Креативна економіка

Як фермеру отримувати додатковий дохід протягом усього року? Розвивати агротуризм, який може забезпечувати йому половину всього заробітку

Подоїти козу, пройти сеанс зоотерапії, скуштувати крафтові сири, придбати на пам’ять мило з козячого молока — усе це можна зробити на фермі «Бабині кози». Її власники — Анна та Олександр Бабіни — у такий спосіб популяризують свою продукцію і мають додатковий дохід на послугах туристам.

Побачити, як росте картопля, де пасуться вівці та як роблять сметану — для багатьох жителів мегаполісів все це справжня екзотика, і з кожним роком все більше людей цікавляться агротуризмом. Вони їдуть на ферму, аби емоційно перезавантажитися та отримати нові знання — вчаться доглядати за кіньми і курми, збирати ягоди, доїти корів, робити вино, плести кошики з лози.

Як окремий вид індустрії аграрний туризм почав активно розвиватися ще у 80‑х роках минулого століття. Фермери США та Європи зробили його додатковим джерелом доходів. Втілення найвдаліших ідей дозволяє господарям збільшити сукупний дохід на 10–100% і навіть більше. Як результат в одній лише Італії за 10 років кількість ферм, що регулярно приймають туристів, збільшилася всемеро. В ЄС підрахували, що дохід, отриманий від одного ліжко‑місця, еквівалентний річному доходу фермера від однієї корови.

Найпопулярніша в багатьох країнах Європи модель агротуризму — коли в обмін на допомогу на полі чи фермі турист отримує житло та харчування. Зазвичай, туристам пропонують роботу, яка не вимагає особливих навичок: збирати урожай, доглядати за тваринами, допомагати у приготуванні джему, вина, сиру, масла… Аби привабити туристів, у фермерських господарствах реставрують старі млини, сироварні, виноробні та винні погреби.

Розвиток агротуризму можливий в будь‑­якому регіоні, з будь‑яким продуктом та розміром господарства. Головне — це вміти подивитися на звичні речі під новим кутом і правильно використовувати наявні ресурси. Як один французький фермер. Справи у його господарстві, яке спеціалізувалося на вирощуванні картоплі, йшли кепсько — то рік неврожайний, то ціна на картоплю невигідна. Ідея переробити склади на ангари під зберігання яхт з’явилася спонтанно. Оскільки угіддя фермера розташовані біля води, бажаючі орендувати ангари завжди знаходяться, а новий вид діяльності приносить 70% прибутків.

В Україні агротуризм як ідея диверсифікації ризиків лише зароджується. Найбільш популярні напрями — екскурсії до тваринників, особливо на молочні ферми, а також сироварів. Ферми «Бабині кози» та «Доообра ферма» стали піонерами у проведенні екскурсій, турагенції включили ці господарства до своїх гастрономічних турів. Гостинність і доброзичлива атмосфера, можливість поласувати місцевою продукцію, придбати її за нижчою ціною, ніж у магазині, — обов’язкові складові відвідин ферм. Туристи на власні очі бачать умови, в яких живуть тварини та виготовляється продукція, додому вони повертаються із впевненістю, що виробнику можна довіряти.

Агротуризм може стати основним каналом просування будь‑яких крафтових продуктів та регіональних брендів, елементом піару будь‑якої агрокомпанії. Адже турист — це потенційний споживач. До того ж дохід від збуту фермерської продукції туристам може становити більше половини усього заробітку на агротуризмі.

Туриста потрібно зацікавлювати, викликати емоції, залучати до процесів виробництва. Я вивчала агроринок щодо можливості створення та розвитку бізнес‑проектів агротуризму і впевнена, що для українського фермера це той самий план Б для заробітку взимку або на випадок неврожайного року.

Оригінальна і водночас проста ідея стане запорукою успішного розвитку бізнесу. Фермер, що займається вирощуванням сільгоспкультур, може показати гостям з міста ланцюжок, який проходить зерно від поля до хліба на столі. У багатьох селах є свої елеватори, млини і міні‑пекарні. Додайте сюди розваги — катання на санях чи возі, майстер‑клас з місцевого ремесла, і сценарій готовий. Ще один кейс — для тих, хто займається ягідництвом: запропонуйте туристам зібрати ягоди, взяти участь у їх переробці на джем, у меню включіть вареники з ягодами, дозвольте гостям заготувати гілочки смородини чи кущики суниці для чаю.

Перевірений варіант зацікавити гостей — кукурудзяний лабіринт. Уперше цей спосіб створити туристичний дохід фактично на своєму обійсті використали в Пенсильванії. Він швидко поширився по всьому світу, але кожне втілення має свою родзинку — на туристів, які знайдуть вихід із лабіринту, чекають різні сюрпризи: пікнік, посиденьки під бандуру чи баян, дегустація місцевої гастрономії, майстер‑класи з ремісниками.

Проте зайнятися агротуризмом успішно зможуть лише ті фермери, які здатні змінити власний стиль життя та бути гостинними у своєму домі та фермі цілодобово. Потрібно бути місцевим гідом, цікавим співрозмовником, вміти продавати свої продукти, старанно й акуратно господарювати.

Залиште коментарій

Please enter your comment!
Please enter your name here