Як глобальні кліматичні зміни впливають на аграрний бізнес та що з цим робити

СЕРГІЙ КРИВОШЕЄВ, начальник департаменту корпоративного страхування страхової компанії «ІНГО УКРАЇНА»

Кліматологи вже давно б’ють на сполох через одну вкрай серйозну проблему. Протягом останніх років Арктика влітку нагрівається швидше, ніж широти помірних та тропічних зон. У результаті різниця між температурами цих широт значно скорочується, що у свою чергу призводить до послаблення глобальних вітрів. Таким чином циклони та антициклони змінюються все рідше. В одних регіонах аж занадто спекотно та тривалий час немає опадів. Проте області низького тиску днями заливає дощем. Погода змінюється все рідше. Вчені застерігають, що унаслідок глобального потепління значні території планети зовсім скоро будуть непридатними для життя. Підвищення температур стане причиною зменшення врожайності, спека вб’є життя в морях та океанах, ліси будуть знищувати пожежі, які викликатиме спека.

 

ЗМІНА ОБСТАВИН

За даними NASA, 2017 рік був найтеплішим за всю історію спостережень із 1880-го. А німецький перестраховик Munich Re Group при цьому зазначив, що майже 93% всіх подій у 2017-му у світі — це стихійні лиха.

Їх макроекономічний вплив спеціалісти оцінили у $320 млрд. Таким чином, в аспекті природних катастроф 2017 рік став найдорожчим. Найбільших втрат зазнали США та країни Карибських островів під час сезону ураганів.

Але 2018-й вже б’є минулорічні рекорди. За даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), нинішній рік став одним із найспекотніших в історії, встановивши нові температурні рекорди в багатьох країнах. ВМО зафіксувала велику посуху й аномально високі температури протягом літа в Північній Європі (від Ірландії до країн Балтії та Південної Скандинавії). «Ця посуха супроводжувалася нестачею води, місцевими грозами з великими зливами та пожежами, що призвело до втрат врожаю, оскільки вологість ґрунту знизилася», — відзначено в повідомленні ВМО.

Португальська метеорологічна служба констатує, що 2018 рік можна впевнено порівнювати із 2003-м, коли була зафіксована найвища температура у країні за всі часи (40 °С). 17 липня у Норвегії та Фінляндії були зафіксовані рекордно високі температури — 33,5 °C і 33,4 °C відповідно. Через аномальну спеку в Литві та Латвії був навіть оголошений режим надзвичайної ситуації. Високі температури (≥35–40 °С) зафіксовані у Німеччині. За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, у липні 2018-го по всьому світу зафіксовані 118 історичних температурних рекордів.

Економічні наслідки зміни клімату в першу чергу випробовують на собі аграрії. Урожайність німецької пшениці в поточному році буде меншою за звичайну, прогнозує міністерство сільського господарства Німеччини. Валовий збір пшениці зменшиться до 24,6 млн т, на 7,5% у порівнянні з минулим роком, повідомляє видання Bild. Європейське агентство з моніторингу аграрних ресурсів (MARS) оцінює врожайність німецької пшениці в 77,8 ц/га (минулого року — 80,9 ц/га, в середньому за останні п’ять років — 78,1 ц/га). Німеччина, яка зазвичай була експортером пшениці, цього року може перетворитися на імпортера. І це для Берліна вперше за три десятиліття. У Скандинавії, Балтії, Польщі, частині Росії та України (до довгострокового середнього) через посуху та пожежі втрачено від 5 до 30% врожаю зернових.

Це лише перші прояви змін. Очікується зростання частоти інших екстремальних погодних явищ, таких як град, сильні вітри та проливні дощі в окремих регіонах Європи. В Україні ми також досить сильно відчуваємо розбалансування погодних умов. Критично високі температури влітку, що чергуються із потужними зливами та градом, і зима з переходами від плюсових показників до дуже низьких температур.

 

ЧАС УНИКАТИ РИЗИКІВ

За останні 20 років в Україні змінився ритм сезонних явищ — снігові опади, весняні паводки та початок цвітіння. Погодні умови стають більш жорсткими. Прикарпаття та Закарпаття страждають від зростаючої кількості паводків, а у південних регіонах фіксуються дуже серйозні посухи. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, на сьогодні територія посівних площ, які потребують епізодичних поливів, оцінюється у 90%.

Початок цього року запам’ятався негативними подіями на аграрному ринку, і більшість із них були пов’язані з погодою. Ми стикнулися на початку із м’якою, але затяжною зимою, а потім стрімкою весною. Посівна кампанія пройшла в несприятливих умовах та в дуже стислі строки. Протягом весняної вегетації на більшості території України не було жодного дощу. У південній та східній частині Україні у травні вже спостерігався дефіцит доступної вологи. Рослини споживали вологу, яка сформувалася після танення снігового покриву. Більшість агротрейдерів вважає, що тиск на галузь буде тільки посилюватися і зовсім скоро аграрії опиняться у вкрай несприятливому становищі. Вже сьогодні вони відзначають велику кількість опадів взимку, а потім відсутність вологи протягом вегетаційного періоду, коли вона якраз дуже потрібна. Великий стрес викликають у рослин і різкі коливання температур, які вночі можуть становити 16 °С, а вдень сягати 35 °С.

За останні десятиріччя межі природно- кліматичних зон змістилися на 200–300 км на північ. На Поліссі в десятки разів збільшилися площі посіву кукурудзи та соняшника. Не варто забувати про деградацію ґрунту, яку викликають зміни клімату та інтенсивні технології вирощування. Відсоток пустель із кожним роком збільшується. Міністр екології Остап Семерак застерігає, що залежно від рівня процесів деградації ґрунту втрати агровиробників можуть перевищити 20 млрд гривень на рік.

Таким чином, глобальні кліматичні зміни, які призводять до зниження виробництва сільськогосподарської продукції, вимагають серйозної адаптації сільського господарства до нових умов. Вихід у цьому випадку один — збільшувати ефективність та відповідальність агробізнесу там, де це можливо. А в інших випадках захищати фінансові ризики перевіреними сторіччями методами. У тому числі й за допомогою страхування, яке дозволяє господарству відновити свої втрати в результаті настання випадку.

Наприклад, страхова компанія «ІНГО Україна» вже багато років пропонує найрізноманітніші програми для захисту посівів та врожаю різних культур. Як правило, найчастіше аграрії страхують зернові культури, соняшник, ріпак, кукурудзу тощо. Також можна страхувати тепличні господарства, овочі відкритого та закритого ґрунту, тварин, багаторічні насадження (сади та виноградники), сільськогосподарську техніку, нерухомість, спеціальне обладнання, товари на складах чи елеваторах. У господарствах, що працюють з нами вже не перший рік, знають, що можна не втрачати гроші через фактори, які від них не залежать. Страховий захист насправді гнучкий та зручний навіть в умовах обмежених фінансів підприємства.

Схожі статті

Залиште коментарій

Please enter your comment!
Please enter your name here