Інтерв’ю     3 тижні тому

В Україні збільшать посівні площі під високоолеїновим соняшником


Преміальна позиція: Компанія Syngenta впевнено лідирує у постачанні насіння високоолеїнового соняшника і готова взяти на себе роль координатора розвитку всього високоолеїнового сегмента

Компанія Syngenta з обігом у першому півріччі 2018 року у $7,25 млрд — один з провідних світових виробників насіння багатьох сільськогосподарських культур і засобів захисту рослин. За оцінками самої компанії, приблизно 30% усіх площ під соняшником на планеті засіваються гібридами Syngenta. При цьому через високу цінність і продуктивність насіння у грошовому вимірі соняшникові гібриди Syngenta забезпечують до 38% вартості всього врожаю. На таких ринках, як Україна, РФ і країни Східної Європи, насіння соняшника Syngenta займає лідируючи позиції. Останніми роками компанія багато уваги приділила «омолодженню» свого насіннєвого портфеля, який поповнився більш продуктивним насінням всіх культур, але особлива увага була приділена забезпеченню аграріїв якісними гібридами високоолеїнового соняшника. Саме Syngenta стала в Україні апологетом нового високоолеїнового напряму, який стрімко набирає обертів. Про майбутнє виробництва високоолеїнового соняшника та олії в Україні, проблеми ринку та перспективи розвитку нового сегмента розповів керівник з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо.

Керівник з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо

У 2018 році під соняшником в Україні були зайняті приблизно 6,4 млн га ріллі. При цьому площі високоолеїнових гібридів становили, за оцінками самої ж Syngenta, всього 300 000 га (або менше 5%). Якщо високоолеїнові соняшник і олія такі вигідні для виробників, чому під ці гібриди не відведені більші площі?

Причина полягає в тому, що ринок високоолеїнової соняшникової олії поки розвивається дуже повільними темпами. Взагалі, останніми роками Україна значно розширила свій ринок соняшникової олії та позиції в експорті. Успішними зараз є і виробники соняшника, і безпосередньо крашери, які його переробляють. Це стосується звичайного соняшника і звичайної олії. Але ринок, споживачі все більше уваги приділяють питанням здорового харчування, і тому почало розвиватися й виробництво високоолеїнової олії. Просто потрібен час для того, щоб ринок усвідомив увесь потенціал нового напряму і провів відповідну сегментацію. Адже будь-який новий ринок — це гра, в яку грають дуже небагато людей, це не гра, до якої приєднуються всі. Дайте цифрам площ вирости більше 5%, які є зараз. Тільки тоді на новий напрям звернуть увагу не окремі гравці, а велика кількість підприємств. І ось тоді, коли кількість фермерів і переробників високоолеїнового соняшника значно зросте, Україна стане не спорадичним, а структурним гравцем на світовому ринку високоолеїнових рослинних олій.

Що Ви маєте на увазі, коли говорите про спорадичного гравця? Як це виглядає з точки зору поведінки на ринку?

Усе дуже просто. Високоолеїновий соняшник і олію з нього виробляли всього декілька українських компаній, і саме виробництво було нестабільним. Україна була, так би мовити, резервним гравцем, який починав активно діяти у разі недостатнього виробництва високоолеїнової соняшникової олії у Франції та Іспанії. Та часи змінилися — багато країн, як у ЄС, так і за його межами, вже розглядають Україну як одного з провідних гравців у високоолеїновому сегменті. За моїм прогнозом, Україна взагалі може стати номером один у постачанні високоолеїнової соняшникової олії на світовий ринок вже цього року. Навіть якщо цього не станеться, лідерство безперечно буде наступного сезону. Це докорінно змінює ставлення українських підприємців до ринку високоолеїнової олії — буде зростати кількість учасників, розширятися площі, збільшуватися обсяги виробництва.

Але якщо йти за цією логікою, то у перспективі весь світ буде прагнути перейти з вирощування звичайного соняшника до культивації високоолеїнових гібридів?

Частка високоолеїнової олії буде неодмінно збільшуватися, але на 100% такого пе­реходу ніколи не відбудеться. Для ринку потрібні обидва види соняшникової олії, як звичайна, так і високоолеїнова. У них дещо різні цілі, різна аудиторія.

У чому в такому разі переваги звичайної олії?

Звичайна соняшникова олія — продукт, збагачений всіма олеїновими кислотами та іншими мікроелементами. Вона дуже корисна як при прямому вживанні, так і при приготуванні їжі та має навіть певний фармакологічний ефект. Є статистичні дані, які доводять, що у країнах Східної Європи, Україні, РФ, де традиційно вживають соняшник і соняшникову олію, нижчий рівень захворювань шкіри. Високоолеїнова олія приваблює своєю стабільністю, її перевагою є те, що вона більш корисна для вживання дорослими, особами похилого віку, коли важливим стає питання рівня холестерину в крові. Вона рекомендована діабетикам, особам, які мають ниркові захворювання, людям з надмірною вагою. Споживачам потрібні обидва продукти, і Syngenta приділяє увагу розвитку обох напрямів.

Зараз премії на високоолеїновому ринку становлять приблизно $100– 120 за тонну олії. Це значно нижче рівня премій, які були ще декілька років тому. Якщо вирощуванням і переробкою високоолеїнового соняшника займуться багато підприємств, існує небезпека зниження рівня премій. Чи не викличе це розчарування та як наслідок відмову від високоолеїнового напряму?

Такі коливання притаманні ринкам, які ще не сформувалися. У країнах, які є на високоолеїновому ринку резервними, премія постійно коливається з дуже високою амплітудою. Але є країни, де вона майже стала фіксованою, — наприклад, ринок Франції з високим рівнем споживання високоолеїнової олії та великою часткою у загальному виробництві соняшника. Зараз ринок України трансформується — він привертає увагу великих гравців, які зацікавлені у довгостроковому партнерстві, українські агрохолдинги вже розуміють переваги в укладанні довгострокових контрактів, на два-три роки. Це докорінно змінює картину ринку, і коливання, як у минулі роки, будуть поступово згладжуватися, премія стане стабільною.

Тобто учасники ринку повинні навчитися координувати свої дії задля запобігання перегріву ринку?

Саме так, Syngenta постійно намагається переконати всіх учасників ринку звіряти годинники, вчитися працювати на стабільних преміях. Премія може бути не найвищою з можливих, головне, щоб вона була стабільною і прогнозованою.

Внутрішнє споживання високоолеїнової олії в Україні поки дуже незначне. Який з експортних ринків Ви вважаєте найбільш перспективним з огляду на те, що у ЄС виробляється багато власного високоолеїнового соняшника?

Це може здаватися нелогічним, але найбільш привабливими і перспективними для України є ринки саме країн ЄС. Незважаючи на великий обсяг власної високоолеїнової олії, європейські країни готові стабільно закуповувати додаткові обсяги продукту — тренд до здорового харчування постійно посилюється. Крім того, для українських виробників зараз є чудова нагода виходу на найбільш платоспроможний ринок світу — США. Там склалася дуже сприятлива ситуація для високоолеїнової соняшникової олії, зараз ціни на ріпакову і соєву високоолеїнову олії вищі за соняшникову. Це дуже перспективний ринок, на якому має великий сенс спробувати закріпитися. Певні можливості є і на південноамериканських ринках. Таким чином, потрібна координована політика просування українського продукту, його брендування. Адже ринки, які я перелічив, дуже привабливі, але й відрізняються високим рівнем конкуренції, працювати на них нелегко.

Що можна сказати про перспективи на азіатських ринках, особливо з огляду на високі ставки ввізного мита в Індії?

Тут важко щось сказати — мито в Індії постійно вводять, змінюють ставки, знімають. Але воно має більший вплив на експорт низькомаржинальних продуктів. Якщо в Індії сформується попит на високоолеїнову соняшникову олію, вона буде в категорії товарів з високою маржею. Більше значення має те, що в цій країні є конкурент соняшниковій високоолеїновій олії — сафлор (у невеликих кількостях він культивується і в ЄС, і на американському континенті). Олія з сафлору дуже схожа на соняшникову, адже це споріднені рослини, фактично це різновид соняшника.

Які великі корпорації можуть стати локомотивами у споживанні української високоолеїнової олії? Кого з них Ви б виділили насамперед?

У харчовій індустрії першими на використання високоолеїнових олій перейшли компанії, які працюють у сегменті смаження. Природно, що більша частина високоолеїнових олій у світі споживається саме корпораціями, які використовують смаження у виробничих процесах. Інші підрозділи харчової галузі підтягуються не так оперативно. Швидше за інших відреагували виробники снеків — у Європі вони взагалі перейшли на високоолеїнову олію. Також серед лідерів можна назвати й індустрію фастфудів. Після переходу на високоолеїнову олію в ЄС McDonald’s анонсувала відмову від пальмової олії на китайському ринку. Можна тільки уявити, про які обсяги споживання йдеться. Тобто перехід на споживання більш здорових олій триває по всьому світу і буде тільки прискорюватися.

Ви навели приклад Європи. Але у низці європейських країн на державному рівні запроваджується обмеження використання деяких жирів у харчовій промисловості. Може, Україні також має сенс передбачити такі обмеження на рівні державних стандартів?

Насамперед Україні треба почати переглядати харчові звички — українці вживають дуже багато насичених жирів, вони активно використовуються у харчовій промисловості. Задля здоров’я населення треба змінювати звички дуже швидко. Але треба зберігати баланс — не можна, наприклад, уявити, що масові споживачі відмовляться від м’яса. У цьому і немає жодної потреби. Але, якщо я споживаю м’ясо, навіщо мені мати в раціоні насичені жири ще й у печиві або снеках. Просто треба збалансувати споживання, йти від нього.

Який Ваш прогноз у сегменті високоолеїнової олії на 2019 рік?

Безперечно, сегмент буде зростати в усіх країнах, а в Україні, за моїми очікуваннями, наступного року високоолеїновим соняшником будуть засіяні щонайменше 350 000 га, а скоріш за все, остаточна цифра буде ближчою до 400 000 га. Тому Україні зараз треба не дивитися на інших виробників високоолеїнового соняшника, а починати грати роль лідера цього ринку.

Чи не відобразиться таке зростання на розмірі премій фермерів і чи не призведе це до певного розчарування?

Премії можуть дещо впасти. Але врахуйте, що зараз українські виробники високоолеїнового соняшника мають чудові премії. За моїми даними, розмір доходить до $50/т. Тому невелике падіння не буде катастрофою. Інша річ, що треба переходити на практику укладання контрактів на два-три роки, яка гарантує стабільний прибуток, нехай і не в такому великому розмірі.

Який розмір премій, на Ваш погляд, гарантує стабільний поступовий розвиток високоолеїнового напряму, без різких злетів і провалів?

Навіть гадки не маю і не хочу гадати. Адже на ринку все вирішує баланс попиту і пропозиції — саме це співвідношення і формує той чи інший розмір премій. Можу навести приклад французьких фермерів, які багато років працювали з фіксованою премією 26 євро/т, тобто приблизно $30–35/т. Я вважаю такий розмір премії справедливим, нижче якого спускатися не можна — фермери почнуть відмовлятися від високоолеїнового соняшника і площі будуть зменшуватися. Але тут треба врахувати, що ми маємо приклад чудового саморегулювання виробників. Фермерські господарства об’єднані у кооперативи у різних регіонах, які вирішують питання розміру площ високоолеїнового соняшника, виходячи з попиту. Кооперативи закуповують у фермерів соняшник, вони ж переробляють його і вони ж займаються реалізацією безпосередньо олії.

Текст: Михайло Дикаленко

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!



Читайте також

Вас зацікавить