Аналітика    25 лютого 2019 11:22

Як фермерам вивести продукцію у великі торгівельні мережі України

Що потрібно зробити фермеру, аби побачити свій продукт на полицях гіпермаркетів

У бесідах із вітчизняними аграріями ми неодноразово чули від них про фермерські програми співпраці з великими торговими мережами в Україні.

Landlord вирішив дізнатися, що саме потрібно зробити фермеру, аби започаткувати співробітництво з провідними гравцями роздрібного продовольчого ринку.

Виявилося, що поширена думка про супер- або гіпермаркети як недоступну для дрібних виробників територію дещо не відповідає дійсності.

Спеціальні фермерські програми ритейлерів працюють в Україні не перший рік і продовжують активно розвиватися. Взяти участь у них може кожен бажаючий фермер, але для цього потрібно пройти низку перевірок, мати прозоре виробництво, а головне — безпечний продукт. Великі мережі зі свого боку пропонують ряд переваг для підприємців, такі як гнучкі комерційні умови, супровід у логістиці тощо.

Landlord звернувся до мереж «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» та «Ашан», аби дізнатися детальніше про таку співпрацю: які фермери можуть брати участь, що для цього потрібно та які вигоди отримує сам підприємець.

Ми попросили представників вказаних мереж відповісти на такі запитання:

  1. Яка історія програми співпраці з фермерськими господарствам, які завдання ставилися на початку?
  2. Скільки фермерських господарств наразі беруть участь у програмі та які переваги надає мережа учасникам?
  3. Яким вимогам має відповідати продукція фермера?

«МЕТРО Кеш Енд Кері Україна»

Як розповіли Landlord у «МЕТРО Кеш енд Кері Україна», у 2016 році мережа започаткувала програму «Фермове» у співпраці з компанією Syngenta.

Власне, «Фермове» — це програма тристороннього співробітництва між компанією «МЕТРО Кеш енд Кері Україна», виробником насіння та добрив Syngenta та українськими фермерськими господарствами.

Три роки тому проект «Фермове» розпочинався у співпраці з 30 підприємствами. Наразі кількість учасників зросла до 70.

У 2018-му частка продукції, вирощеної в рамках проекту «Фермове. Овочі», становила 56% від реалізації цієї групи товарів у мережі, охоплюючи понад 30 товарних категорій протягом сезону локальних овочів.

Ключова умова для фермера — його продукція має бути безпечною, відповідати міжнародним стандартам та виготовлятися згідно з українським законодавством у сфері харчової безпеки.

Натомість фермер у рамках проекту отримує якісне насіння, добрива від провідної насіннєвої компанії Syngenta, а також консультаційну підтримку з боку виробника. «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» у свою чергу надає надійний і вигідний канал збуту врожаю у 23 ТЦ METRO під власною торговою маркою «Фермове».

Крім того, ще на етапі планування посівних кампаній фермери вже мають чітке розуміння щодо асортименту та обсягів, які вони зможуть реалізувати в METRO.

У разі відсутності у фермера можливості здійснювати передпродажну підготовку товару всю логістику — забір товару зі складів фермера, охолодження, сортування, упаковку тощо — «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» бере на себе, забезпечуючи при цьому найкращу якість відповідно до міжнародних стандартів та українського законодавства у сфері харчової безпеки.

Побачивши перспективу нового напряму, протягом 2017–2018 років крім компанії Syngenta до проекту долучилися й інші виробники насіння та добрив.

«Такі проекти — приклад взаємовигідної співпраці між великим бізнесом та локальними виробниками продукції, які надають якісний та безпечний товар», — зазначили у «МЕТРО Кеш енд Кері Україна».

«Ашан»

За словами керівника проекту «Фермерські товари» і керівника периметру «Свіжі продукти» департаменту закупівлі «Ашан» Вікторії Шило, така ініціатива базувалася на бажанні клієнтів купувати товари для здоров’я. «Це світова тенденція, що підтверджується як дослідженнями ринку, так і нашими прямими контактами з клієнтами в Україні та інших країнах присутності «Ашан», де тренд «здорового» з’явився декілька років раніше, — підкреслила Шило. — Стратегія компанії «Ашан» акцентується на якісному, здоровому та локальному».

Фактично проект «Фермерські товари» в «Ашан Рітейл Україна» був закладений у тому ж 2016-му. Але, як каже Шило, після цього був тривалий період тестування програми співробітництва з фермерськими господарствами, й офіційно проект запустили лише у березні 2018 року.

«Анонс про запуск «Фермерських товарів» ми зробили одночасно із відкриттям нового гіпермаркету «Ашан Рів Гош» — саме в ньому ми спроектували окрему зону для фермерської продукції. Підготовка до реалізації цього проекту в кінцевому вигляді тривала протягом восьми місяців», — розповіла Шило. Пошуки фермерів розпочали, обмежившись радіусом 150 км від Києва, аби забезпечити злагоджену логістику. Для залучення фермерів звернулися до Міністерства аграрної політики України та заручилися підтримкою аналітичних компаній, брали участь у конференціях, де говорили про активний пошук учасників та бачення подальшої співпраці.

«Ашан Рів Гош» — гіпермаркет концепту audastore, або так званий сміливий магазин. У ньому тестуються різні проекти. Якщо тести показують позитивну динаміку, проект впроваджується в інших гіпермаркетах мережі. Зараз «сміливий магазин» є в кожному форматі: у гіпермаркетах «Ашан», супермаркетах «Ашан супермаркет» та магазинах біля дому «Мій Ашан».

Попри відносно невеликий час, що пройшов зі старту проекту, «Ашан» вже має 30 партнерів-фермерів, а в асортименті налічується понад 390 товарів.

Зараз у мережі представлена фермерська продукція таких груп товарів, як молочні продукти, тверді та розсільні сири, ковбасні вироби, курячі яйця, мед. Наступна група товарів, реалізацію якої планує компанія, — бакалія.

За неповний 2018 рік у рамках проекту «Фермерські товари» було продано понад 37 т продукції, що відпускається на вагу, і більше 200 000 одиниць фасованих товарів. Наявність фермерських товарів була забезпечена у п’яти магазинах мережі у столиці, також була започаткована робота програми у Львівському регіоні.

Основною перевагою, яку «Ашан» пропонує партнерам-фермерам, Шило вважає супровід товарів, що надає мережа.

«Ми готові надати підприємцю консультацію щодо шляху від готового продукту до полиці магазину, деталізуючи та пояснюючи всі процедури та процеси цього ланцюга. У комерційних умовах ми більш гнучкі та пропонуємо компромісні та полегшені варіанти співпраці, наприклад відстрочку платежів», — зазначила вона.

При цьому існує декілька ключових вимог до фермерських продуктів.

Перша — безпека. У роботі мережа надає перевагу перевіреним виробникам, які дотримуються вимог законодавства з питань безпеки харчових продуктів. На всіх етапах виробництва діють суворі санітарні норми.

Друга вимога — прозорість виробництва продукту. Кожного фермера, з яким співпрацює «Ашан», представники компанії знають особисто, у кожного з них вони були на виробництві, у господарстві. Бачили умови утримання тварин, чистоту приміщень, проаналізували, чим годують тварин. Оцінили умови та технологію виробництва продуктів, зробили пробну закупівлю. І звісно ж, оцінили смакові якості.

«У співпраці ми надаємо перевагу роботі з малими та середніми фермерськими господарствами України, які вирощують та виробляють сезонні продукти. Перед стартом реалізації продуктів та укладенням домовленостей ми обов’язково проводимо внутрішній аудит на підприємствах та виробництвах», — додала наша співрозмовниця.

У найближчому майбутньому «Ашан» планує розвивати цю програму, збільшити кількість партнерів, товарів, покрити усі регіони, в яких представлена мережа, та розширити асортимент товарів.

Текст: Дар’я Герман

Фото: надані прес-службами компаній

 

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

8 години тому

Земля в Україні може подорожчати в 5 разів. Три чинники, що впливатимуть на ціну

Після відміни земельного мораторію ціна на землю в Україні може зрости до 5 тис. доларів за гектар, при цьому масове скуповування українських сільгоспугідь великими транснаціональними компаніями є лише стереотипом, не підкріпленим європейською практикою.

Про переваги відкриття ринку землі в Україні розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я», проектний менеджер Easy Business Дмитро Лівч.

Експерт відзначив, що за показником продуктивності з 1 га землі Україна на 25–40 % відстає від країн Європи. І причина тому – недостатні інвестиції в агросектор економіки.

Читайте: Секрет Румунії: зростання виробництва зернових при статичних площах посівів

Водночас відкриття ринку землі стане каталізатором зміни структури виробництва в агросекторі, що стимулюватиме зростання інвестицій в Україну. Збільшення ціни на землю може бути позитивним сигналом для інвесторів, які хочуть вкладати кошти не тільки в українську землю, а й в інфраструктуру, суміжні галузі АПК.

Позитивні ефекти земельної реформи в Україні

  • Зростання іноземних інвестицій в українську економіку
  • Зростання ВВП

Експерти вважають, що Україна може очікувати на близько $100 млрд (або 7%) додаткового економічного зростання в наступні 10 років після відкриття ринку землі в країні.

«Це найбільша структурна реформа, яка може на цей момент перезапустити економіку України», – наголосив Дмитро Лівч.

За його словами, зміна системи кредитування, коли земля буде віддаватися під заставу коштів, дасть змогу збільшити доходи населення та обіг грошей у країні.

Що впливатиме на ціну землі в Україні?

По-перше, низька сьогоднішня ціна порівняно з іншими країнами.

«Земля в Україні є недооціненою», – говорить Дмитро Лівч. Вартість нормативно-правової оцінки землі в країні становить $1200 за 1 га, тоді як у розвинених європейських країнах – близько $25 тис., у країнах Центрально-Східної Європи – близько $5–10 тис. за 1 га.

За рахунок внутрішнього зростання ціна на землю в найближчі 10 років може збільшитися до близько $5 тис. за 1 га.

По-друге, зростання продуктивності землі за рахунок інвестицій.

По-третє, системні форми, які дуже потрібні Україні (судової системи, правоохоронних органів), які можуть зменшити інвестиційні ризики в Україні і «які мають відбутися уже цього року, або наступного – за каденції вже нового Парламенту і нового Президента».

«Це все дозволить спрогнозувати вартість землі, що важливо для тих компаній, які хочуть інвестувати в Україну. … Це один із тих активів, які можуть збільшити  дохідність і стабільність агросектора», – вважає експерт.

Чи існує ризик масової скупки землі?

Сьогодні багато хто побоюється, що з відкриттям ринку землі в Україну можуть зайти транснаціональні компанії, які скуплять більшість сільськогосподарських площ.

Проектний менеджер Easy Business вважає, що це стереотип, який не підкріплений реальними аргументами.

«Це не є типовим» – говорить  Дмитро Лівч, і про це свідчить проаналізований експертами досвід 60 країн Центрально-Східної Європи.

На початку 90-х років, коли в цих країнах відкрився ринок землі, вони також були інвестиційно привабливими для іноземних компаній. Проте практика показала, що масової скупки в них не відбулося.

«В Україні 32 га сільгоспземлі. Навіть при найнижчій оцінці потрібно 50 млрд доларів, щоб скупити ці землі!» – коментує експерт.

Крім того, один із законопроектів земельної реформи передбачає регулювання обсягів продажу. Ним планують встановити, «що не можна буде купити більш як 30% землі, яка пропонується до продажу».

Landlord раніше повідомляв про те, що комітет ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин розробив 4 варіанти земельної реформи в Україні.

 

Новини   

11 години тому

Україна – третя серед експортерів агропродукції до ЄС

За останні 12 місяців Україна посіла третє місце серед головних постачальників продукції АПК до країн Євросоюзу, лишивши позаду Китай. Річний приріст вартості імпорту українських агропродовольчих товарів у ЄС становив 331 млн євро або 6%.

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт.

Згідно з офіційним звітом Європейської Комісії, за експортом сільгосппродукції до ЄС лідирують США з обсягом поставок 12,4 млрд євро, на 2-му місці – Бразилія (11,8 млрд євро), на 3-му – Україна (5,9 млрд євро). Далі йдуть Китай (5,7 млрд євро) і Аргентина (5,2 млрд євро).

Читайте: США визнали Україну топовим експортером курятини

Аналітики відзначають, що приріст вартості імпорту товарів АПК з України в річному обчисленні дорівнює 331 млн євро, що становить 6%.

При цьому Україна посіла 16-те місце серед ТОП-20 основних напрямків експорту агропродовольчої продукції з ЄС.

Landlord раніше повідомляв про те, що за перші два місяці 2019 р. українські аграрії експортували продукції на суму $3,5 млрд, що на 24,4% (на 683,8 млн) більше, ніж за відповідний період минулого року. Частка агропродукції в загальному експорті України становить 43,9%.

Трейдинг   

21 квітня 2019 09:47

У світі щороку від зараженої їжі вмирає 420 тис. людей. Новітні способи визначення безпечності продуктів

Розвиток світової торгівлі, з транспортуванням продуктів  харчування на величезні відстані, потребує нових наукових інструментів дослідження їх якості. Один із методів – повногеномне секвенування, яке дає можливість відстежити патогени, прочитуючи поєднання їх генів.

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Щороку у світі від вживання зараженої їжі гине понад 420 тис. людей і майже 600 млн хворіють. Захворювання харчового походження можуть підірвати або знищити засоби до існування тисяч людей. Якщо домогтися того, щоб продовольство вироблялося і перероблялося, не втрачаючи своєї безпеки на всьому шляху виробничо-збутового ланцюжка, це дозволить захистити здоров’я людей, зберегти робочі місця і створити рівні умови для ведення торгівлі.

Читайте: «Я стану першим фермером у моїй сім’ї» – кенійська дівчинка боротиметься з голодом у світі

При виникненні захворювань харчового походження відповідальні органи зобов’язані встановити загальні параметри спалаху і знайти джерела зараження. Повногеномне секвенування – це методика читання генної інформації, що дозволяє встановити конкретну послідовність, за якою визначаються ті чи інші мікроорганізми. Ці послідовності ДНК – як відбитки пальців. Для кожного організму і його штамів вони унікальні, а отже, метод дозволить виявити джерело патогенів з раніше недоступною точністю.

4 напрямки, в яких повногеномне секвенування допомагає відстежити патогенних збудників і зберегти безперебійність торгівлі продовольством:

1. Дозволяє з більшою точністю встановити, який інгредієнт у багатоскладовому харчовому продукті відповідальний за спалах захворювання. Якщо ви з’їли яйце і захворіли, зрозуміло, що справа в яйці. Але якщо ви захворіли, скуштувавши киш? У чому причина – в яйцях, маслі, молоці або іншому інгредієнті? Повногеномне секвенування точніше, ніж традиційні методи, дозволяє встановити, який саме інгредієнт ніс у собі патоген.

2. Дозволяє визначити джерело зараження – в якій ланці продовольчого ланцюга продукти стають зараженими. Так, наприклад, у червні 2014 р. у низці країн виник великий спалах зараження сальмонелою, судячи з усього, пов’язаний зі споживанням яєць. Сталося понад 350 випадків у кількох країнах Європи. Було взято зразки з 5 ресторанів у Великій Британії, і методом повногеномного секвенування доведено, що випадки були різними, але пов’язаними між собою. Додаткові зразки для повногеномного секвенування з кількох європейських країн показали, що самостійні епізоди зараження вели до одного і того ж європейського виробника яєць.

4. Може з більшою визначеністю виявити зв’язок між спалахами захворювання відразу в декількох країнах. Глобальний обмін даними повногеномного секвенування міг би сприяти більшій ефективності реагування на спалахи захворювань харчового походження та запобігання їх подальшому поширенню.

Хоча вартість цієї технології знижується, не у всіх країн є кошти, щоб впровадити її. Не завжди є лабораторна інфраструктура і можливості для виконання цього типу аналізу. Щоб повногеномне секвенування стало робочим інструментом для всіх, необхідна загальна рішучість зробити цю технологію доступною для всіх країн.

Глобальна мета гарантування продовольчої безпеки, поліпшення харчування людей та сприяння сталому розвитку сільського господарства може бути досягнута тільки за умови, що їжа буде безпечною. Це лежить в основі ліквідації голоду.

Landlord раніше повідомляв про те, що у світі голодує 113 млн людей. ФАО назвала 8 країн з найбільшим дефіцитом продовольства.

Фото на заставці: FAO/Roberto Faidutti

AgroWeekend   

19 квітня 2019 16:31

Що імпортувала Україна в 2018 році: ТОП-5 агропродуктів (ІНФОГРАФІКА)

У 2018 році Україна імпортувала агропродукції на $5,5 млрд доларів, що на 17,4% більше, ніж торік. Найбільшим імпортером стала Польща, звідки було закуплено товарів на $556 млн.

Торік Україна достатньо активно вела зовнішню торгівлю. Так, у 2018-му було встановлено історичний рекорд з експорту агротоварів – $18,6 млрд. При цьому, найбільшим попит був на соняшникову олію, кукурудзу та пшеницю (57% від загального експорту). Головним ринком для вітчизняних аграріїв стали країни ЄС, які закупили продукції на $6,3 млрд.

Власне, найбільше ми й купували у ЄС – $2,7 млрд, зокрема, у Польщі, яка надала нам агропродукції на півмільярда доларів США (точніше на $556 млн. – Ред.). З азійського регіону імпорт склав $1,066 млрд, Латинської Америки – $409 млн доларів (7,5%), Африки – $292 млн (5,3%).

Так, згідно даним Державної служби статистики України, найбільше закупівлі припали на морожену рибу – $550 млн, насіння соняшнику – $258,3 млн, цитрусові – $216,3 млн, банани – $144,3 млн та шоколад – $132,6 млн.

Читайте: Новоствореному фермерському господарству: як отримати від держави 60 тис. грн субсидії

Landlord склав ТОП-5 найбільш затребуваних імпортних агропродуктів 2018 року. Відзначимо, що в даному рейтингу відсутні вироби із тютюну та алкоголю, яких Україна в загальному закупила на $906 млн.

Риба, ракоподібні і молюски $550 млн

  1.  Риба морожена – $351,6 млн. (Ісландія – $82,2 млн.)
  • Скумбрія – $80 млн (Ісландія – $46,5 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $77,3 млн. (США – $30 млн)
  • Оселедець – $65 млн (Норвегія – $28 млн)
  1. Риба свіжа або охолоджена – $107,3 млн (Норвегія – $93,5)
  • Форель – $20 млн. (Норвегія – $17,4 млн.)
  • Лосось атлантичний – $7,7 млн.(Норвегія – $7,6 млн.)
  • Спарові, або морські карасі – $4 млн. (Туреччина – $3,2 млн)
  1. Філе рибне та інше м’ясо риб (включаючи фарш), свіже, охолоджене або морожене- $44 млн (Ісландія – $10 млн)
  • Оселедців – $11 млн (Ісландія – $8,7 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $4,2 млн (Аргентина – $3,5 млн)
  • Сом – $3,2 млн (В’єтнам – $3,2 млн)

 Плоди та горіхи ($526 млн)

  1. Цитрусові, свіжі або сушені$216,3 млн (Туреччина – $121,1 млн)
  • Мандарини$105 млн (Туреччина – $62,7 млн)
  • Апельсин – $53,9 млн (Туреччина – $22,8 млн)
  • Лимони і лайми – $38,2 млн (Туреччина – $25,8 млн)
  1. Банани – $144,3 млн (Еквадор – $69 млн, Коста-Рика – $48 млн)
  2. Виноград – $31 млн (Туреччина – $14,3 млн)

Різні харчові продукти – $407 млн.

  1.  Шоколад – $132,614 млн (Польща – $48,7 млн)
  2. Інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти – $60 млн (Іспанія – $14 млн)
  3. Хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби – $57 млн (Польща – $20,3 млн)

 Насіння олійних культур ($341 млн)

  1. Насiння соняшнику – $258,3 млн. (Туреччина – $87,6 млн)
  2. Насіння свиріпи або ріпаку$32,4 млн. (Німеччина – $18,6 млн)
  3. Інші олійні культури (кунжут, гірчиця, мак, диня та ін) – $15 млн (Індія – $3,4 млн)

Какао-продукція – $307 млн

  1. Какао-масло – $56,8 млн (Нідерланди – $28,5 млн)
  2. Какао-паста – $46,1 млн (Кот-Д’івуар – $35,5 млн)
  3. Какао-боби – $41 млн (Гана – $38,7 млн)

Раніше Landlord повідомляв, про ТОП-15 позицій українського експорту аграрної продукції.

 

Рейтинги   

19 квітня 2019 10:14

Варю каву підлеглим та активно підтримую спорт в регіоні – Євген Дудка про важливість корпоративної складової

Корпоративна етика та повага до кожного працівника – головні складові в розвикту компанії. Саме таких принципів дотримується засновник групи компаній «Вілія» Євген Дудка. Власник одного з найбільших агрохолдингів Волині не цурається готувати своїм топ-менеджерам каву та щедро винагороджувати працівників за сумлінну працю.

Такі постулати Євген Дудка озвучив у рамках проекту «Унікальний ругіон». Зокрема, власник групи компаній «Вілія» та керуючий компанії «Волинь-Зерно-Продукт» відзначив, що серце колективу не може битися без здорового корпоративного духу, побудованого на взаємоповазі та відчуття довіри.

«Існує таке поняття, як корпоративний дух, і його потрібно підтримувати. Так, нещодавно особисто супроводжував порибалити до Норвегії працівників, які в нашій компанії вже понад 10 років, серед них були і водії, і вантажники. Добре мати і спільні традиції. Наприклад, на Новий рік ми купуємо ялинку у горщику, а потім садимо біля офісу. Щире запитання «Як справи у твоєї дитини?» додає працівнику впевненості в тому, що компанія його цінує і поважає як людину та особистість, а не розглядає тільки як гвинтик у великому виробничому механізмі. Або, наприклад, я завжди приїжджаю до офісу на 15 хвилин раніше та роблю топ-менеджерам каву. Такі прості речі дуже підтримують дух. Працівники мають відчувати себе захищеними. У житті бувають різні кризові ситуації, і людина має знати, що є компанія, на яку він може покластися. Наші співробітники впевнені, що у разі проблеми вони отримають захист та підтримку» – підкреслив управлінець.

Читайте: Побудова агробізнесу за принципами НАТО від Євгена Дудки

Крім того, Євген Дудка додав, що на його підприємстві майже удвічі вищі зарплати, ніж середні по регіону. Також його господарство є лідером з виплати орендної плати за земельні паї та приймає активну участь у соціальних проектах:

Кількість працівників по групі підприємств налічує 1300 осіб із середнім рівнем заробітної плати 14 700 гривень, у той час як на Волині, якщо не помиляюся, середній рівень — 8700 гривень на місяць. Тобто передусім ми соціально відповідальні стосовно наших співробітників.

Більше того, ми серед лідерів на ринку з виплати орендної плати за земельні паї; маємо низку соціальних проектів — виплати стипендій відмінникам у школах, підтримка сільського спорту, долучаємося до культурного виховання молоді.

Відзначимо, раніше Євген Дудка розповів, чому однією з головних цілей його компанії «Вілія» є об’єднання фермерів у кооперативи, і які дивіденди вони від цього отримають.

Думки   

Показати ще