Інтерв’ю     7 місяців тому

HarvEast планує інвестувати у створення зрошувальних систем і будівництво насіннєвого заводу


Минулого року агрохолдинг HarvEast почав вирощувати насіння соняшника для французького кооперативу Maisadour. Про те, чому компанія вирішила зайнятися виробництвом насіння та які перспективи бачить для себе на цьому ринку, LANDLORD розпитав генерального директора агрохолдингу HarvEast Дмитра Скорнякова.

У які напрями буде інвестувати агрохолдинг HarvEast?

Зараз ми працюємо над стратегією, яку будемо захищати перед акціонерами. У нас є два основні напрями для інвестицій. Перший  – це зрошувальні системи, на які компанії знадобиться близько $25 млн. Агрохолдинг має намір збільшити площу зрошуваних земель із нинішніх 400 га до 1100 га. Ми розраховуємо, що через п’ять років під зрошенням у нас буде 10 000 га. Окупити ці вкладення HarvEast планує протягом чотирьох років. Другий напрям  – будівництво насіннєвого заводу. На цей проект компанія інвестує ще близько $5 млн. Новий завод збираємося запустити в серпні 2018-го.

Загалом ми позиціонуємо себе як сервіс для іноземних компаній. HarvEast  – це свого роду складальне виробництво. Спочатку пропонуємо іноземним партнерам організувати великовузлове складання, потім  – збірку з якоюсь певною локалізацією. Думаю, з такою бізнес-моделлю ми на ринку єдині. Інші або вирощують насіння для власних потреб, або намагаються продавати.

З якими іноземними компаніями співпрацює агрохолдинг?

Серед наших партнерів є кілька французьких компаній. Свою роль у цьому, мабуть, відіграє схожість менталітету. До того ж французькі партнери зуміли запропонувати нам для співробітництва гарне співвідношення ціни та якості. У молочному напрямі ми працюємо з компанією «Лакталіс Україна». У виробництві насіння наші партнери  – Maisadour та «Євраліс Семенс Україна». Цього року ми почали співпрацювати з Pioneer і підписали ексклюзивний договір з насіннєвою компанією Advanta Seed International.

Чи складно було домовитися про співпрацю?

Іноземні компанії вкрай акуратно підбирають партнерів. У нас на ринку було кілька випадків, коли українці не дуже чесно поводили себе з іноземною генетикою. Але до HarvEast є велика довіра, бо ми маємо кришталево чисту репутацію.

Які переваги отримав HarvEast від партнерства з Maisadour?

Французька група має хороший актив – завод у Дніпропетровській області. Новий менеджмент Maisadour поставив перед собою доволі амбітні плани щодо збільшення частки компанії на українському ринку. Їм потрібні були нові надійні партнери. У нас теж були амбітні плани. На той момент наші інтереси збіглися.

Ми працюємо з Maisadour за програмою buy-back. HarvEast виробляє насіння для партнерів і викуповує його назад. По-перше, умови їх викупу кращі, ніж на ринку. По-друге, ми заробляємо на вирощуванні. По-третє, вони нас жорстко контролюють із точки зору якості, а це якраз те, що нам потрібно. Потім народилася ідея побудувати насіннєвий завод. Це дозволить нам розширити партнерство, і не тільки з Maisadour.

Ви плануєте на новому заводі самі допрацьовувати вирощене насіння чи продовжите віддавати його на доопрацювання Maisadour?

За договором цього року ми повинні віддати все насіння на доопрацювання нашому партнеру. Також у нинішньому сезоні ми вже почнемо допрацьовувати на нашому новому заводі насіння інших компаній. Поки йдеться тільки про соняшник. Насіння кукурудзи плануємо почати допрацьовувати з 2019-го.

Цього року ви збираєтеся збільшити площі під гібридизацію насіння соняшника утричі. Усе отримане насіння HarvEast планує сіяти на своїх землях чи частину ви почнете продавати?

Продавати не будемо, ця умова прописана у контракті. Агрохолдинг або сіє доопрацьоване насіння на своїх полях за програмою buy-back, або надає послуги з вирощування і віддає насіння компаніям, які надали його. А далі Maisadour, «Євраліс Семенс Україна», Pioneer самі його продають.

У нинішньому сезоні агрохолдинг вирішив зайнятися вирощуванням насіння кукурудзи. З цією культурою ви будете працювати за такою самою програмою?

Щодо кукурудзи у нас інша програма. Ми не будемо викуповувати насіння, яке виробляємо, HarvEast просто надає послуги з вирощування. Посіємо материнські лінії, виробимо гібриди та віддамо.

Які плани компанії щодо подальшого розвитку в сегменті насінництва?

Можливо, залучимо ще одного партнера, але не більше. Зараз маємо хороший портфель  – чотири світові лідери, плануємо розширювати співпрацю з ними, збільшувати для них продуктову лінійку.

Які ще культури крім соняшника та кукурудзи вам цікаві?

Наприклад, ріпак. Наскільки я знаю, ми єдина в Україні компанія, яка займається його гібридизацією. Але попит на цю культуру низький. Ринок кукурудзи і соняшника оцінюється орієнтовно у $1 млрд, ринок ріпака – у десятки разів менший. Однією з найперспективніших культур у світі вважається соя. На наших зрошуваних полях ми вирощуємо товарну сою. З точки зору вирощування насіння вона нам не цікава. В Україні, на мою думку, ринок насіння сої не дуже цивілізований, на відміну від сегмента насіння соняшника та кукурудзи. Їх гібриди можна сіяти один рік, і всі виробники за цим суворо стежать. А ось сорти сої у нас доволі успішно сіють по кілька років. Ринок насіння цієї культури знищується відсутністю регулювання, контролю.

Агрохолдинг також займається вирощуванням насіння пшениці. Чиїй селекції ви віддаєте перевагу?

HarvEast одним із перших почав масово вирощувати на Донбасі імпортну селекцію цієї культури. В основному ми виробляємо гібриди Zaatbau – на них припадає близько половини портфеля. Ринок пшениці не надто великий, і частка Zaatbau в цьому сегменті досить значна. Ще частина портфеля припадає на українське насіння.

Думаю, соєвий ринок рано чи пізно теж стане цивілізованим. Зросте попит на гібриди пшениці та ячменю. Ми розраховуємо, що Україна врешті зможе експортувати насіння до Європи, тоді нам потрібно буде виробляти його ще більше.

Як ви вибирали ділянки під гібридизацію?

Є жорстокі вимоги з боку насіннєвих компаній. Якщо говорити про соняшник, то на полі цю культуру не повинні вирощувати три-шість років. А знайти на Донбасі поля, де стільки років не було соняшника, вкрай складно. Спочатку ми створили блок, потім виділили поля, на яких у нас було зрошення. Це були не найкращі землі, тому ми внесли на них дуже багато органічних добрив, які довелося привозити з усіх наших ферм.

Окрім цього маємо ще одну важливу умову – просторову ізоляцію. Так, до товарного соняшника повинно бути не менш ніж 1,5 км. Ми завжди виконуємо і цю вимогу.

Як вдалося домовитися із сусідами-фермерами, щоб вони не висаджували соняшник у радіусі декількох кілометрів?

Ми маємо великі консолідовані земельні масиви. Поруч з угіддями агрохолдингу працюють лише кілька фермерів – з ними й домовлялися. Довелося частково обмінятися полями, дали їм за обмін премію близько 10%. У підсумку отримали дуже хороший блок, де розташовані тільки поля HarvEast.

ТЕКСТ: ІРИНА ЧУХЛЄБ

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!



Читайте також

Вас зацікавить