У першому півріччі аграрії отримали лише десяту частину державних коштів

Цього року на підтримку аграрного сектора виділено 6,4 млрд гривень. Це 1% від згенерованого сільськогосподарською галуззю в 2017 році ВВП. За перше півріччя сільгоспвиробники отримали на руки менше 10% від річного аграрного бюджету. Станом на 6 липня виконавцям бюджетних програм направлено 382,7 млн гривень.

 

Така динаміка тим не менш не є загрозливою. По-перше, минулого року на цю дату аграрії ще навіть не почали отримувати кошти. По-друге, перша половина року не показова, оскільки перші три з половиною місяці пішли на підготовчу роботу: консультації по галузях, узгодження з держорганами, внесення поправок, затвердження, виявлення помилок та їх виправлення. «До травня документарна робота була закінчена, і, повірте, з огляду на кількість етапів, а також часто відсутність єдиної позиції всередині окремих груп аграріїв, це спринтерська швидкість», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Також за деякими програмами 1 липня тільки закінчилися терміни подачі документів, наприклад за програмою часткової компенсації вартості посадкового матеріалу. За програмою часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин перші виплати заплановані на 25 серпня. За програмою часткового відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів — на 20–25 липня. При цьому сума заявок на перше півріччя досягла 1 млрд гривень, що свідчить про інтерес до програм.

За результатами першого півріччя безумовно вдалими можна назвати програму компенсації вартості сільгосптехніки, здешевлення утримання корів у сільгосппідприємствах і підтримку садівництва. Найнижча динаміка — у програми підтримки фермерства.

Що освоєно на середину року і які проблеми виявили перші місяці реалізації держпрограм підтримки?

Найоперативніші

Левова частка виплачених коштів у першому півріччі припала на програми підтримки тваринництва. Це логічно, враховуючи, що вони займають найбільшу частку в загальній сумі держпідтримки на рік — 4 млрд з 6,4 млрд гривень. Із 383 млн гривень, перерахованих галузі в першому півріччі, 266,5 млн гривень, або 70% були спрямовані за програмою 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва».

Якщо розглянути конкретні тваринницькі програми, 6,741 млн гривень були перераховані на надання фізичним особам спеціальної бюджетної дотації за утримання молодняку великої рогатої худоби, який народився в їх господарствах. 257,6 млн гривень пішло на надання спеціальної бюджетної дотації за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму суб’єктам господарювання, які є юридичними особами (за кожну наявну на 1 січня поточного року корову).

Тут видно дисбаланс у швидкості освоєння коштів великими компаніями і приватними особами. Але на те є просте пояснення. Громадяни хочуть пройти черговий етап верифікації соціальних пільг, субсидій, отримання яких може ускладнити наявність додаткової допомоги. За словами директора з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослава Жаліла, люди в змозі підрахувати, який вид допомоги їм більш фінансово вигідний, вміють орієнтуватися у програмах та оптимізувати їх. Тому, швидше за все, вичікувальна позиція жителів сіл пов’язана з розумінням техніки розрахунку субсидій, вважає економіст. У Міністерстві аграрної політики і продовольства офіційно цю версію не коментують. Однак судячи з того, що прогнозують пік запитів на дотацію з боку фізичних осіб на осінь, причину поточної низької активності прекрасно розуміють.

Фактичний же сплеск інтересу до програм може статися і раніше. За даними Landlord, МінАПК звернулося до Мінсоцполітики з проханням роз’яснити порядок нарахування субсидій у контексті отримання дотацій. Відомство Андрія Реви дійшло висновку, що «гроші на теля» не включаються до загального доходу і, таким чином, конфлікту між їх отриманням і правом на субсидію немає. Якщо це буде оголошено офіційно, можна очікувати значної активізації заявок на дотацію з боку фізичних осіб.

Відносно невеликі суми були виплачені в рамках компенсації вартості кредитів за програмою часткової компенсації відсоткової ставки за банківськими кредитами, залученими для покриття витрат, пов’язаних із здійсненням діяльності в галузях вівчарства, козівництва, бджільництва, звірівництва, кролівництва, шовківництва та аквакультури — по квітень 2018 року нараховано всього 21 400 гривень. Програма надання часткової компенсації вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств із переробки сільськогосподарської продукції в частині витрат, що фінансуються за рахунок банківських кредитів, реалізована на 547 300 гривень.

Техніка на швидкості

За програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (часткова компенсація вартості техніки та обладнання) за перше півріччя виділено понад 100 млн гривень. За цією програмою сільгоспвиробники можуть отримати 25% компенсації вартості техніки вітчизняного виробництва, і ще 15% до цієї цифри — для фермерських господарств. Щоб потрапити під програму, українська техніка повинна відповідати вимозі щодо локалізації виробництва в Україні на рівні не менше 45%.

Незважаючи на те що зараз ця програма одна з найбільш ефективних, учасники ринку сходяться на думці, що, швидше за все, фінансування за нею не буде вибрано. Природним обмежувачем є номенклатурний ряд українських виробників сільгосптехніки, а також те, що попит на техніку генерують в основному виробники невеликого масштабу, яким необхідні малопотужні зразки. При цьому, за оцінкою експертів, у сегменті тракторів до 50 к. с., на який максимальний попит з боку дрібних фермерів, української техніки практично немає — цей сегмент займають китайські машини.

Максимально залучений у цю програму Харківський тракторний завод Олександра Ярославського. Минулого року при виробництві 800 тракторів, з яких 300 були реалізовані на внутрішньому ринку, за програмою компенсації 20% вартості компанія продала майже третину — 87 тракторів на 127,7 млн гривень.

Зараз обговорюється ідея перенаправити частину фінансування за програмою компенсації вартості техніки на суміжний напрям — компенсацію вартості вагонів-зерновозів. Відповідна норма була прийнята депутатами 5 липня в законі «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо впровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» №7010.

Пропозиція дотувати покупку зерновозів обурила виконавчого директора Національного комітету з промислового розвитку Анатолія Гіршфельда. Він вважає, що з урахуванням високої вартості вагонів нововведенням зможуть скористатися тільки великі агрокомпанії. «Новела, скоріше, орієнтована на гігантів, таких як «Кернел» або «Нібулон», які вирішили придбати вагони для перевезення зерна після дерегуляції вагонної складової тарифу «Укрзалізниці», — зауважує він.

«Кернел» Андрія Веревського дійсно активно розширює власний парк вагонів. Що стосується «Нібулона» Олексія Вадатурського, якого також називають серед потенційних вигодонабувачів, то компанія спростувала зацікавленість в участі у цій програмі. «Нібулон» не планував і не планує в майбутньому купувати вагони, оскільки вважає, що проблема не в кількості вагонів, а в їх ефективному використанні. Тим більше «Нібулон» не лобіював цю законотворчу ініціативу. Ми просимо викреслити нашу компанію з переліку підприємств, зацікавлених у такій компенсації, і не маніпулювати нашим ім’ям. Це наша чітка позиція, якої ми завжди дотримувалися і не плануємо відступати від неї в майбутньому», — йдеться в заяві компанії.

Садівники і насіння

Програма підтримки садівництва реалізується еталонно-пропорційно. За перше півріччя (за підсумками весняної закладки садів) було отримано понад півтори сотні заявок від 164 господарств на суму 150 млн гривень, тобто половина від річного бюджету на загальну площу 5100 га. Серед культур, на закладку виробництва яких отримано компенсацію, переважають насіннєві — 1100 га, кормові — 400 га, горіхоплідні — 2200 га, ягідні — 900 га. Виноградники закладені на 400 га, а хмільники — всього на 20 га.

Надійшов запит на кілька десятків тисяч гривень на компенсацію 80% від вартості вітчизняного насіннєвого матеріалу. На думку виконавчого директора Насіннєвої асоціації України Сюзанни Григоренко, ефективність програми буде зрозуміла ближче до кінця року.

Фермери — аутсайдери

Програма підтримки фермерства викликає найбільше нарікань. Вона акумулюється на рівні областей, проте результати по ній невеликі. Причина в тому, неофіційно розповідають в Асоціації фермерів і приватних землевласників, що половина «фермерського мільярда» закладена на компенсацію вартості кредитів, а фермери — не найактивніші позичальники. Активно вибираються гроші тільки на екстразнижку в 15% на придбання техніки. Усього на сьогодні подано заявок приблизно на 6 млн гривень. За найоптимістичнішими прогнозами, до кінця року буде вибрано не більше чверті із закладеної в бюджеті суми, вважають в АФЗУ.

«Створення порядку використання коштів за цією програмою було віддано на відкуп асоціації. Вважалося, фермери краще знають, що їм потрібно. Виявилося, що цей похід не спрацював», — пояснює один з народних депутатів — членів аграрного комітету парламенту. Передбачається, що кошти за цією програмою можуть бути перерозподілені: їх одержувачами залишаться фермери, однак механізм отримання зміниться. Конкретні пропозиції поки розробляються.

Оцінюючи піврічний результат впливу програм, розробники нагадують, що вони орієнтовані на проекти з довгим терміном окупності. Тому навіть проміжну їх оцінку можна дати не раніше ніж наприкінці року, а повну картину буде видно через три-чотири роки. Зараз можна констатувати, що дотації надали ефект детінізації в галузі — принаймні в частині тваринництва. За даними державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», частка ідентифікації приплоду ВРХ у I кварталі цього року зросла в п’ять разів — з 9% до 45%. Також майже на півтисячі збільшилася кількість фермерських господарств з офіційним статусом.

Текст: Віталій Кравченко

Схожі статті

Залиште коментарій

Please enter your comment!
Please enter your name here