Конкуренція з Росією на світових ринках пшениці та кукурудзи буде посилюватися

СЕРГІЙ ФЕОФІЛОВ, Генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт»

СТАЄ ТІСНО

 

Причорноморський регіон відіграє все більш істотну роль на світовому ринку пшениці. У минулому сезоні 2016/17 Росія посіла першу позицію світового рейтингу експортерів пшениці, Україна — п’яту, Казахстан — восьму. Однак сумарно причорноморські країни задовольнили лише 27% світового попиту на пшеницю. Якщо поточні прогнози справдяться, у нинішньому 2017/18 маркетинговому році на частку цих трьох країн Причорномор’я прийдеться близько третини світової торгівлі пшеницею (60 млн т, або 33%). Для порівняння, частка ЄС становить 15%, США — 14%. Перша половина сезону закінчилася, і результати експорту в цей період дозволяють робити доволі оптимістичні прогнози. За перші шість місяців три країни регіону відвантажили на експорт більше 37 млн т пшениці (з урахуванням борошна в перерахунку на зерно), що на 18% випереджає показники аналогічного періоду минулого року.

Для України чотири з п’яти основних напрямків експорту пшениці досить далекі: Індонезія, Бангладеш, Єгипет, Філіппіни, Корея. У порівнянні з минулим роком цьогоріч скоротили купівлю українського зерна Індія, Єгипет, Таїланд. Найбільш болючим для країни загрожувало стати різке скорочення закупівель пшениці з боку Індії, яка в минулому маркетинговому році була найбільшим покупцем української пшениці.

Однак, у першій половині поточного сезону наростили закупівлі української пшениці Індонезія, Бангладеш, країни ЄС, Філіппіни. Особливо значуща присутність у даному списку Індонезії, яка є другим найбільшим світовим покупцем пшениці, поступаючись тільки Єгипту. Поточний сезон стане першим, коли Індонезія очолить рейтинг покупців української пшениці. Раніше першість належала (у порядку зворотного відліку років) Індії, Таїланду, Єгипту.

Найбільший світовий імпортер Єгипет теж споживає в основному причорноморську пшеницю. Для Росії Єгипет і Туреччина залишаються основними напрямками експорту. Останні два‑три сезони зростають відвантаження російської пшениці і на далеких напрямках: до п’ятірки найважливіших покупців російської пшениці входять також Бангладеш та Індонезія.

Раніше було більш чітке розмежування: Україна поступилася позиціями у Єгипті і Туреччині, змінюючи акценти в бік Південно‑Східної Азії. Росія посилювала свої позиції на Близькому Сході та в Африці. Зараз тенденція змінилася: Росія конкурентоспроможна і у далекій Азії. Причому конкуренція посилюватиметься у міру розвитку російської портової інфраструктури.

Що може бути далі? Друга половина поточного маркетингового року не обіцяє жодних сюрпризів, оскільки Причорноморський регіон вже реалізував левову частку свого експортного потенціалу. Цікавіше зазирнути в майбутній 2018/19 сезон. Зараз стан ринку грає на користь Чорноморського регіону: більше 90% посівів озимої пшениці перебувають у доброму та задовільному стані. Ризики загибелі від невдалої перезимівлі поступово наближаються до нуля.

При цьому в США у січні відзначали екстремальні погодні умови, у результаті посіви пшениці там значно постраждали. Наприклад, у штаті Техас 44% посівів у поганому стані.

При цьому котирування Чиказької товарної біржі, що є індикатором  для формування цін у світі, значною мірою залежать від США. Ситуація, що склалася, дозволяє припустити, що Причорноморський регіон не тільки отримає черговий хороший урожай пшениці, але й зможе продати його за непоганими цінами.

Другим припущенням є подальше зміцнення позицій регіону в світовій пшеничній торгівлі в майбутньому сезоні. Більше того, ймовірне також посилення впливу країн регіону і в формуванні світових цін.

Однак, свого роду ризиком є посилення конкуренції між країнами всередині регіону. Про конкуренцію Росії та України на ринках збуту вже згадувалося вище. А для Казахстану стратегічними ринками є країни Центральної Азії та Іран. При цьому пшеничний бум у Росії може спричинити загострення конкуренції і в цьому регіоні. Таким чином, міжрегіональна боротьба в наступному сезоні перейде в регіональну площину. Переможець буде визначатися за принципом співвідношення ціна/якість.

У середньостроковій перспективі цілком можливо, що подібний сценарій буде розгортатися на ринку кукурудзи. Зараз частка Причорноморського регіону в цьому сегменті 17% в порівнянні з 32% у США і 42% у країн Південної Америки. Але зауважимо, що ця частка — переважно заслуга України. Кукурудза не є коником Казахстану. А Росію з її 5 млн т експорту поки не сприймають як серйозного гравця на цьому ринку. Однак, слід враховувати, що Росія за останні п’ять років наростила обсяги виробництва кукурудзи на 20%, експорту — на 12%. При збереженні таких темпів приросту виробництва країна може за кілька років перетворитися в одного з ключових постачальників кукурудзи на світовій арені.

Залиште коментарій

Please enter your comment!
Please enter your name here