Інтерв’ю    19 травня 2018 10:08

HarvEast планує інвестувати у створення зрошувальних систем і будівництво насіннєвого заводу


Минулого року агрохолдинг HarvEast почав вирощувати насіння соняшника для французького кооперативу Maisadour. Про те, чому компанія вирішила зайнятися виробництвом насіння та які перспективи бачить для себе на цьому ринку, LANDLORD розпитав генерального директора агрохолдингу HarvEast Дмитра Скорнякова.

У які напрями буде інвестувати агрохолдинг HarvEast?

Зараз ми працюємо над стратегією, яку будемо захищати перед акціонерами. У нас є два основні напрями для інвестицій. Перший  – це зрошувальні системи, на які компанії знадобиться близько $25 млн. Агрохолдинг має намір збільшити площу зрошуваних земель із нинішніх 400 га до 1100 га. Ми розраховуємо, що через п’ять років під зрошенням у нас буде 10 000 га. Окупити ці вкладення HarvEast планує протягом чотирьох років. Другий напрям  – будівництво насіннєвого заводу. На цей проект компанія інвестує ще близько $5 млн. Новий завод збираємося запустити в серпні 2018-го.

Загалом ми позиціонуємо себе як сервіс для іноземних компаній. HarvEast  – це свого роду складальне виробництво. Спочатку пропонуємо іноземним партнерам організувати великовузлове складання, потім  – збірку з якоюсь певною локалізацією. Думаю, з такою бізнес-моделлю ми на ринку єдині. Інші або вирощують насіння для власних потреб, або намагаються продавати.

З якими іноземними компаніями співпрацює агрохолдинг?

Серед наших партнерів є кілька французьких компаній. Свою роль у цьому, мабуть, відіграє схожість менталітету. До того ж французькі партнери зуміли запропонувати нам для співробітництва гарне співвідношення ціни та якості. У молочному напрямі ми працюємо з компанією «Лакталіс Україна». У виробництві насіння наші партнери  – Maisadour та «Євраліс Семенс Україна». Цього року ми почали співпрацювати з Pioneer і підписали ексклюзивний договір з насіннєвою компанією Advanta Seed International.

Чи складно було домовитися про співпрацю?

Іноземні компанії вкрай акуратно підбирають партнерів. У нас на ринку було кілька випадків, коли українці не дуже чесно поводили себе з іноземною генетикою. Але до HarvEast є велика довіра, бо ми маємо кришталево чисту репутацію.

Які переваги отримав HarvEast від партнерства з Maisadour?

Французька група має хороший актив – завод у Дніпропетровській області. Новий менеджмент Maisadour поставив перед собою доволі амбітні плани щодо збільшення частки компанії на українському ринку. Їм потрібні були нові надійні партнери. У нас теж були амбітні плани. На той момент наші інтереси збіглися.

Ми працюємо з Maisadour за програмою buy-back. HarvEast виробляє насіння для партнерів і викуповує його назад. По-перше, умови їх викупу кращі, ніж на ринку. По-друге, ми заробляємо на вирощуванні. По-третє, вони нас жорстко контролюють із точки зору якості, а це якраз те, що нам потрібно. Потім народилася ідея побудувати насіннєвий завод. Це дозволить нам розширити партнерство, і не тільки з Maisadour.

Ви плануєте на новому заводі самі допрацьовувати вирощене насіння чи продовжите віддавати його на доопрацювання Maisadour?

За договором цього року ми повинні віддати все насіння на доопрацювання нашому партнеру. Також у нинішньому сезоні ми вже почнемо допрацьовувати на нашому новому заводі насіння інших компаній. Поки йдеться тільки про соняшник. Насіння кукурудзи плануємо почати допрацьовувати з 2019-го.

Цього року ви збираєтеся збільшити площі під гібридизацію насіння соняшника утричі. Усе отримане насіння HarvEast планує сіяти на своїх землях чи частину ви почнете продавати?

Продавати не будемо, ця умова прописана у контракті. Агрохолдинг або сіє доопрацьоване насіння на своїх полях за програмою buy-back, або надає послуги з вирощування і віддає насіння компаніям, які надали його. А далі Maisadour, «Євраліс Семенс Україна», Pioneer самі його продають.

У нинішньому сезоні агрохолдинг вирішив зайнятися вирощуванням насіння кукурудзи. З цією культурою ви будете працювати за такою самою програмою?

Щодо кукурудзи у нас інша програма. Ми не будемо викуповувати насіння, яке виробляємо, HarvEast просто надає послуги з вирощування. Посіємо материнські лінії, виробимо гібриди та віддамо.

Які плани компанії щодо подальшого розвитку в сегменті насінництва?

Можливо, залучимо ще одного партнера, але не більше. Зараз маємо хороший портфель  – чотири світові лідери, плануємо розширювати співпрацю з ними, збільшувати для них продуктову лінійку.

Які ще культури крім соняшника та кукурудзи вам цікаві?

Наприклад, ріпак. Наскільки я знаю, ми єдина в Україні компанія, яка займається його гібридизацією. Але попит на цю культуру низький. Ринок кукурудзи і соняшника оцінюється орієнтовно у $1 млрд, ринок ріпака – у десятки разів менший. Однією з найперспективніших культур у світі вважається соя. На наших зрошуваних полях ми вирощуємо товарну сою. З точки зору вирощування насіння вона нам не цікава. В Україні, на мою думку, ринок насіння сої не дуже цивілізований, на відміну від сегмента насіння соняшника та кукурудзи. Їх гібриди можна сіяти один рік, і всі виробники за цим суворо стежать. А ось сорти сої у нас доволі успішно сіють по кілька років. Ринок насіння цієї культури знищується відсутністю регулювання, контролю.

Агрохолдинг також займається вирощуванням насіння пшениці. Чиїй селекції ви віддаєте перевагу?

HarvEast одним із перших почав масово вирощувати на Донбасі імпортну селекцію цієї культури. В основному ми виробляємо гібриди Zaatbau – на них припадає близько половини портфеля. Ринок пшениці не надто великий, і частка Zaatbau в цьому сегменті досить значна. Ще частина портфеля припадає на українське насіння.

Думаю, соєвий ринок рано чи пізно теж стане цивілізованим. Зросте попит на гібриди пшениці та ячменю. Ми розраховуємо, що Україна врешті зможе експортувати насіння до Європи, тоді нам потрібно буде виробляти його ще більше.

Як ви вибирали ділянки під гібридизацію?

Є жорстокі вимоги з боку насіннєвих компаній. Якщо говорити про соняшник, то на полі цю культуру не повинні вирощувати три-шість років. А знайти на Донбасі поля, де стільки років не було соняшника, вкрай складно. Спочатку ми створили блок, потім виділили поля, на яких у нас було зрошення. Це були не найкращі землі, тому ми внесли на них дуже багато органічних добрив, які довелося привозити з усіх наших ферм.

Окрім цього маємо ще одну важливу умову – просторову ізоляцію. Так, до товарного соняшника повинно бути не менш ніж 1,5 км. Ми завжди виконуємо і цю вимогу.

Як вдалося домовитися із сусідами-фермерами, щоб вони не висаджували соняшник у радіусі декількох кілометрів?

Ми маємо великі консолідовані земельні масиви. Поруч з угіддями агрохолдингу працюють лише кілька фермерів – з ними й домовлялися. Довелося частково обмінятися полями, дали їм за обмін премію близько 10%. У підсумку отримали дуже хороший блок, де розташовані тільки поля HarvEast.

ТЕКСТ: ІРИНА ЧУХЛЄБ

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

7 хв. тому

Зміна кліматичних зон сприяє підвищенню врожайності соняшника

У зв’язку із глобальним потеплінням кліматичні зони змістилися на північ. Відтак, у Донецькій і Полтавській областях спостерігаються оптимальні погодні умови для вирощування олійних культур.

Landlord у партнерстві з компанією «Сингента» створили унікальний спецпроект «Рентабельність». У ньому на прикладі двох господарств буде відображено повний цикл вирощування соняшника в різних кліматичних зонах протягом сезону 2019 року. Які гібриди обирають аграрії, якими засобами захисту рослин обробляють та на який врожай розраховують? Тут зібрані дані, які стануть у пригоді кожному фермеру!

Донецька область

Кліматичні зміни у Донецькій області істотно відчуваються, запевнив Дмитро Міхно, комерційний директор господарства «Маяк», угіддя якого розташовані саме у цій області. Так, Дмитро Міхно розповів, що наразі у господарстві намагаються зміщувати терміни посіву, аби період цвітіння соняшника та інших культур не потрапив під посуху.

«Намагаємося раніше посіяти, хоча ще кілька років тому були заморозки, що згубно позначилося на врожаї. Досить добре, що ситуація змінилася», — прокоментував Дмитро Міхно.

Думку комерційного директора господарства «Маяк» підтвердив менеджер з технічної підтримки олійних культур компанії «Сингента» Геннадій Малина. Експерт запевнив, що зміни у кліматі дійсно відчутні. Тому необхідно аналізувати погодні дані за останні роки та враховувати це при плануванні термінів посіву.

Читайте: Розкрито секрет високої рентабельності соняшника

Полтавська область

Аналогічна ситуація спостерігається і в Полтавській області. Це підтвердив Анатолій Кибка, генеральний директор господарства «АПК Докучаєвські чорноземи», угіддя якого розташовані у Карлівському районі Полтавської області. Анатолій Кибка розповів, що протягом двох останніх років умови вологозабезпечення в цій кліматичній зоні стали більш сприятливими. Раніше кількість опадів була невеликою, що мало негативний вплив на врожайність. Змінився і температурний режим, відмітив Анатолій Кибка, і це пішло на користь показникам урожайності господарства.

Landlord разом з компанією «Сингента» надалі розповість, як на практиці втілюються теоретичні знання. Наступна публікація з нового проекту «Рентабельність» буде присвячена сходам соняшника та ефективності засобів контролю шкодочинних об’єктів. А сьогодні кожен охочий може ознайомитися із процесом підготовки до посіву соняшника, який дає врожайність від 42 ц/га.

 

Рентабельність соняшника   

17 години тому

США збільшує експорт кукурудзи на 40 млн т. Україні радять орієнтуватися на пшеницю ФОТО

Наступного сезону у виграші залишаться трейдери, які запропонують на світовому ринку пшеницю.

  • На глобальному ринку склалася надлишкова пропозиція кукурудзи, і дисбаланс буде тільки підсилюватися.
  • На відміну від попередніх років попит на ячмінь слабшатиме внаслідок зменшення закупівель культури Китаєм.
  • Оцінка перехідних світових запасів пшениці постійно зменшується на тлі зростання попиту на цей вид зерна.

З початку року весь сільськогосподарський світ перебував в очікуванні зустрічі США — КНР на найвищому рівні. 9 січня, коли завершилися триденні переговори між Вашингтоном та Пекіном із врегулювання торгового конфлікту, сторонам вдалося зблизити позиції у сферах енергетики та сільського господарства, проте з більш складних питань залишилися розбіжності. Між тим, наближалася дата 1 березня, коли термін 90­-денного перемир’я у торговій війні США та Китаю спливав.

Нарешті сторони визначилися, що зустріч Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна пройде протягом першого весняного місяця. При цьому все гучніше лунали думки про те, що сторони можуть укласти лише чергову «косметичну» угоду, яка не вирішить ключових торгових проблем, перша з яких — китайські заборонні мита на американську сою (хоча офіційний Вашингтон і заявляє про значний прогрес у перемовинах).

Але можна сказати, що справу вже зроблено — рішення про структуру посівів американські фермери приймають зазвичай до 1 лютого, і якісь корективи можуть бути внесені до 1 березня. У протилежному випадку фермери не встигають вчасно законтрактувати посівний матеріал, добрива і засоби захисту рослин. Інакше: у 2019 році у США будуть збільшуватися площі під кукурудзою та пропозиція культури зростатиме на і без того перенасиченому ринку. За попередніми розрахунками, які були зроблені минулого року, пропозиція кукурудзи із США на глобальному ринку може одразу вирости на 35–40 млн т (для порівняння — рекордний експорт культури з України цього року оцінюється у 28,5 млн т).

Це означає, що іншим провідним світовим постачальникам сільськогосподарської сировини, до складу яких входить і Україна, варто вже зараз шукати адекватне рішення. Виходом може бути збільшення площ під пшеницею, попит на яку на глобальному ринку має тренд до зростання. Звісно, виробники Північної півкулі вже не можуть внести зміни у структуру озимини, але ще не запізно переглянути плани на ярі посіви.

Загальний тренд

У лютому загальну оцінку глобального ринку продовольства дала Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO). Згідно з нею, світові ціни на продукти харчування почали рік на високій ноті — індекс продовольчих цін Організації в середньому виріс на 1,8% та становив 164,8 пункту. Однією з причин підвищення індексу називають зміцнення цін на пальмову та соєву олію внаслідок невизначеності результатів перемовин між КНР і США. На це накладається ще й сезонний фактор — зменшення пропозиції в основних країнах­постачальниках.

Хоча в цілому у FAO зазначили, що поки показник цінового індексу залишається доволі низьким — на 2,2% меншим, ніж рік тому.

При цьому індекс цін FAO на зернові становив у середньому 168,1 пункту, продемонструвавши лише незначне зростання у порівнянні з груднем. Ціни на основні види зернових були в цілому досить стійкими на тлі скорочення експортних поставок і високого світового попиту.

FAO: Зерновий прогноз

У черговій доповіді «Зведення попиту на зернові та пропозиції зернових» Організація надала цілком сприятливі прогнози з виробництва зерна у світі у 2019 році та визначила непогані перспективи для його постачальників.

Так, загальний остаточний обсяг виробництва зернових у 2018 році у світі, згідно з підрахункам FAO, становив 2661 млн т (що трохи перевищує попередній прогноз внаслідок збільшення валового збору кукурудзи, пшениці та рису).

Велика частина посівів озимої пшениці розташована в Північній півкулі, і, за попередніми прогнозами, очікується стрибок її виробництва, хоча загальний обсяг і не досягне рекордного рівня 2017 року.

Значною мірою прогнозоване зростання буде забезпечене за рахунок збільшення виробництва в Європі, де сприятливі погодні умови поліпшили види на врожай у поєднанні зі збільшенням посівних площ, головним чином обумовленим привабливими цінами.

Загалом найбільший приріст у порівнянні з минулим роком очікується в ЄС (як вже зазначено), Російській Федерації та Україні.

Індекс продовольчих цін FAO в середньому виріс на 1,8% і становить 164,8 пункту

У Північній Америці надмірно волога погода в основних районах виробництва озимої пшениці у США восени призвела до того, що посівні площі залишилися майже без змін, як і в Канаді. Однак, для Канади фахівці дали позитивний прогноз — за їх розрахунками, фермери збираються збільшити площі під ярою пшеницею, що приведе до збільшення у 2019 році загальної пропозиції зерна пшениці з Північної Америки.

За оцінками FAO, загальний світовий трейдинг пшениці у 2018/2019 маркетинговому році (тобто до липня наступного року) становитиме 171,8 млн т, що на 2,5%, або на 4,4 млн т нижче попереднього показника 2017/2018 маркетингового року. Скорочення закупівель очікується з боку таких країн, як Алжир, Індія, Марокко, ПАР і Туреччина.

При цьому світова торгівля фуражним зерном у поточному маркетинговому році може становити 196,4 млн т, що майже збігається з показником попереднього 2017/2018 маркетингового року, але загальне споживання зернового фуражу виросте до 1405 млн т, що на 34 млн т більше порівняно з попереднім маркетинговим роком. До речі, такий рівень споживання фуражного зерна взагалі є історичним максимумом, тому, як можна очікувати, в бік збільшення будуть переглянуті й прогнози щодо трейдингу фуражу.

Для українських постачальників у «фуражному прогнозі» важливою є інформація щодо скорочення обсягів торгівлі ячменем і сорго. На думку FAO, показники трейдингу цими культурами взагалі впадуть до найнижчого з 2006/2007 маркетингового року рівня — до 28,1 млн т для ячменю і 5,4 млн т для сорго. Причинами фахівці називають збільшення споживання кукурудзи внаслідок зниження цін на цю культуру і скорочення закупівель ячменю і сорго Китаєм, про що було заявлено владою КНР у січні.

Загальний рівень споживання зернових у 2018/2019 маркетинговому році прогнозується в обсязі 2657 млн т, що майже на 45 млн т (або на 1,7%) більше, ніж у минулому сільськогосподарському році.

Важливим є перегляд прогнозів щодо обсягу торгівля кукурудзою — він сягне у 2018/2019 маркетинговому році майже 159 млн т. Це на 2,3% вище за показник минулого маркетингового року — очікується, що закупівлі культури будуть збільшені Іраном, Мексикою, Саудівської Аравією та насамперед — європейськими країнами.

Але, як підкреслили у звіті FAO, прогнози невдовзі можуть бути переглянуті — адже у Південній півкулі у лютому розпочинають збір ярих зернових. Поки що, за попередніми даними, очікується збільшення у порівнянні з минулорічним виробництва кукурудзи — посіви перебувають у гарній кондиції.

USDA: Пшениця

У лютому сільськогосподарський ринок нарешті дочекався звіту USDA, робота якого, нагадаємо, протягом майже двох місяців була паралізована черговим shutdown (ситуація, яка може виникати у процесі прийняття бюджету США, коли діяльність всіх державних організацій призупиняється до вирішення спірних питань).

Втім, як зазначили фахівці, хоча звіт і приніс деякі сюрпризи, якогось помітного хвилювання на ринку не відбулося.

З позитивних новин можна відзначити відображену в звіті закупівлю Єгиптом 240 000 т французької та американської пшениці разом із 60 000 т української культури.

Також не відбулося якихось несподіванок і у прогнозах по Чорноморському регіону — адже більша частина даних вже була відома. Зокрема, Департамент сільського господарства США підтвердив офіційне виробництво пшениці у Росії на рівні 71,6 млн т на фоні збільшення прогнозу російського експорту до 37 млн т. Це досить високий показник, якщо врахувати, що виробництво культури у РФ у порівнянні з 2018 роком знизилося.

У цілому ж, за оновленим прогнозом USDA, виробництво пшениці у 2018/2019 маркетинговому році має збільшитися на 1,6 млн т у Росії, на 0,6 млн т у Бразилії та на 0,5 млн т у Парагваї.

Це збільшення буде, як зазначили фахівці, частково компенсоване зниженням валового збору культури у Китаї та Аргентині (сумарно на 1,4 млн т).

При цьому оцінка загального обсягу трейдингу пшениці переглянута у порівнянні з грудневим звітом Департаменту на 1,3 млн т у бік збільшення. Окрім Російської Федерації очікується збільшення експортних продажів, зокрема, Парагваєм. Крім того, негативні прогнози щодо постачання на глобальний ринок австралійської пшениці частково не виправдалися — за прогнозом USDA, у 2018/2019 маркетинговому році воно зменшиться у порівнянні з попереднім сільськогосподарським роком на 500 000 т, а не на 1 млн т, як прогнозувалося раніше.

При цьому американські аналітики прогнозують подальше зниження перехідних запасів пшениці у світі — до 267,5 млн т (на 0,6 млн т менше за попередній прогноз). Це підвищує привабливість збільшення посівних площ під культурою (власне, ярої пшениці) у країнах­продуцентах Північної півкулі — адже рішення про остаточне формування сівозміни приймається до 1 березня.

USDA: Фуражне зерно

Згідно з оновленим у лютому прогнозом USDA, світове виробництво фуражного зерна у 2018/2019 маркетинговому році становитиме 1372,1 млн т, що на 1,5 млн т менше порівняно з оцінкою у грудні минулого року.

Але для України прогноз, навпаки, був переглянутий у бік збільшення: виробництво на рівні 35,5 млн т та експорт у розмірі 28,5 млн т. Кожна з оцінок була збільшена на 500 000 т у порівнянні зі звітом Департаменту у грудні 2018 року.

Також очікується зростання виробництва кукурудзи в Аргентині, де були збільшені площі під культурою та склалися сприятливі погодні умови у вигляді достатньої кількості опадів на фоні високої температури повітря.

Закупівлі фуражного зерна скоротять Алжир, Індія, Туреччина, ПАР і Марокко

Ці два фактори (врожаї в Україні та Аргентині) повинні цілком компенсувати вкрай важкі умови, що склалися у Південно­Африканській Республіці, де більша частина врожаю культури загинула внаслідок посухи.

До того ж, як відзначили у USDA, у бік збільшення були переглянуті й оцінки врожаю кукурудзи у Китаї. Хоча КНР і не виступає експортером зерна на світовому ринку, збільшення виробництва послабить «тиск» Китаю на світовий ринок, де Піднебесна традиційно закуповує велику кількість фуражу.

Внаслідок цього USDA вважає, що світові запаси фуражного зерна у 2018/2019 маркетинговому році сягнуть 309,8 млн т, що на 1 млн т більше за оцінку грудня минулого року.

USDA: Олійні

І наостанок треба згадати переглянутий Департаментом сільського господарства США прогноз щодо виробництва соняшника у Чорноморському регіоні. Загалом великих несподіванок не сталося — Україна, згідно з прогнозом, зберігає першість як у виробництві соняшника, так і у пропозиції соняшникової олії на глобальному ринку.

За даними USDA, у 2018/2019 маркетинговому році виробництво насіння соняшника в Україні збільшиться у порівнянні з попереднім аналогічним періодом майже на 10% — до 15 млн т. При цьому виробництво соняшникової олії зросте до 6,2 млн т (на 6%), а соняшникового шроту — до 5,98 млн т (також на 6%).

Власне, експорт самого насіння соняшника має сягнути майже 100 000 т, що більш ніж у 2,5 раза перевищує рівень минулого маркетингового року, експорт олії становитиме 5,6 млн т, а шроту — приблизно 4,6 млн т.

Водночас USDA дещо послабив прогноз експорту української сої — у 2018/2019 маркетинговому році від буде меншим ніж 3 млн т. Щоправда, цьому є цілком логічне пояснення — в Україні набирає обертів власна переробка культури і соя поступово виходить із переліку суто експортних позицій.

Але, якщо брати до уваги прогноз північноамериканських фахівців, нарощування українського виробництва, переробки та експорту у цій групі буде проходити на тлі збільшення конкуренції з Російською Федерацією — прогноз USDA щодо врожаю соняшника у РФ у цьому маркетинговому році зріс до 12,55 млн т проти оцінки грудня у 11,5 млн т.

ТЕКСТ: Михайло Дикаленко

Новини   

22 години тому

Чому в Україні ціни на низку продуктів вже вищі, ніж в ЄС (ІНФОГРАФІКА)

Українські експортери соняшникової олії та курятини дешевше продають продукцію в Євросоюз, ніж на внутрішньому ринку, завдяки відшкодуванню ПДВ. Щоб в Україні подешевшали продукти, потрібні пільги для аграріїв.

Фахівці Економічного дискусійного клубу (ЕДК) в співпраці з виданням «Сегодня» нарахували 13 видів продуктів, які в Україні коштують дорожче, ніж в ближньому зарубіжжі, а деякі – навіть у країнах ЄС.  У нас вже навіть хліб дорожчий, ніж у Польщі.

За кількістю продуктів дешевого асортименту (по 7 позиціях) найбільше випереджають Україну Польща та Білорусь.

Експерти звертають увагу, що Україна посідає перше місце у світі з виробництва та експорту соняшникової олії. Та в Україні вона дорожча, ніж в Польщі, Угорщині та Іспанії.

Читайте: Як фермерам отримати кращу ціну на соняшник: три поради від Луїса Карлоса Алонсо

По цінах на курячі тушки Україна випередила на 8-10% Польщу, Угорщину та Білорусь. Водночас Україна входить до ТОП-6 найбільших у світі експортерів курятини і ТОП-3 у Європі.

Виконавчий директор ЕДК Олег Пензин, пояснює розрив цін на олію та курятину тим, що експортерам держава відшкодовує 20% – фактично за рахунок українського бюджету вони роблять «знижку» європейцям.

Молочні продукти дешевші в Угорщині, Іспанії, Білорусі, Польщі, ніж в Україні. Тут причину експерт бачить у виробництві: українські підприємства закуповують молоко у фермерів, а в ЄС та Білорусі є великі молочні ферми, де воно дешевше.

Фахівці ЕКД висловилися про те, які кроки потрібні Україні для зниження цін на продукти:

  • встановити пільгові ставки податків на агропродукцію (як у Польщі);
  • дати аграріям дешеві кредити та пільги при закупівлі техніки, сировини, обладнання
  • інвестувати у великі молочні ферми;
  • вартість «борщового набору» дозволить знизити будівництво сучасних овочесховищ (як у Білорусі), щоб українські овочі не псувалися до весни.

Як повідомляв раніше Landlord, у березні в Україні зафіксовано зниження ціни на м’ясо – зокрема, свинину, а також курячі яйця.

 

Думки   

21 березня 2019 10:02

Розкрито секрет високої рентабельності соняшника

Правильне планування сівозмін, заходів обробітку ґрунту та оптимальний підбір засобів для боротьби зі шкодочинними об’єктами допоможуть підвищити врожайність, а отже, і рентабельність соняшника.

На сучасні технології звертають увагу експерти спецпроекту «Рентабельність», започаткованого Landlord разом з компанією «Сингента».

Landlord у партнерстві з компанією «Сингента» створили унікальний спецпроект «Рентабельність». У ньому на прикладі двох господарств буде відображено повний цикл вирощування соняшника в різних кліматичних зонах протягом сезону 2019 року. Які гібриди обирають аграрії, чим обробляють та на який врожай розраховують? Тут зібрані дані, які стануть у пригоді кожному фермеру!

Як зазначив Дмитро Міхно (господарство «Маяк»), найбільша проблема, з якою стикається агропідприємство, — це нестача вологи. Ще одним викликом є контроль бур’янів.

«Проти амброзії ми підібрали як варіант фінської технології, так і ґрунтові гербіциди Примекстра TZ Голд у нормі 4,5 л/га. Молочай контролюємо за допомогою сівозміни, культивації, закупили глибокорозпушувач та гліфосати», — розповів Дмитро Міхно.

Експерт проекту — менеджер із технічної підтримки олійних культур компанії «Сингента» Геннадій Малина зазначив, що підприємство задіяло правильний підхід щодо контролю бур’янів: комбінацію агротехнічних та хімічних заходів.

Читайте: Найкращі гібриди соняшнику, що дають від 42 ц/га

У свою чергу, «АПК Докучаєвські чорноземи» задля підвищення врожайності застосовує семирічну сівозміну, що дозволяє ефективно контролювати шкодочинні об’єкти. Сівозміна — це головне, зазначає генеральний директор підприємства Анатолій Кибка. Однією з основних проблем у вирощуванні соняшника він називає періодичні спалахи розвитку певних шкідників, наприклад блішок. Проте якщо господарство застосовує сучасні засоби захисту рослин, то з цим проблем не виникає — як у «АПК Докучаєвські чорноземи».

Експерт Геннадій Малина резюмує:

«Сівозміна, яка використовується у господарстві, дозволяє ефективно вирощувати не тільки соняшник, а шкідливі організми можна успішно контролювати сучасними засобами захисту рослин».

Landlord разом з компанією «Сингента» надалі розповість, як втілюються на практиці теоретичні знання. Наступна публікація з нового проекту «Рентабельність» буде присвячена сходам соняшника та ефективності боротьби зі шкодочинними об’єктами. А сьогодні кожен охочий може ознайомитися із процесом підготовки до посіву соняшника, який дає врожайність від 42 ц/га.

Рентабельність соняшника   

20 березня 2019 10:58

Найкращі гібриди соняшника, що дають від 42 ц/га

Вирощування соняшника в Україні стало одним із пріоритетних напрямів у агросекторі. Підсумки експорту соняшникової олії лише за 2018 рік сягнули $3,2 млрд, що дозволило Україні стати найбільшим експортером у світі. Та яке насіння квітки сонця найкраще використовувати у різних кліматичних зонах?

Landlord у партнерстві з компанією «Сингента» створили унікальний спецпроект «Рентабельність». У ньому на прикладі двох господарств буде відображено повний цикл вирощування соняшника в різних кліматичних зонах протягом сезону 2019 року. Які гібриди обирають аграрії, за якими технологіями вирощують та на який врожай розраховують? Тут зібрані дані, які стануть у пригоді кожному фермеру!

Які гібриди соняшнику і чому?

Так, господарство «Маяк», земельні наділи якого розташовані в Олександрівському районі Донецької області (земельний банк 4000 га) у посушливих кліматичних умовах використовує гібриди соняшника НК Фортімі та СИ Арізона. Найбільший врожай із СИ Арізона донецькі аграрії отримали у 2017 році — 36 ц/га. Торік показник був 30 ц/га. НК Фортімі дає врожайність від 28 ц/га. Відтак, саме ці гібриди «Маяк» планує сіяти і цьогоріч, попередньо розраховуючи отримати із СИ Арізона від 30 ц/га та з НК Фортімі — від 28 ц/га.

Вибір підприємства схвалює й менеджер з технічної підтримки олійних культур компанії «Сингента» Геннадій Малина:

«Гарний вибір гібридів, коли присутні й класичні, і Clearfield®-гібриди, що дозволяє ефективно контролювати поширення вовчка. Щодо врожайності все логічно, оскільки СИ Арізона — середньостиглий гібрид і має більший потенціал врожайності, що в даному випадку також підтверджується на практиці».

Читайте: Як отримати 100% рентабельність із вирощування соняшника – спецпроект

У свою чергу, представники господарства «АПК Докучаєвські чорноземи», земельний банк якого зосереджений у Карлівському районі Полтавської області та становить 13 000 га, найоптимальнішими гібридами соняшника вважають НК Бріо та СИ Експерто. Власне, торік господарство отримало 47 ц/га врожаю гібрида НК Бріо та 38 ц/га — високоолеїнового СИ Експерто.

Зважаючи на середні показники по області у 28 ц/га, вибір гібридів аграріями «АПК Докучаєвські чорноземи» можна вважати більш ніж вдалим. Це підтверджує й директор департаменту аналітики Marcopolo Commodities SA Олена Нероба:

«Середня врожайність соняшника минулого сезону по області — 27,8 ц/га, що обумовлено не найоптимальнішими погодними умовами, проте вибрані гібриди показали гарну врожайність».

Цьогоріч господарство планує отримати врожаї гібридів соняшника НК Бріо від 42 ц/га та СИ Експерто від 40 ц/га.

Нагадаємо, що Landlord у партнерстві з компанією «Сингента» створили унікальний спецпроект «Рентабельність». У ньому на прикладі двох господарств буде відображено повний цикл вирощування соняшника у різних кліматичних зонах протягом сезону–2019. Які гібриди вони обирають, чим обробляють та на який врожай розраховують? Тут зібрані дані, які стануть у пригоді кожному фермеру!

Рентабельність соняшника   

Показати ще