Ерідон» завжди йдуть нам на зустріч. Бувало, що негайно потрібен якийсь препарат від шкідників. Привозять дуже швидко, а розрахуватися вже можна після. За рахунок цього оперативність завжди на вищому рівні, що в аграрній галузі важливо», — підкреслює Семенюк.

Принципи роботи

У господарстві «Батьківщина» наразі 90 співробітників. На початку діяльності, розповідає підприємець, у штат брали усіх бажаючих працювати. Але з часом такий підхід виявився неефективним. «Ми розуміли, хто п’є, хто краде, а хто взагалі може на роботу не вийти. І поступово відсортувався штат», — каже господар. Далі почали запрошувати працівників з інших сіл. Так і сформувався надійний колектив.

При прийомі на роботу освіта — не головний фактор для господаря. Під час співбесіди про людину можна дізнатися набагато більше, аніж з її диплому.

Зараз знайти кваліфіковані кадри дуже складно, говорить підприємець. І хоч до нього здебільшого приходили кадри із досвідом, та господар не проти наймати молодих фахівців і навчати їх на практиці. Навіть вважає, що у майбутньому тільки так і буде. Молодь не так просто залучити до роботи у селі, та ключовими факторами мотивації керівник вважає гарне ставлення до своїх фахівців, підтримку в критичні моменти та, звісно, гідну фінансову мотивацію, а також забезпечення соціального пакету.

Семенюк приділяє велику увагу соціальній програмі. Підприємство виділяє окремий бюджет на підтримку шкіл, дитячих садочків, відновлення доріг. «Коли ти допомагаєш людям, то вони і ставляться до тебе інакше», — переконаний господар.

До певного соціального проекту він відносить і ферму. Підприємець каже, що розширювати ферму не планують, адже це малорентабельна галузь. «Тваринництвом ми займаємося скоріше через соціальні аспекти. Ферма дає людям робочі місця. Більше глобальних плюсів у тваринництві я не бачу», — пояснює він.

Щодо подальших планів розвитку Семенюк каже, що не проти взяти в обробіток ще земель. Але в Житомирській області вільних чорноземів вже немає, а брати інші ґрунти не вбачає поки доцільним через інакші технології обробітку тощо.

«Ми беремо не кількістю, а якістю. Тобто збільшуємо валовий збір не за рахунок нарощування площ, а за рахунок збільшення врожайності», — підкреслює він. Саме тому і надалі збирається випробовувати нові гібриди, технології та системи удобрень.

Господар згадує, що на початку діяльності дуже втомлювався від роботи, адже постійно був у роз’їздах. Присутність при будь-яких робочих моментах, навіть найдрібніших, була необхідна. Зараз же він зумів правильно структурувати роботу, підібрати надійну команду фахівців, яким можна делегувати певні обов’язки.

Семенюк зізнається, що аграрна галузь — це не тільки його робота, це заняття і для душі. Тож підприємець ніколи навіть не задумувався займатися чимось іншим. «Якщо ти хочеш працювати в цій галузі, головна вимога — любити землю. Через силу на землі працювати не зможеш. І якщо тобі це не подобається, то нічого і не вийде», — поділився наостанок господар.

Текст: Дар’я Герман

Фото: Олександр Ларичкін

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

53 хв. тому

Ціна мораторію: заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 році $22,5 млрд

Розрахунки економістів свідчать про те, що якби в Україні 18 років тому не ввели мораторій на продаж землі, сьогодні продуктивність у рослинництві могла б бути вдвічі вищою, і у 2018 році агросектор міг би забезпечити на 22,5 млрд більшу додану вартість у структурі українського ВВП.

Про це повідомляє Економічна правда.

Фахівці Київської школи економіки Ольга Галиця та Олег Нів’євський провели розрахунки, результати яких наочно демонструють, що мораторій на продаж земель сільгосппризначення є негативним чинником, який призвів до зниження можливостей українського агросектора і до втрат загального ВВП країни.

Промовисті цифри

У 2018 р. частка валової доданої вартості (ВДВ) сільського господарства у структурі ВВП України дорівнювала близько 10%, тоді як у 1990 р. – 24%.

Читайте: Таємниці часникового бізнесу: як і за скільки часу можна досягти рентабельності

За даними Світового банку, в Україні з її родючими ґрунтами ВДВ агросектора в рази нижча порівняно з країнами, що мають менш продуктивні землі:

Так, у 2016 р. цей показник становив:

  • у Франції –  $22 239 на 1 га,
  • у США – $1414 на 1 га,
  • Бразилії – $1266 на 1 га,
  • Аргентині – $773 на 1 га,
  • Канаді – $604 на 1 га,
  • Росії – $527 на 1 га
  • Україні – $416 на 1 га.

Підхід до оцінювання впливу мораторію

Автори прагнули оцінити вплив на ВДВ безпосередньо мораторію, але при цьому враховували інші чинники,  які могли б зумовлювати зміни продуктивності в агросекторі:

  • пільгове оподаткування,
  • інтеграція із СОТ та ЄС,
  • макроекономічна ситуація,
  • вплив аграрної політики,
  • фінансова криза 2008 року,
  • анексія Криму,
  • індивідуальні особливості агрогосподарств,
  • зміни клімату,
  • кон’юнктура міжнародного ринку агропродукції.

Автори назвали цей підхід «дослідженням подій», відзначивши, що він не дає найточніших даних, проте є наразі єдино можливим.

Отримані дані

Розрахунки та аналіз отриманих даних показали, що якби не було мораторію, щорічний темп зростання продуктивності в галузі рослинництва міг би бути на 6% вищим. Таким чином, якби 18 років тому в Україні не запровадили мораторій, то сьогодні продуктивність у рослинництві могла б бути вищою приблизно вдвічі.

Якби ринок землі був в Україні відкритий, то у 2018 р. агросектор міг би забезпечити близько $35,8 млрд ВДВ замість фактичних $13,3 млрд. Тож без мораторію ВВП України у 2018 р. міг би бути на на 17% (або на $22,5 млрд) більшим від фактичного рівня.

«Це і є ціна мораторію, яку сплачує вся Україна», – підводять підсумок економісти.

Landlord раніше повідомляв про те, що як вважає Джон Шморгун, міжнародні інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні. 

Земля   

1 годину тому

Економічні відносини між Україною та Аргентиною: міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу назвав 3 сектори розвитку

Міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу (Аргентина) Леонардо Хорхе Саркіс звернувся до аграрії України. За словами Хорхе Саркіса, незважаючи на те, що Україна й Аргентина хоч і є конкурентами на ринку зернових, проте нині країни мають об’єднатися заради спільної взаємовигоди та значного прогресу в  торговельно-економічних відносинах. І для цього, на думку чиновника, є всі можливості.

Відносини між Україною та Аргентиною звичайно можуть зростати і мають можливість для значного покращення. Варто зазначити, що Україна і Аргентина є виробниками схожих зернових культур.

Хотів би відмітити, що нещодавно я приймав участь у Міжнародному Конгресі виробників пшениці у Кордові (Аргентина) і можу сказати, що Буенос-Айрес є головним виробником цієї культури в країні, а саме 52-58% за кількістю і якістю.

У провінції Буенос-Айрес виробляється 40 мільйонів тонн зерна, включаючи сою, кукурудзу, пшеницю, ячмінь та соняшник.

З іншої сторони Україна за своїми кліматичними та сільгосподарськими характеристиками також є виробником зерна, а тому й нашим конкурентом, але світ потребує зерна, тому, мені здається, що робочі місця знайдуться для кожного.

Що можна було б збільшити в економічних відносинах між Аргентиною та Україною? Я не сумніваюся, що це питання імпорту м’яса, яке могло б покращитись. Тема імпорту овочів також є предметом, яке потребує поліпшення. Щодо сільськогосподарської техніки, я впевнений, що допоки є конкуренція та буде поліпшуватись співвідношення, безумовно, матимемо більше можливостей для спільної торгівлі.

Через порт Баїя-Бланка експортується 25% зернових, а з Некочеа – ще 15%.

Відносини можуть значно поліпшуватись, особливо, враховуючи ініціативність аргентинських бізнесменів, а також значну підтримку від держави. У свою чергу, ми підтримуємо їх від провінційного уряду в реалізації економічних проектів та їх зближенні. Уряд провінції Буенос-Айрес має багато можливостей для імплементації слільних проектів з Україною, і я гадаю, що ми повинні збільшити і покращити нашу співпрацю.

Цікаві факти про провінцію Буенос-Айрес

Сьогодні провінція Буенос-Айрес представляє половину виробництва всієї країни:

  • Зерно 58%;
  • Борошно 72%;
  • Кукурудза 45%;
  • Соняшник 56%;
  • Соя 46%;
  • Поголів’я ВРХ 39%;
  • Овочівництво 39%;
  • Картопля 75%;
  • Риболовля 55%;
  • Молочні ферма 28,5%;
  • Свинарство 48%;
  • Бджільництво 55%;
  • Птахівництво 45%;
  • Вівчарство 45%.

Текст: Леонардо Хорхе Саркіс, Міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу (Аргентина)

Думки   

5 години тому

Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Процес планової перевірки харчових підприємств за новими правилами став більш відкритим і прозорим. Відтепер оператор ринку знає, до чого він має бути готовим у разі проведення контролю, а також має право знімати хід інспектування на камеру.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Спільно Українським центром європейської політики було розроблено інфографіку, що візуалізує зміни у процесі  перевірки представниками Держпродспоживслужби операторів ринку харчової продукції.

Читайте: Росія продовжила ембарго на продовольчі товари з України до 31 грудня 2020 року

Якщо раніше підприємства попереджали про перевірку за 10 днів і при цьому оператори ринку не знали, чого їм чекати від інспектора і до чого готуватися, оскільки той міг ставити підприємцям запитання на власний розсуд, то зараз ситуація різко змінилася у бік прозорості.

Хоча дату інспектування операторам ринку не повідомляють (попереджають за 3 дні лише в разі аудиту НАССР), проте підприємці тепер знають, скільки разів на рік їм чекати перевірку та які питання ставитиме інспектор (вони є у вільному доступі на сайті Держпродспоживслужби, і інспектор не може їх змінювати на власний розсуд). Також оператори ринку (як і інспектори) тепер мають право знімати процес перевірки на камеру.

Отже, коротко про те, як держава контролювала безпечність продуктів раніше, а як контролюватиме зараз:

Як повідомляв Landlord, Уряд затвердив періодичність планового контролю підприємств. Раніше він проводився раз на рік, тепер – раз на півроку. Окрім цього, підставою для візиту співробітників на підприємство може стати доручення Прем’єр-міністра та обґрунтована скарга споживача.

Політика   

22 години тому

Інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні – Джон Шморгун

Для залучення потужних інвестицій в агросектор України потрібно зняти мораторій на землю і прийняти Інвестиційний кодекс. Таку думку одностайно висловлювали учасники круглого столу «Інвестиції в агробізнес. Що нового нам готує час змін».

Про це повідомляє ресурс InVenture.

На заході, організованому спільно компаніями AgroGeneration і AgroInsightex Co, піднімалися питання ефективного розвитку українського АПК, який неможливий без іноземних інвестицій. Водночас вразливість інвестиційного клімату є однією з головних причин того, що міжнародні інвестори вже 4 роки дисконтують Україну.

Читайте: Поля у США перетворилися на ставки. Великі території залишилися незасіяними

Відсутність кардинальних змін і реформ у Генпрокуратурі України призводить до непрозорості законодавства, що своєю чергою веде до скорочення інвестиційних потоків.

«Адже якщо немає прозорості в законодавстві, то про які інвестиції може йти мова?» – відзначив президент AgroGeneration Джон Шморгун.

За його словами, зараз інвестори чекають парламентських виборів і об’єднання парламентаріїв у більшість для посиленої роботи і змін в Україні.

При цьому друге питання, яке має бути невідкладно вирішене, – це земельне: зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення, тобто відкриття ринку землі.

«Необхідно зняти мораторій, і я сподіваюся, що це станеться. Інвестори цього дуже чекають», – наголосив президент Джон Шморгун.

Він також зазначив, що допомагати Україні впроваджувати реформи повинні західні фахівці, які сприятимуть зміні системи.

Про важливість формування нової інвестиційної політики та її подальшого законодавчого втілення говорили зокрема директор Департаменту ентнонаціональної безпеки Юрій Марченко та голова правління Міжнародної асоціації переробників сільгосппродукції Ольга Кулакова.

«Україні потрібна не просто розробка окремого закону, а саме створення та прийняття Інвестиційного кодексу, який дозволить максимально гармонізувати інвестиційне законодавство», – зазначила Ольга Кулакова.

Саме Інвестиційний кодекс допоможе Україні мінімізувати наявні сьогодні перешкоди для надходження інвестицій, такі як:

  • низька оцінка інвестиційної привабливості України;
  • відсутність чітких «правил гри» для інвесторів;
  • відсутність рівноправності інвесторів і держави;
  • корупція на всіх рівнях влади і відсутність дієвих механізмів захисту прав інвесторів.

Як повідомляв Landlord, Джон Шморгун вважає, що пережити кризу в Україні аграріям буде значно простіше, аніж іншій економіці. Джон Шморгун був пілотом ВМС США, а зараз керує одним з найбільших агрохолдингів країни із земельним банком 110 000 га.

Земля   

24 червня 2019 07:32

Антибіотики в сільському господарстві призводять до 700 тис. смертей у рік

Стійкість до протимікробних препаратів – це, ймовірно, найскладніша загроза глобальному здоров’ю, яку у світі називають «тихим цунамі». Тому три міжнародні організації заснували Багатосторонній цільовий фонд для подолання цієї проблеми.

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Порушення норм відповідального використання антибіотиків, і зокрема в сільському господарстві, призводить до розвитку стійкості до протимікробних препаратів (СПП). На стійкі до лікарських засобів мікроорганізми на цей час припадає приблизно 700 000 смертей у рік, і ця цифра може збільшитися до 10 млн смертей щорічно, якщо не буде вжито жодних дій.

Тому ФАО, ВООЗ і МЕБ (Всесвітня організація охорони здоров’я тварин) заснували Багатосторонній цільовий фонд для боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів з початковим внеском у розмірі $5 млн від уряду Нідерландів.

Читайте: Україна увійшла до ТОП-3 експортерів курятини в Євросоюз

Цільовий фонд заснований терміном на 5 років до 2024 р. і націлений на нарощування зусиль з надання підтримки країнам у протидії безпосередній загрозі СПП, оскільки проблема занадто масштабна, щоб країни могли вирішити її самотужки.

Оголошено про необхідність негайного пошуку $70 млн, які будуть спрямовані на підтримку країн і реалізацію Тристороннього плану роботи щодо СПП на 2019–2020 рр.

До бажаних результатів діяльності Фонду належить створення умов, при яких інфекційні захворювання і у тварин, і у людей, можуть, як і раніше, лікуватися антибіотиками.

  • підвищення обізнаності з проблемою СПП;
  • розроблення національних планів дій боротьби із СПП;
  • спостереження за тенденціями щодо СПП;
  • забезпечення відповідальних схем продажу та використання протимікробних препаратів;
  • підтримка сектора охорони здоров’я тварин у виконанні його зобов’язань щодо відповідального використання антибіотиків як стимуляторів росту.

Такі дії необхідні для того, щоб і тварини, і люди продовжували отримувати користь від доступних і ефективних протимікробних препаратів для лікування хвороб у майбутньому.

Landlord раніше повідомляв про те, що ООН опублікувала доповідь, в якій попереджає про катастрофічні наслідки для людства, зумовлені резистентністю до антибіотиків, і закликає терміново припинити використання критично важливих антимікробних препаратів як стимуляторів росту в сільському господарстві.

Аналітика   

Показати ще