Необхідність оновлення матеріально‑технічної бази особливо гостро стоїть на порядку денному українських аграріїв останні п’ять років. Парк сільгосптехніки у країні зношений на 85%, але з початком військових дій на Сході країни далеко не всі аграрії наважувалися інвестувати в оновлення своїх технічних парків.

Обсяг продажів сільгосптехніки в Україні почав зростати лише у 2016‑му. І за два роки український ринок знову перетворився на один із найбільш ємних і динамічних ринків сільгосптехніки у світі. Експерти оцінюють його мінімум у $1,3 млрд, а багато світових виробників вважають основним ринком збуту своєї продукції. Звичайно, у позиціонуванні брендів багато що залежить від дилерів. Вони не просто знайомлять аграріїв із технікою, продають, забезпечують сервісне обслуговування — вони роблять техніку доступнішою. Проте поки найбільшим попитом в країні, як і раніше, користується імпортна техніка, причому не тільки нова, але й та, що вже використовувалася. Головними критеріями вибору агрегату залишаються його надійність, висока продуктивність, здатність якісно і швидко вирішувати поставлені завдання. New Holland, John Deere, Class, Case IH, Fendt… Навіть ті, хто не мають стосунку до сільського господарства, знають про ці торгові марки.

Однак у період весняно‑польових робіт важливим стає не стільки питання наявності техніки, скільки можливість оперативно полагодити її у разі несправностей. Редакція журналу Landlord проаналізувала статистичні дані щодо наявності техніки в регіонах, а також дані відкритих джерел про кількість сервісних центрів і обсяг навантаження на них. Чим вище навантаження, тим, відповідно, більше сервісних центрів необхідно, щоб задовольнити споживчий попит. Чим воно нижче, тим більший попит у регіоні на якісне та своєчасне обслуговування сільгосптехніки. У регіоні з більшим навантаженням на сервісні центри більший попит на технічне обслуговування і перспективніша ніша для обслуговуючих компаній.

У розрахунок бралися наявні в регіонах сервісні центри дилерів, магазини запчастин, які часто надають послуги з ремонту, та майстерні сільгосптехніки. Розрахунок навантаження був таким: кількість тракторів та комбайнів у регіоні ділилася на кількість офіційних, зареєстрованих безпосередньо в цих же регіонах сервісних центрів. Чим вище співвідношення техніки до обслуговуючих підприємств, тим менше задоволений попит на обслуговування. А отже, тим більше перспектив і тим ширша ніша для тих, хто бажає інвестувати у розвиток бізнесу з обслуговування сільгосптехніки.

№1 ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ

№2 КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ

№3 ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ

№4 ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ

№5 КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ

№6 ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ

№7 ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ

№8 ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

№9 ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ

№10 ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ

№11 ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ

№12 ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ

№13 ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ

№14 МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ

№15 ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ

 

Залиште коментарій

Please enter your comment!
Please enter your name here