ДІАЛОГ    18.05.2018 15:45

Україна та Франція: вікно можливостей для агробізнесу


Що у пересічних українців асоціюється із Францією? Вино, сир, Ейфелева вежа та мушкетери. Для багатьох пересічних французів єдиною асоціацією з нашою країною лишається Чорнобиль. Звичайно, це не заперечує розвиток політичних та економічних відносин, але й не сприяє процесу.

Французький бізнес лякає українська корупція. Але ті, хто таки наважився подолати велику відстань і приїхав працювати до нашої країни, відмічають її невичерпний потенціал. Сьогодні в Україні працюють 160 французьких підприємств. Директор журналу Landlord Ірина Чухлєб запросила на зустріч до ресторану Sam’s Steak House представників посольства Франції та провідних французьких компаній, що працюють в Україні вже понад 20 років, аби обговорити перспективи розвитку українського сільського господарства, відмінності, що існують між українською та французькою бізнес-культурою, якість сировини та застосування провідних технологій. Запрошення прийняли радник з економічних питань посольства Франції Ніколя Перен, генеральний директор «Данон» в Україні Наталі Алькер, генеральний директор «Лімагрейн Україна» Віктор Карбівський та голова правління Crédit Agricole Bank Жан-Поль Пьотровскі.

ЗЛІВА НАПРАВО: ІРИНА ЧУХЛЄБ, ЖАН-ПОЛЬ ПЬОТРОВСКІ, ВІКТОР КАРБІВСЬКИЙ, НАТАЛІ АЛЬКЕР, НІКОЛЯ ПЕРЕН

Ірина Чухлєб (І.Ч.): Усі присутні тут компанії вже багато років працюють в Україні. Які перспективи ви бачите для себе у подальшій роботі на українському ринку?

Ніколя Перен (Н.П.): Протягом останніх років в Україні відбулися і продовжують відбуватися реформи, спрямовані на стимулювання розвитку сільського господарства. Я маю на увазі реформи в рамках асоціації з ЄС, що сприяють наближенню українського законодавства і регламенту до європейського. Це створює придатне середовище для компаній, що хочуть розвиватися саме в галузі сільського господарства.

Порівняйте середню врожайність пшениці в Україні та Європі. Навіть зважаючи на те, що протягом останніх 10 років українські компанії доклали багатьох зусиль, потенціал для підвищення врожайності ще є. Зараз українські аграрії збирають близько 60 млн т зернових, а можуть збирати 100 млн т. У тваринництві також спостерігаються позитивні тенденції протягом останніх років. Незначна собівартість виробництва кормів гарно стимулює розвиток м’ясного та молочного тваринництва, а також птахівництва.

Жан-Поль Пьотровскі (Ж-П.П.): У сільського господарства України дуже великий потенціал. Реалізуючи його, аграрії зможуть збирати 100 млн т зернових вже у перспективі п’яти-десяти років. Оскільки врожайність поступово збільшується, ці плани цілком досяжні. Сільгоспвиробники вже змогли поєднати кількість і якість. Це дозволило їм наростити обсяги та розширити географію свого експорту на міжнародних ринках. Українські продовольчі товари представлені на африканських, європейських та азійських ринках. Але з точки зору самих підприємств досягти цілі у 100 млн т нелегко. Адже потрібно інвестувати, мати потужності для зберігання, інфраструктуру, нове обладнання. Потрібно запроваджувати навчальні програми, готувати менеджерів, здатних досягти цієї амбітної цифри.

Наталі Алькер (Н.А.): Найскладнішим завданням для українського бізнесу сьогодні є отримання сировини відповідної якості. Наприклад, в усіх сусідніх країнах молоко другого класу заборонене, а в Україні його подекуди використовують. Щоб досягти відповідної якості, всі українські виробники молока повинні застосовувати нове обладнання, використовувати належні практики виробництва.

НАТАЛІ АЛЬКЕР

І.Ч.: «Данон» вже пройшов цей довгий шлях від допомоги фермерам у створенні кооперативів та компенсування відсотків по кредитах до отримання сировини відповідної якості.

Н.А.: Частка молока екстра-класу у портфелі «Данон» становить 97%. Якщо Україна хоче розвивати молочне виробництво, вона повинна підвищити якість молока, аби досягти європейського рівня. Сьогодні в країні лише 10% від загального обсягу виробництва молока відповідають нормам якості екстра-класу. Підвищення якості в перспективі дозволить виробникам збільшувати обсяг експорту. Та не варто забувати й про внутрішній ринок, адже для харчових продуктів саме внутрішній споживач основний. Потрібно перш за все думати про нього. Потрібно стимулювати людей краще працювати, забезпечувати їх роботою.

«Данон» вірить у можливості свого зростання і розвитку в Україні, у можливість розширення виробництва. Ми щойно завершили наш стратегічний план, в якому саме про це говоримо.

Віктор Карбівський (В.К.): У «Лімагрейн» безліч можливостей на українському ринку. Перш за все це пов’язано з попитом на наші продукти. У цьому сезоні будемо святкувати вже 10 років роботи в Україні. За цей час ми суттєво збільшили наші долі практично по всіх культурах: бобові, ячмінь, пшениця, соняшник, кукурудза, ріпак. У нас є що запропонувати аграрію і на заході, і на сході країни.

І.Ч.: Що з вашого насіння користується найбільшим попитом?

В. К.: Соняшник, кукурудза, пшениця, останні три роки стрімко розвивається ріпаковий напрям. Ми пропонуємо нову генетику. Понад 2000 наших акціонерів — французькі фермери, і нам добре відомі усі складнощі та проблеми в сільському господарстві. Тому ми намагаємося максимально задовольнити вітчизняних сільгоспвиробників. Недаремно наш слоган: «Від фермерів до фермерів». Це дає нам впевненість у завтрашньому дні. Щороку компанія інвестує більше 14% від загального обороту в селекційні дослідні програми. Наші селекціонери роблять усе можливе, аби запропонувати продукти, які принесуть додану вартість, зроблять українського сільгоспвиробника більш конкурентним за врожайністю та якістю.

І.Ч.: Чи бачите ви якісь відмінності між бізнес-культурами України та Франції? З якими основними складнощами стикаються тут французькі компанії?

Ж-П.П.: Перш за все, ми бачимо дуже позитивну інвестиційну динаміку в Україні. Усе більше компаній готові інвестувати у сільське господарство, продовольче виробництво. Навіть на рівні нашого банку ми бачимо, що збільшується кількість компаній, які мають досить стабільне бачення розвитку аграрного сектора. Ми говорили вже про величезний потенціал. Він навіть більший, ніж зараз у Франції. Україна цікава тим, що тут є потенціал буквально в усіх напрямах, в усіх секторах. Навіть у фінансовому — ми бачимо дуже сприятливий економічний розвиток, зростання економіки на 2,5–3% на рік. Є надходження інвестицій. Економічна ситуація стала більш стабільною у порівнянні з іншими роками. А значить, сільгосп виробники можуть на довший термін планувати свою роботу і свої вкладення. Звичайно, у порівнянні з іншими країнами в Україні є деякі складнощі на адміністративному рівні. Це стосується взаємодії з Антимонопольним комітетом, Фіскальною службою. Ці складнощі як раз і відрізняють Україну від інших європейських країн. Україні необхідна прозорість: і в сільському господарстві, і в інших галузях. Узяти хоча б боротьбу з корупцією. Тут потрібно прискорювати всі процесі. Є ще одна дуже важлива тема — напружена ситуація на ринку праці. Цей ринок в Україні менш стабільний у порівнянні з іншими європейськими країнами, що пов’язано із трудовою міграцією. Виїжджає багато фахівців із великим досвідом. Загалом еміграція набула масового характеру. Відтік робочої сили спричиняє великий тиск на заробітну платню. Це ускладнює компаніям інвестування.

Н.А.: Говорячи про потенціал, ми маємо на увазі зростання. В Європі зараз зростання практично дорівнює нулю. А в Україні, незважаючи на всі труднощі, ми можемо спостерігати зростання на 3–5%. Це як раз те, що нас відрізняє. З робочою силою ситуація дуже нестабільна. Іноді у нас навіть виникають кризові ситуації, коли просто не вистачає робочих рук — не лише кваліфікованих працівників, навіть працівників нижчого рівня. Думаю, наша помилка у тому, що ми не усвідомлюємо їх важливості як інтегральної частини самого виробництва. Ще одна проблема, із якою я стикаюся регулярно, стосується ціни і маржі. У нас постійна інфляція, ситуація нестабільна. Увесь час ми повинні знову і знову обговорювати ціни. І з фермерами, які є нашими постачальниками, і з дистриб’юторами.

І.Ч.: Як «Данон» конкурує з іншими компаніями за сировину, на долю вартості якої припадає левова частка у ціноутворенні?

Н.А.: Багато компаній хотіли б мати гарну сировину, гарне молоко. Зараз його в країні не так багато. Тож якщо ми хочемо збільшувати споживання молочних продуктів та обсяги експорту, нам необхідно все більше молока високої якості. Тому відносини з фермерами для нас стратегічне питання. Ми їх залучаємо навіть до розробки нашої стратегії, бо хочемо розвивати з ними стратегічні відносини як на середній, так і на тривалий термін.

І.Ч.: Яка проблема на молочному ринку найбільша?

Н.А.: Тіньовий ринок, який спотворює картину, має дуже великий вплив на ціни. Не всі грають за однаковими правилами. Не всі встановлюють відповідні ціни та зарплати. Не всі сплачують податки. Тому для нас у пріоритеті прозорість.

В.К.: В українських аграріїв у багатьох випадках є те, чого не мають їх європейські колеги. Це право вибору: що сіяти та за якою технологією. Сьогодні в Європі існують обмеження щодо застосування деяких засобів захисту рослин та ліміти внесення азотних добрив. Проте в Україні немає доступного фінансування для дрібних та середніх господарств, стабільності національної валюти та довгострокового планування.

І.Ч.: Якою буде стратегія «Данон» в Україні? Чи задоволені ви результатами та розвитком цього сегмента?

Н.А.: Ми задоволені саме ситуацією на ринку. Звичайно, великою проблемою була інфляція. І в молочному секторі вона була вищою, ніж в інших. Звичайно, ця інфляція вплинула на зниження споживання. Але така ситуація спостерігалася й у попередні два роки. Зараз вона більш-менш стабілізувалася. Наша стратегія — розвивати надалі виробництво, збільшувати споживання молочних продуктів.

Якість наших продуктів в Україні відповідає європейській. Крім традиційних ми намагаємося розвивати сучасні продукти, які можуть зацікавлювати українського споживача. Наприклад, ми розробили лінію корисних продуктів для споживання на ходу.

І.Ч.: «Данон Україна» розглядає можливість експортувати до єс традиційні українські продукти?

Н.А.: Ми зацікавлені експортувати до Європи наші продукти. Для нас це велика ціль і велике завдання. Але нам потрібно подолати усі адміністративні бар’єри. У нас вже навіть є клієнт з Європи — польська компанія. Коли ми владнаємо усі адміністративні формальності, 30 філій Danone у різних країнах світу комерціалізують нашу продукцію. Не лише традиційні кефір та сир, а й такі марки, як «Растішка», «Активія», що вже відомі в Європі.

І.Ч.: Які фінансові програми пропонує малим та середнім фермерам Креді Агріколь Банк?

Ж-П.П.: За майже 25 років, які Crédit Agricole працює в Україні, ми багато що зрозуміли про цю країну, віримо у її сільськогосподарський розвиток — тому й готові фінансувати цей сектор. Наша частка на цьому ринку становить приблизно 8%. Серед наших клієнтів близько 3000 агрокомпаній. Окрім фінансових послуг ми також надаємо клієнтам експертну підтримку. У банку працює команда експертів із сільськогосподарських питань, і клієнтам це дуже подобається. Ми фінансуємо поповнення обігових коштів, а також надаємо фінансування на інвестиційні цілі: купівлю нового обладнання, будівництво приміщень для зберігання продукції. Найбільший попит на фінансування саме обігових коштів, але останнім часом також збільшується і кількість запитів на фінансування інвестиційних цілей.

Є у нас і досвід надання послуг з авалювання векселів. Ми надаємо клієнтам не лише локальну експертизу, а й послуги та експертизу наших установ в інших країнах.

У банку діють партнерські програми з виробниками засобів захисту рослин та насіння, сільгосптехніки, у межах яких ми пропонуємо найкращі фінансові умови для наших клієнтів. За 2017 рік їх кількість збільшилася до 33. Фінансування в рамках цих програм також зростає, наприклад фінансування агротехніки збільшилося у чотири рази. Також ми пропонуємо новий для ринку продукт — агрострахування. Фінансування в рамках цього продукту полегшує аграріям доступ до кредитів.

І.Ч.: Як найближчим часом буде розвиватися український насіннєвий ринок?

В.К.: Динаміка врожайності тієї ж кукурудзи за останні 10 років істотно зросла. Це пов’язано з розвитком агротехнологій та у першу чергу з розвитком насінництва. Багато наших партнерів вже збирають 10 т цієї культури з гектара та навіть більше. Це дуже хороша врожайність, не нижча за європейську. У господарствах, де застосовується якісне насіння та високі технології, урожайність така, як у Франції. Ринок насіння буде розвиватися. Вимоги до насіння будуть зростати. Якісне сертифіковане насіння суттєво посуне низькорепродукційний сегмент. Бо врожайність залежить від якості насіння на 40–60%, а в окремих випадках і більше. Вартість насіння в загальній структурі витрат становить до 15%. Насіння — це не та частина, де можна заощадити.

І.Ч.: Чи є у вас програми, здатні зробити якісне насіння більш доступним для українських фермерів?

В.К.: Ми багато інвестуємо в селекційні програми, зокрема у селекційну станцію по кукурудзі у Черкаській області. У нас є спільні програми разом із банком Crédit Agricole. Ми знаходимо загальні рішення та активно впроваджуємо їх в життя. Крім цього, ми здійснюємо технологічну підтримку наших фермерів, розробляємо інноваційні технології. Нещодавно вивели на ринок технологію Hydraneo, що знижує ризики посухи при вирощуванні кукурудзи.

Цього року ми запровадили нову програму Easy VR. Це елементи точного землеробства із застосуванням різних норм висіву на одному полі, що відрізняється за ґрунтово-кліматичними умовами. Це підвищує врожайність та оптимізує технології виробництва, знижує витрати.

І.Ч.: Як на українському ринку французькі компанії взаємодіють між собою? наскільки розвинена кооперація?

В.К.: Звичайно, ми конкуренти. Але відносини між насіннєвими компаніями мають більш дружній характер у порівнянні з іншими галузями. Головною ознакою насіннєвого бізнесу є те, що тут немає короткострокових разових угод, це стосується усіх учасників ринку.

Н.А.: Між французькими компаніями дуже гарні стосунки. Французька ділова спільнота в Україні не дуже велика. Компанії беруть активну участь у різних заходах, виставках, завжди об’єднуються, між ними є справжній командний дух, вони разом працюють. У нас є аграрний комітет, що регулярно збирається під егідою Французько-української торгово-промислової палати. Ми спільно обговорюємо проблеми, намагаємося знайти шляхи їх вирішення, а також обговорюємо те, що відбувається в аграрному секторі країни.

І.Ч.: З якими проблемами до вас найчастіше звертаються французькі компанії?

Н.П.: Є проблеми, пов’язані з різними адміністративними процедурами. Наприклад, з вирішенням питань щодо Антимонопольного комітету, Фіскальної служби. Незабаром посівна, потрібно підготувати поле, внести добрива.

А кілька французьких компаній не можуть завезти до України добрива, бо чекають саме адміністративного вирішення питання, яке постійно відкладається. Але є й позитивні моменти, про які говорили і Наталі, і Віктор. Це стосується якості продукції й тих зусиль, що докладаються до запровадження інновацій. Зараз дуже багато уваги приділяється саме екологічним питанням, і французькі компанії пропонують різні технології та рішення щодо сталого використання природних ресурсів, збереження ґрунтів, діяльності в рамках кліматичних змін.

НІКОЛЯ ПЕРЕН

І.Ч.: Можливо, французькі банки більш охоче видають кредити французьким компаніям?

Ж-П.П.: Французькі банки відкриті для всіх, не лише для французьких компаній. Два найбільші французькі банки входять до десятки фінустанов, які мають найбільші активи саме тут, в Україні.

Н.А.: Скоріше французькі компанії мають більше довіри до французьких банків.

Ж-П.П.: У 2017 році наш кредитний портфель збільшився на 25% порівняно з 2016-м. Цього року стратегія Crédit Agricole передбачає надання більшої підтримки малим та середнім підприємствам. Раніше ми співпрацювали з господарствами, що обробляють понад 400 га. Зараз також будемо фінансувати господарства з площами від 200 га. У них дуже відповідальні керівники. Ризики доволі стабільні та невисокі.

І.Ч.: Яким буде максимальний розмір кредиту для таких господарств?

Ж-П.П.: Це буде залежати від самого господарства і тих цілей, на які йому потрібні кошти. Наше завдання — створити для малих господарств привабливі умови кредитування. Також ми переглядаємо умови продуктів та процесів, щоб вони були найбільш прийнятні для клієнтів. Застава по цих кредитах буде залежати від типу самого господарства. Це може бути майбутній врожай. Зараз набирають обертів аграрні розписки, і ми також розглядаємо впровадження цього інструменту фінансування.

Н.А.: «Данон» може пропонувати відповідні інвестиції у якість. Ми знаємо, як це робити, маємо великий досвід щодо організації, навчання. У нас дуже гарно розвинена система аудиту відповідно до європейських правил. Ця система дозволяє нам бачити, де і що саме потрібно покращити, в якому напрямку працювати далі. У нас є експерти в Україні, є європейські експерти. Ми можемо надавати будь-які поради й консультації щодо вибору генетики, здоров’я тварин, щоденного менеджменту, доїння, поводження з молоком після доїння для збереження його якості. Ми можемо стати першими покупцями цього якісного продукту, який завдяки нашій підтримці може бути створений. Наприклад, ми можемо супроводжувати кредитування разом із банком-партнером. Можемо гарантувати, що будемо купувати це молоко. І навіть можемо давати гарантії щодо ціни, за якою будемо його купувати, якщо це буде інвестування в технології чи в обладнання для покращення якості.

І.Ч.: Зараз Мінагрополітики за підтримки посольства Франції організовує дні України у Франції, аби познайомити французів з українськими продуктами харчування. Дуже цікаво почути думку присутніх: наскільки цей захід буде корисним? Яку українську агропродукцію варто було б запропонувати французьким споживачам?

В.К.: Думаю, французьку сторону можуть зацікавити українські нішеві культури, наприклад гірчиця. Серед продуктів харчування, безперечно, мед.

ВІКТОР КАРБІВСЬКИЙ

Н.А.: Французів зацікавлять продукти з незвичним для них новим смаком. Продукти, що мають історію, про які можна щось розповісти. Наприклад, пряжене молоко, ряжанка. Можливо, і сир домашній. Хоча тут можуть бути проблеми, пов’язані із регламентом, оскільки це необроблене молоко.

І.Ч.: Як, на вашу думку, може зрости торговельний обмін між Францією та Україною?

Ж-П.П.: Комерційний торговий обмін між країнами за останні два роки зріс приблизно на 23%. У країні спостерігається позитивне сальдо на рівні 330 млн євро. Однак, незважаючи ні на що, Франція лишається великим експортером продукції до України. Вона десь на 9-му місці у світі та десь на 4-му місці серед європейських країн.

Н.А.: Потрібно, щоб Україна була більш відомою у Франції. Зараз французи дуже мало знають про Україну. Дехто навіть не може її знайти на мапі. Наприклад, коли я сказала родичам, що їду до України, вони мене питали: «Це де?» Потрібно, щоб Україна більше популяризувала себе в культурному плані, презентувала свою агропродовольчу продукцію. Думаю, це дуже гарна ідея, яка буде добре сприйнята.

І.Ч.: Що робить посольство Франції, аби популяризувати Україну?

Н.П.: Зараз товарообмін між нашими країнами збільшується. Україна багато експортує до Франції зерна, макухи, соняшникової олії. Звичайно, розвиток такого товарообміну не безкінечний, бо потреби також обмежені. Та й на ринку ЄС велика конкуренція. Європейські виробники побоюються конкуренції з боку українських компаній, бо останні пропонують товари за конкурентною ціною. До того ж в Україні розвивається переробка. Думаю, Україна буде частіше виходити на європейський ринок з переробленою продукцією, нішевими продуктами, продуктами з високою доданою вартістю. Франція експортує до України саме ті продукти, де вона найбільш сильна, — вино, сири, насіння. Україна зі свого боку буде збільшувати імпорт цих товарів паралельно з покращенням рівня життя. Є ще один вид експорту із Франції до України, який стрімко розвивається протягом останніх двох років, — це експорт обладнання та технологій. Зараз все більше французьких виробників пропонують технічні рішення, експортують сюди техніку, від тракторів, розкидувачів добрив до цілих технологічних ліній для переробки продукції. Коли ми будемо пропонувати високі технології вашим виробникам, покращиться якість продукції і для України, і для європейського ринку.

ТЕКСТ: ІРИНА ЧУХЛЄБ, МАРИНА БРИКИМОВА      ФОТО: ОЛЕКСАНДР ЛАРИЧКІН

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!